Коротка характеристика тестів інтелекту

Тест Векслера. Перша версія тесту створена в 1939 p., удоскона­лена у 1955 p., дитячий варіант тесту розроблений у 1974 р. (для дітей від 6,5 років до 16 років). Тест Векслера спирається на ієрархічну теорію інтелекту, оцінює загальний генеральний фактор інтелекту, а також вербальний і невербальний інтелект. Тест для індивідуаль­ного обстеження дозволяє діагностувати не тільки рівень інтелекту, але й ступінь і характер розумової неповноцінності.

Тест включає 12 субтестів, у яких згруповані завдання визна­ченого специфічного типу, розташовані в порядку зростання важ­кості. Вербальний інтелект оцінюється за допомогою 6 субтестів: 1 — поінформованість (включає ЗО запитань з різних життєвих і науко­вих областей); 2 — тямущість (включає 14 запитань, що вимагають уміння будувати умовиводи); 3 — арифметичний субтест (містить 16 задач, що вимагають розуміння, кмітливості, уміння робити обчислен­ня); 4 - «подібність понять» (включає 16 завдань на пошук подібнос­ті між поняттями, уміння логічно аналізувати поняття, порівнювати, узагальнювати); 5 — «словниковий запас» (треба дати визначення 40 поняттям конкретного й абстрактного типу; потрібен словниковий запас, ерудиція, уміння виділяти узагальнений абстрактний зміст поняття); 6 - повторення цифр (потрібно повторити по пам'яті ряд цифр від 3 до 9 знаків - проводиться діагностика уваги, коротко­часної й оперативної пам'яті).

Невербальний інтелект оцінюється за допомогою наступних 6 субтестів: 7 — «відсутні деталі» (містить 20 картинок предметів, у яких відсутні які-небудь деталі: необхідно назвати відсутні деталі — діагностується увага, перцептивні здібності, образна пам'ять); 8 — «послідовні картинки» (містить 11 сюжетних картинок, які треба розташувати так, щоб вийшла розповідь з послідовними подіями — діагностується логічне мислення, розуміння сюжету); 9 - «кубики Косса» (потрібно з кубиків із пофарбованими по-різному гранями скласти визначений орнамент за зразком, зображеним на картці -проводиться діагностика наочно-діючого мислення, аналітико-синте-тичних і просторових здібностей); 10 - «складання фігур» (потрібно з розрізаних частин скласти завершену фігуру — діагностується на­очно-діюче і наочно-образне мислення, уміння співвідносити частину і ціле); 11 - «кодування» (даються цифри від 0 до 9, кожній з яких відповідає якийсь знак; потрібно, дивлячись на зразок, проставити відповідні значки під цифрами в ряді: діагностуються увага, концен­трація і розподіл, переключення уваги; 12 - «лабіринти» (потрібно знайти вихід із зображених лабіринтів - діагностується уміння ви­рішувати перцептивні задачі, наочно-образне мислення).

Існує шкала для дошкільників (з 4 до 6,5 років), методика міс­тить 11 субтестів.

Найбільшу популярність одержав модифікований варіант цієї шкали, опублікований у 1955 р. Остання редакція, опублікована в 1981 p., призначена для обстеження осіб у віці від 16 до 64 років.

Містить 12 субтестів, що складають вербальну і невербальну шкали.

Шкала вербальна.

1. Субтест загальної поінформованості. Досліджує запас щодо простих зведень і знань. Пропонується 29 запитань, оцінка - 1 бал за правильну відповідь на кожне запитання. Наприклад: «Чому на сонці в темному одязі тепліше, ніж у світлому?».

2. Субтест загальної кмітливості. Оцінює повноту розуміння зміс­ту виражень, здатність до судження, розуміння суспільних норм. Від обстежуваного вимагають дати відповідь про можливе рішення описаної ситуації. Пропонується 14 запитань, оцінка - у залежності від точності відповіді: 0, 1, 2 бали.

Наприклад: Що потрібно зробити, якщо ви знайшли на вулиці запечатаний конверт із написаною на ньому адресою і непогашеною маркою?

3. Арифметичний субтест. Оцінює концентрацію уваги, легкість оперування числовим матеріалом.

Обстежуваному потрібно усно вирішити серію арифметичних задач. Дається оцінка не тільки точності відповіді, але і витраченого на рішення часу.

Наприклад: Якщо людина купила 7 марок по 2 копійки кожна і витратила 50 копійок, скільки вона повинна одержати здачі?

4. Субтест установлення подібності. Оцінює здатність до форму­вання понять, класифікації, впорядкування, абстрагування, порівнян­ня. Від обстежуваного вимагається встановлення і характеристика спільності між парою понять. Оцінка варіює від 0 до 2 балів у залеж­ності від досягнутого рівня узагальнення: конкретного, функціональ­ного, концептуального.

Наприклад, при встановленні загального між парою понять «плаття — пальто» можуть бути дані відповіді:

зроблені з однакового матеріалу, мають ґудзики (0 балів);

їх носять, вони дають тепло (1 бал);

верхній одяг (2 бали).

У субтесті пропонується 13 пар понять.

