Місце соціології в системі наук

Функції соціології та її роль у розвитку суспільства.

Структура соціологічного знання.

Предмет, об’єкт, закони і категорії соціології.

ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІОЛОГІЇ:

Соціоло́гія (від лат. societas — «суспільство» та грец. λογος — «вчення», «знання», «наука») — наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження.

Соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Соціологія - наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину – творця цих спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку.

О. Конт: соціологія - це позитивні знання про суспільство

М. Ковалевський: соціологія - наука про порядок і прогрес людських суспільств

М. Вебер: соціологія намагається розтлумачити, зрозуміти соціальну дію. Соціологія вивчає соціальну поведінку - внутрішню і зовнішню позицію людини, що орієнтована на вчинок чи утримання від такого. Поведінка є соціальною, якщо вона в певний спосіб співвідноситься з поведінкою інших індивідів.

П. Сорокін: соціологія – наука, яка вивчає найзагальніші властивості суспільних явищ - явища взаємодії людей один з одним, з одного боку, і явища, що виникають з цього процесу взаємодії, з іншого.

Е. Гідденс: соціологія - наука «про нас самих - людей, про сучасне суспільство, в якому ми живемо, та інші суспільства, що відрізняються від нашого у часі і просторі».

Соціально-економічні і науково-теоретичні передумови виникнення соціології:
- розвиток капіталізму, формування ринкових відносин потребувало якісно нових знань про суспільні відносини, взаємодію суспільства і людини.

- досягнення у сфері природознавства (відкриття в математиці, астрономії, фізиці, механіці). Соціологія конструювалася за зразком точних і природничих наук, адаптувала до своїх потреб основні їх методи пізнання дійсності (спостереження, експеримент та ін.), підпорядковувала свої пошуки їхнім законам (об’єктивність, вірогідність, доказовість, точність).

- ідейні передумови визрівання соціології - були консерватизм і лібералізм, утопічний соціалізм, Просвітництво (наприклад, Шарль Луї Монтеск’є розглядав розвиток суспільства через призму впливу на нього природних факторів (географічного середовища, клімату, чисельності населення).

- емпіричні дослідження, у яких використовувались методи, засоби соціальної статистики (господарські та демографічні переписи, масові статистичні опитування) прискорили виникнення соціології.

Об’єкт та предмет соціології

Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Об’єктом дослідження у соціології виступає проблемна ситуація, сфокусована на конкретному соціальному явищі, процесі, сфері соціального життя

об'єктом соціології є: суспільство (глобальне світове співтовариство, національне співтовариство); соціальні спільноти — сукупності індивідів, що реально існують, характеризуються відносною цілісністю і придатні для емпіричної фіксації (класи, конфесії, професійні, вікові групи тощо); людина як творець соціальних спільнот і суб'єкт соціальних процесів; соціальні інститути — сталі форми організації спільної діяльності людей, механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним.

Предмет дослідження формулює дослідник, який виділяє певні сторони об'єкта і вивчає їх, враховуючи або не враховуючи вплив інших, не виділених ним сторін. Кожному об'єкту дослідження може відповідати декілька предметів дослідження. Предмет і об’єкт соціології не тотожні. Об’єктом є все, на що спрямоване дослідження. Один і той самий об’єкт можуть вивчати різні науки. Предмет завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження.

Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об’єкта дослідження.

Структура соціологічного знання

- загальні соціологічні теорії - відображають визначальні тенденції становлення й функціонування соціальних спільнот, роль і місце у цих процесах людини як істоти соціальної;

-спеціальні соціологічні теорії - досліджують розвиток та відтворення людиною окремих соціальних спільнот, а також суть і основні характеристики людини соціальної (соціологія особистості, соціологія сім’ї, соціологія молоді, соціологія міста, соціологія села, соціологія класу, стану, соціологія нації);

- галузеві соціологічні теорії - розкривають механізми життєдіяльності і функціонування соціальних спільнот у певних сферах суспільного життя та процеси соціалізації людини (соціологія культури, соціологія політики, соціологія праці і управління, соціологія дозвілля, соціологія виховання, соціологія освіти, соціологія конфлікту, соціологія соціальних відхилень);

- емпіричні соціологічні дослідження - скеровані на з’ясування, аналіз і узагальнення соціальних фактів: дій, вчинків і мислення людей, конкретних продуктів людської діяльності, розвитку і взаємодії створених людьми соціальних спільнот.

Усі компоненти соціологічного знання тісно пов’язані між собою

Функції соціології

- теоретико - пізнавальна (соціологія на всіх своїх рівнях і в усіх своїх складових компонентах забезпечує прирощення нового знання про різні сфери соціального життя, розкриває перспективи соціального розвитку, виявляє у суспільстві те, що вимагає радикальних перетворень і змін тощо);

- описово-інформаційна (соціологи проводять систематичний опис і накопичення матеріалу, на основі якого у подальшому робляться практичні висновки, приймаються управлінські рішення, законодавчі акти, здійснюється соціальний контроль над соціальними процесами; інформація соціологів допомагає проаналізувати стан соціально-психологічного клімату і напруги у трудових колективах, навчальних групах, установах, запобігти виникненню і вибуху соціальних конфліктів);

- функція соціального планування (соціологи надають результати своїх досліджень для планування розвитку різноманітних сфер суспільного життя, завдяки чому соціальне планування здійснюється в усіх країнах світу незалежно від соціальних систем; воно охоплює різні галузі, починаючи від процесів життєдіяльності світового співтовариства, окремих регіонів і країн і закінчуючи соціальним плануванням життя міст і сіл, окремих підприємств, колективів тощо);

- прогностична функція (соціологія здатна виробляти науково обґрунтовані прогнози про тенденції розвитку соціальних процесів і спільнот в майбутньому. Соціологія може визначити діапазон можливостей і вірогідностей; подати декілька сценаріїв можливих процесів, пов’язаних з кожним із обраних сценаріїв; розрахувати ймовірні втрати по кожному з обраних варіантів, визначити побічні ефекти, а також довготермінові наслідки).

ТЕМА 2: Виникнення та становлення соціології як самостійної науки.

Дата добавления: 2015-05-26