Історико-теоретичні витоки

Етичні аспекти політичних компромісів.

Демократизація українського суспільства і утвердження політичної етики.

Історико-теоретичні витоки.

Питання контролю засвоєння матеріалу

1. В чому полягає моральна сутність принципів ділової етики?

2. Як проявляється посередницька роль фірми і її керівника в су­спільній системі?

3. Які можливі порушення етики найму та звільнення працівни­ка?

4. Яким чином можна визначити рівень справедливої зарплати працівника?

5. В чому проявляється взаємозв'язок бізнесу та екології навко­лишнього середовища?

Література

1. Шепель В. Управленческая зтика. - М., 1989.

2. Блюмкин В.А. Бюрократизм: социально-нравственньіе аспектьі. М.,-1990.

3. Антисуржик. Львів, - 1994.

4. Герет Т., Клоноскі Р. Етика бізнесу. - К., 1997.

5. Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей - К., 1998.

6. Деловой зтикет. - М, 1998.

Тема 8. ЕТИКА ПОЛІТИЧНОЇ ПОВЕДІНКИ.

Важливим аспектом ділової етики є етика політичної по­ведінки.

Формування політичної етики - настійна потреба сього­дення. Як вона зароджувалась і розвішалась? Які її норми і принципи? Які умови потрібні для повноцінного функціону­вання політичної етики в нашій державі?

Ці та інші актуальні питання вимагають ґрунтовного ана­лізу.

Для всіх нас є очевидним, що наше суспільство перебуває під сильним впливом політичної активності населенім. Роз­ворушені політичні пристрасті тих, хто ще зовсім недавно перебував у глибокому снібайдужості, апатії. Заради свобо­ди, торжества утвердження демократії люди виявились гото­вими відкласти свої звичні заняття, професійні турботи, щоб активно включитись у політику.

Останнім часом політична активність людей значно спа­ла. Зменшилась, кількість різних мітингів, демонстрацій. Ра­зом з тим все ще залишається достатньо високою політизація масової свідомості.

Одночасно слід визнати, що ріст політичної активності населення значно перевищує розвиток політичної культури, особливо політичної етики. З різних ідеологічних трибун по­стійно звучать нарікання на нерозвиненість стичних норм по­літичної культури у народних депутатів і самого народу. Про політичну етику згадують як про рятівницю від надлишкової політизації.

Шлях до розуміння політичної етики лежить через при­кладання норм і цінностей суспільної моралі до сфери полі­тичної діяльності.

Основою політичної етики є суспільна моральність в ці­лому. Остання ж найповніше проявляється в громадянському суспільстві, тобто в сфері дії недержавних регуляторів грома­дянської поведінки людей.

Етика громадянського суспільства, як норма поведінки, регулює відносини осіб у сфері майнових, культурних, духо­вних, конфесійних інтересів. В ній розвинулися різні аспекти підприємницької етики, трудової і професійної моралі, етики споживання, дозвілля. Всі вони базуються на головній цінно­сті громадянського суспільства - на свободі особи, зокрема на свободі її морального вибору.

У громадянському суспільстві різні демократичні інсти­тути, зокрема партії та громадсько-політичні організації, ви­ступають основним засобом вирішення суперечливих інтере­сів різних соціальних груп. Поскільки перші зачатки такого суспільства ми бачимо в старогрецьких полісах, то деякі по­літологи схильні вважати, що саме тоді і з'явились перші па­ростки політичної етики як сукупність певних правил, публі­чної змагальності за право на державну владу.

Норми політичної етики поширювались на мистецтво пу­блічних виступів, форми участі громадян у державних спра­вах, на свободу критики, характер взаємодії різних інститутів влади.

Отже, політична етика, як сукупність певних норм, бу­ла засобом стимулювання емоцій маси, підтримання режиму рівноваги влади в полісі. Питання поширювались на досяг­нення взаємного довір'я між громадянами, громадянської згоди, добровільного підкорення порядкові. Ця етика ство­рювала і підтримувала образ ідеальної політичної людини (Аристотель: "жити в суспільстві означає жити політично"), яка об'єктивно дбає не стільки про власне благо, скільки про громадянський спокій у своєму полісі. Ці норми орієнтували на поміркованість, стриманість, доброзичливість як натовпу, так і аристократичних груп управління. Вони регулювали відносини справедливості і соціальної гармонії між групами майнової і навіть правової нерівності.

Звичайно, політична етика стародавнього світу - поняття дещо умовне. Чимало істориків та політологів прагнуть не ототожнювати норми політичної поведінки переважно прямої античної демократії з політичною етикою представницької демократії сучасності.

Античність лише створила прообраз громадянського сус­пільства. Тому політична етика античності може розглядати­ся лише як прообраз сучасної політичної етики. Це були ви­токи.

Тільки в процесі формування громадянського суспільства і демократії в Новому часі могла скластися політична етика як сукупність цінностей і норм, які орієнтують і регулюють дії політиків, всіх активнодіючих учасників політичного про­цесу. Спочатку прообрази норм і цінностей політичної етики виникли в рамках ідеології і моралі лібералізму, який відда­вав перевагу свободі над рівністю.

Одночасно утверджується політичний лібералізм зі своєю етикою діяльності. Це етика політико-правової рівності лю­дей, легітимних інтересів, тобто законної боротьби за владу. Відбувся перехід до нової політичної культури, в рамках якої і виникає етика. Вона служить тому, щоб поставити під конт­роль громадянського суспільства державну владу. Такий кон­троль здійснюється з допомогою:

• представницької демократії;

• реалізації принципу поділу влади;

• узаконення конфліктів у боротьбі за владу;

• виключення концентрації політико-правової влади у певної соціальної групи.

Політична етика вимагала самообмеження влади, верхо­венства закону в правовій державі. Утверджувались норми депутатської етики, парламентського політичного суперницт­ва.

Політична етика, будучи продуктом демократизації сус­пільства, в свою чергу сприяє поглибленню самоуправлінських процесів. А демократія, в свою чергу, зміцнює норми по­літичної етики. Вони посилюють цивілізованість у політичних відносинах на всіх рівнях, сприяють розширенню прав людини.

В постіндустріальну епоху відбудеться оновлення грома­дянського суспільства, його політичної етики.

Дата добавления: 2015-05-26