5. Субтест повторення цифрових рядів. Спрямований на дослі­дження оперативної пам'яті й уваги, складається з двох частин: за­пам'ятовування і повторення цифр у прямому і зворотному порядку.

6. Словниковий субтест. Спрямований на вивчення вербального досвіду (розуміння й уміння визначити зміст слів). Пропонується пояснити значення низки слів. Усього в завданні 42 слова: перші 10 — дуже розповсюджені, повсякденного вживання, другі 20 - середньої складності, третю групу складають 12 слів високого ступеня склад­ності. Оцінка - від 0 до 2 балів.

Приклади:

I група — Яблуко, Стіл, Деталь;

II група - Мікроскоп, Храм;

III група ~ Війна, Баласт, Ідіосинкразія.

1. Субтест шифровки цифр. Вивчає ступінь засвоєння зорово-рухових навичок. Час виконання лімітований. Оцінка відповідає кіль­кості правильно зашифрованих цифр.

8. Субтест перерахування відсутніх деталей. Виявляє особли­вості зорового сприйняття, спостережливість, здатність відрізнити істотні деталі.

Пред'являється 21 зображення, з яких потрібно відшукати яку-небудь відсутню деталь чи якусь невідповідність. Правильна відпо­відь (ліміт часу не більш 20 сек.) оцінюється одним балом.

9. Субтест кубиків Косса. Спрямований на вивчення сенсомотор-ної координації, здібності синтезу цілого з частин. Обстежуваному пропонується послідовно відтворити десять зразків малюнків з різно­барвних дерев'яних кубиків. Час обмежується з кожним завданням. Оцінка залежить як від точності, так і від часу виконання.

10. Субтест послідовності картинок. Досліджує здатність до орга­нізації фрагментів у логічне ціле, розуміння ситуації і передбачення подій. У завданні пропонується вісім серій картинок. У кожній серії картинки об'єднані сюжетом, відповідно до якого обстежуваний по­винний розташувати їх у визначеній послідовності. Оцінка залежить від правильності і часу виконання завдання.

11. Субтест складання фігур. Спрямованість субтеста аналогічна субтесту 9.

Обстежуваному пропонуються у визначеній послідовності деталі чотирьох фігур («людина», «профіль», «рука», «слон») без вказівки на те, що з цих деталей повинно бути складено. В оцінці врахову­ються час і правильне рішення.

У 1949 p. була запропонована шкала інтелекту Векслера для дітей, остання редакція опублікована в 1974 p., призначена для об­стеження дітей у віці від 5 до 15 років 11 місяців. Стандартизація здійснювалася у віковому діапазоні від 6,5 до 16,5 років.

Тест Равена (прогресивні матриці). Використовується (у 1936 р. в чорно-білому варіанті, з 1949 р. - у кольоровому варіанті) для діагностики інтелекту людей з 8 років до 65 років. Містить 5 серій по 12 матриць у кожній зі зростаючими труднощами. Всього 60 ма­триць із пропущеними елементами, у яких потрібно визначити за­кономірність зміни фігур і вказати правильний варіант фігури. Діагностується «візуальна логіка», логічне мислення, невербальний інтелект. Кольоровий варіант тесту використовується для дітей з 5 до 11 років. Результати тесту Равена корелюють з результатами тестів Векслера і Стенфорд-Біне.

Тест інтелекту Амтхауера. У 8-10 класах і у вузах можна ви­користовувати тест структури інтелекту Амтхауера (створе­ний у 1953 p., остання редакція 1975 p.), тест можна застосовувати з 13 до 60 років.

Тест спирається на багатофакторну теорію інтелекту. Інтелект розуміється як єдність визначених психічних здібностей, що вияв­ляються в різних формах діяльності. Проводиться діагностика на­ступних компонентів інтелекту: вербального інтелекту, лічильно-математичного, просторового і мнемічного.

Тест складається з 9 субтестів: 1) загальна обізнаність; 2) кла­сифікація; 3) аналогії; 4) узагальнення; 5) арифметичні задачі; 6) числові ряди (1-6 субтести діагностують вербальний інтелект); 7 і 8 субтести виявляють просторові уявлення; 9) запам'ятову­вання вербального матеріалу.

Якщо сумарна оцінка 1, 2, 3, 4 субтестів більша, ніж сума 5, 6, 7, 8, 9 субтестів, то в людини більш розвинуті теоретичні здібності, якщо навпаки — то практичні здібності. Можна виявити пріоритетний розвиток гуманітарних здібностей (за 1, 2, 3, 4 субтестами), матема­тичних здібностей (5, 6 тести), технічних здібностей (7, 8 субтести).

1. Субтест вимагає індуктивного мислення, чуття мови. Задача обстежуваного — закінчити пропозицію одним із приведених слів. Кількість завдань — 20. Час виконання — 6 хв.

2. Визначення загальних рис (GE) — дослідження здібності до абстрагування, оперування вербальними поняттями. У задачах пропо­нується п'ять слів, з яких чотири об'єднані визначеним значеннє­вим зв'язком, а одне - зайве. Це слово і варто виділити у відповіді. Кількість завдань - 20, час виконання субтеста - 6 хв.

