Структура здіб­ностей

Кожна здібність (наприклад, до малюван­ня, музики, техніки, науки тощо) — це синте­тична властивість людини, яка охоплює цілу низку загальних і часткових властивостей у певному їх поєднанні.

Як відзначав Н.С.Лейтес (1971;), загальні здібності виявляються в широті, багатоманітності можливостей людини. До загальних здіб­ностей перщ за все відносять властивості розуму, і тому їх часто називають загальними розумовими здібностями.

Прийнято виділяти загальні і спеціальні здібності (рис. 3). За­гальні здібності забезпечують' оволодіння різними видами знань, умінь, які людида"реалізує в різних видах діяльності. Ці здібності, як І будь-які інші, залежать від прмродцйх задатків і особливостей навчання і виховання.

На відміну від.загальних, спеціальні здібності розглядаються у відношенні до окремих, спеціальних галузей діяльності, що виража- ється_:в їх класифікації за'видами діяльностей. В психології співвід- "ношення загальних і спеціальних здібностей розуміється як співвід- 'ношення загального і особливого.

Структура синтетичної сукупності психічних"якостей, що

постають як здібності, визначається конкретною діяльністю і відрізняв ся за видами діяльності. Стверджувати, що якась одна якість може І постати як «еквівалент» здібностей, неправомірно. Вивчаючи конкретно-психологічну характеристику здібностей, можна виокремити в них більш загальні (що відповідають не одному, а багатьом видам діяльності) та спеціальні (що відповідають більш вузьким вимогам, певної діяльності) якості, які не слід протиставляти. До загальних властивостей особистості, які за умов діяльності постають як здібності, Належать індивідуально-психологічні якості, що характеризують належність людини до одного з трьох типів лю­дей, визначених Павловим як «художнії», «розумовий» та «серед­ній». Ця типологія пов'язана з відносним переважанням першої чи другої сигнальної системи. Відносне переважання першої сигнальної системи в психічній діяльності людини характеризує «художній» тип, другоі-«розумовий». Рівновага обох систем дає «середній» тип. Для «художнього» типу властиві яскравість образів, жива вразлйвість, емоційність Таким людям легше опанувати діяльність художника, скульптора, музиканта, актора тощо.

Для «розумового» типу характерне вміння оперувати абстрактним матеріалом, поняттями, математичними залежностями.

Проте слід зазначити, що навіть наявність розподілу на «ху­дожній» та «розумовий» типи не означає слабкості інтелектуальної діяльності у «художнього» типу або, навпаки, слабкості конкретних вражень у «розумового». Ідеться про відносне переважання.

Як відомо, у людини друга сигнальна система є провідною, тобто абсолютно переважає над першою.

До часткових властивостей людини, які, постаючи у певному поєднанні, входять до структури здібностей, належать:

* уважність, тобто здатність тривало і стійко зосереджуватися на завданні, об'єкті діяльності (чим складніше завдання, тим більшої зосередженості воно потребує);

* чутливість до зовнішніх вражень, спостережливість. Так, у здіб­ності до малювання важливу роль відіграє чутливість до кольорів, світлових відношень, відтінків, здатність охоплювати й передавати пропорції.

У структурі музичних здібностей необхідним компонентом є музичний слух, передусім його чутливість до розрізнення висоти звуку. Психолог Б.Теплов, який спеціально досліджував музичні здібності, встановив, що важливими складовими музичних здібнос­тей є такі:

* чутливість до ритму;

* мелодійний слух (що виявляється в особливому сприйманні мелодії);

* чутливість до точності інтонацій;

* гармонійний слух (що виявляється у сприйманні акордів). Кожна здібність охоплює певні якості пам'яті людини: швид­кість, міру, повноту запам'ятовування та відтворення.

Особливо важливу роль у структурі здібностей відіграє здат­ність людини мислити, розкривати певні зв'язки та відношення, які не виявляються безпосередньо. Важливе значення тут мають такі якості мислення, як широта, глибина, якість, послідовність, само­стійність, критичність, гнучкість. Наприклад, В.Крутецький, до­сліджуючи здібності школярів до математики, виявив важливу роль таких компонентів:

* швидко й широко узагальнювати математичний матеріал (уза­гальнення без спеціального тренування);

* швидко згортати, скорочувати процес міркування при роз­в'язуванні математичних завдань;

* швидко переключатися з прямого на зворотний хід думки у процесі вивчення математичного матеріалу.

Якості мислення та пов'язаної з ним мови посідають важливе місце у структурі здібностей.

Здібності охоплюють не тільки пізнавальні, а й емоційні власти­вості. Музичні здібності ґрунтуються на емоційній реакції, музично­му враженні (Б.Теплов); у здібностях до наукової діяльності важливу роль відіграють також емоції. І.Павлов говорив: «Будьте пристрасні у вашій роботі, у ваших пошуках».

Існує тісний взаємозв'язок здібностей і вольових якостей - іні­ціативності, рішучості, наполегливості, вміння володіти собою, пере­борювати труднощі. П.Чайковський писав: «Весь секрет у тому, що я працюю щоденно й акуратно. Стосовно цього я маю залізну волю над собою, і коли немає особливої наснаги до занять, то завжди вмію змусити себе перебороти несхильність і захопитися».

Отже, здібності не можна розглядати просто як властивість. Це своєрідне й відносно стійке поєднання психічних властивостей лю­дини, що зумовлює можливість успішного виконання нею певної діяльності. Недостатнє розвинення окремих властивостей може ком­пенсуватися. Наприклад, люди, які не мають слуху чи зору, компен­сують їх підвищеною дотиковою, нюховою, вібраційною чутливістю.

Дата добавления: 2015-05-26