Проблема генезису моралі. Основні ознаки виникнення моралі

Складнощі, що виникають в процесі дослідження генези такого ключового поняття в етиці як мораль, кореняться, перш за все, в розумінні самого терміну "мораль", а також у різних методологічних установках його інтерпретації та дослідження його формування. "Загальнозначуща визначення моралі не вироблено досі, що пояснюється цілим рядом причин: складністю, змістовної мінливістю багатоаспектністю цього феномена". Також має місце проблема нестачі історичного матеріалу при дослідженні генезису моралі на ранніх стадіях в архаїчних культурах, що ускладнює можливість складання повної картини того історичного періоду і тих умов за яких відбувалося формування зачатків моральних уявлень.

Проблем відсутність достатньої кількості будь-яких історичних свідчень, в яких були б висвітлені зачатки моральних уявлень, яскраво простежується при вивченні генезису моралі в міфології східних слов'ян. З культурно-історичної спадщини східнослов'янської давнини до нас дійшло досить мало пам'яток слов'янської міфології, за якими можна судити про наявність генезису моралі в ній. Причину цього варто шукати у християнізації Київської Русі, який перервав становлення пантеону слов'янського язичництва і процес подальшої персоніфікації, олюднення природних явищ, наділення їх людськими рисами, вчинками (і деякими моральними якостями, отже), перетворення природних явищ у кумирів, богів, а потім і додавання легенд, поем присвячених діянням богів. Пришестя християнства зумовило систематичне знищення пам'яток язичницької давнини слов'ян також у втраті історичного матеріалу давньої слов'янської міфології зіграв роль той факт, що основним матеріалом, яким користувалися стародавні слов'яни, була дуже піддатлива руйнації деревина: деякі з древніх язичницьких текстів просто не дійшли до сучасних дослідників тільки по того, що вони були написані на дереві. Багато з пам'ятників слов'янської старовини були спалені християнами, багато згоріли під час другої світової війни. Узагальнююче визначення передумов виникнення моралі включає, по-перше, формування у стародавньої людини абст-рактного мислення, здатності утворювати загальні поняття, визначати зв'язки й закономірності, формулювати принципи — наскільки це взагалі можливо на тому рівні. З розвитком цієї риси людської свідомості пов'язують узагалі появу ідеоло-гії, що вміщує зародки багатьох сучасних форм свідомості: філософії, релігії, науки, моралі, мистецтва, політики, права то-що. Дані про можливий час виникнення цієї синкретичної (злитої, нерозчленованої) ідеології різні: першими ознаками володів, мабуть, уже неандерталець (200—ЗО тис. років то-му), а явними, стійкими — кроманьйонець (40—10 тис. ро-ків тому). Навички абстрактного мислення дозволяли давній людині формулювати закони світу, природи і людського су-спільства.
По-друге, передумовою моральної свідомості можна вва-жати вироблення на початку людської історії соціального спо-собу передачі інформації, соціальної спадковості, на відміну від генетичної програми поведінки — основи способу життє-діяльності всіх тварин. Якщо виходити з того, що людина є якоюсь мірою продовженням деяких тенденцій розвитку, ви-пробуваних природою на тваринах, можна помітити, що у мі-ру ускладнення живої істоти в її житті збільшується роль ви-ховання через спілкування з собі подібними. Найважливіше це для близьких родичів людини — приматів, що мають дуже складну систему стосунків. З розвитком форм життя зростає ступінь індивідуалізації окремої істоти і ступінь її свободи. Без цих понять неможливо визначити суть моралі. Принциповою характеристикою людського існування, на відміну від тварин-ного, є не стільки відповідність матриці — інформації про життєдіяльність, закладеній у кожному організмі, скільки роз-виток способу життя. Якщо тварина зберігає своє існування завдяки тому, що знає, як слід діяти, то сутність людського буття — у зміненні. Тільки людина сумнівається у своїй суті, суті свого буття, своєму призначенні. Тому вона й визначається як істота переважно моральна: постійний розвиток, крім свободи, потребує величезної відповідальності за прийняття рішення і наслідки цього вибору.
Нарешті, ще одна обставина: на відміну від біологічної програми, мораль гнучкіше реагує на зміни середовища проживання. Людство переживає значні зміни у коротші строки порівняно з природою. Що далі людина від природи, ці зміни інтенсивніш!, оскільки суспільство само змінює себе, свій світ і свою діяльність. Безумовно, це також накладає відбиток на всю систему культури, включаючи мораль. Як і все живе, люд-ство не дуже любить різкі й значні зміни в умовах існування. Як і все живе, людина захищає своє життя і добробут. За до-сить значних змін засобів і шляхів досягнення мети з часу сво-го виникнення до наших днів призначення моралі можна вважати порівняним з інстинктивною програмою всього живого у нашому світі: мораль робить можливим збереження існування людини.

Дата добавления: 2015-05-26