3. Аналогії (AN) - аналіз комбінаторних здібностей. У завданнях пропонуються три слова, між першим і другим існує визначений зв'язок. Після третього слова - прочерк. З п'яти прикладених до завдання варіантів необхідно вибрати таке слово, що було б пов'яза­не з третім у такий же спосіб, як і перші два. Кількість завдань — 11, час виконання - 7 хв.

4. Класифікація - узагальнення (KL) — оцінка здібності виносити судження. Обстежуваний повинен позначити два слова загальним поняттям. Кількість завдань — 16, час виконання — 8 хв. Оцінка варіює від 0 до 2 балів у залежності від рівня узагальнення.

5. Завдання на рахунок (RA) — оцінка рівня розвитку практич­ного математичного мислення. Субтест складається з 20 арифме­тичних задач. Час рішення — 10 хв.

6. Ряди чисел (ZR) - аналіз індуктивного мислення, здібності оперувати з числами. У 20 завданнях необхідно установити зако­номірність числового ряду і продовжити його. Час виконання — 10 хв.

7. Вибір фігур (FS) - дослідження просторової уяви, комбіна­торних здібностей. У завданнях приводяться розділені на частини геометричні фігури. При виборі відповіді варто знайти картку з фігурою, що відповідає розділеній на частини. Кількість завдань — 20. Час виконання - 7 хв.

8. Завдання з кубиками (WV) — досліджується те саме, що й у 7 субтесті. У кожному з 20 завдань приведена низка розрізаних фігур, із яких необхідно ідентифікувати одну з них у порівнянні з тими, що позначені буквами.

9. Завдання на здатність зосередити увагу і зберегти в пам'яті засвоєне (ME). Пропонується запам'ятати ряд слів і знайти їх серед інших, запропонованих у завданні. Слова для запам'ятовування об'єднані в таблиці за визначеними категоріями, наприклад, квіти: тюльпан, жасмин, гладіолус, гвоздика, ірис; тварини: зебра, вуж, бик, тхір, тигр.

Усього пропонується запам'ятати 25 слів (час завчання таблиці -З хв.). Крім того, обстежувані попереджуються про те, що в рядку

3 п'яти слів, де потрібно знайти заучене, це слово повинне займати те саме місце, що й у таблиці. Наприклад, ряд, де потрібно знайти заучене слово: а) зебра, б) гладіолус, в) гравюра, г) ластівка, д) ніж. Правильним рішенням буде вибір слова «зебра». Час виконання 20 завдань — 6 хв.

Усього в тесті Амтхауера обстежуваним пропонується 176 зав­дань. Загальний час дослідження (без підготовчих процедур і інструк­тажу обстежуваних) — 90 хв. При підрахунку «сирих» оцінок (крім

4 субтеста) кожне правильне рішення оцінюється в 1 бал. Оцінки первинні по кожному субтесту переводяться в оцінки шкальні, таким чином, структуру інтелекту можна охарактеризувати по профілю успішності розв'язання окремих груп завдань. Сума первинних балів за всіма субтестами переводиться в загальну оцінку.

При створенні тесту Р.Амтхауер виходив з концепції, що роз­глядає інтелект як спеціалізовану підструктуру в цілісній структурі особистості. Цей конструкт розуміється ним, як структурована ці­лісність психічних здібностей, що виявляються в різних формах діяльності. В інтелекті виявляється наявність визначених «центрів ваги» — мовного, лічильно-математичного інтелекту, просторових уявлень, функцій пам'яті й ін.

Запитання для самоконтролю

1. Чим діагностика навчальних досягнень відрізняється від діаг­ностики розумових здібностей?

2. Як формується соціально-психологічний норматив?

3. Назвіть субтести Векслера і поясніть їх призначення.

4. Чим відрізняються завдання тестів Равена (прогресивні мат­риці) від тестів інтелекту Айзенка?

5. Назвіть і поясніть основні факторні теорії інтелекту.

Використана і рекомендована література

1. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2-х т. - Т. 1-2. - М., 1982.

2. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллек-та й личности. — К.: Вища школа, 1978. - 142 с.

3. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2002. - 352 с.

4. Бодалев А.А. Общая Психодиагностика. - СПб.: Питер, 2000.

5. Лейтес Н.С. Умственньїе способности й возраст. - М.: Педагогика, 1971. -226 с.

6. Основи психодиагностики / Под общ. ред. А.Г.Шмелева. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. - 544 с.

7. Психология индивидуальньїх различий: Тексти / Под ред. Ю.Б.Гиппе-нрейтер й др. - М.: МГУ, 1982. - 320 с.

8. Развитие й диагностика способностей / Под ред. В.Н.Дружинина, ВДІПадрикова. - М.: Наука, 1991. - 179 с.

9. Рубинштейн С.Л. ОсновьІ общей психологии. - М.: Учпедгиз, 1940. - 596 с.

10. Холодная М.А. Психология интеллекта. - СПб.: Питер, 2001. - 507 с.

11. Шадриков В.Д. Деятельность й способности. — М.: Логос, 1984, - 320 с.

Дата добавления: 2015-05-26