Відношення підприємців до правових норм

Стан ділової етики багато в чому визначається відношенням підприємців до правових норм. У цьому плані можна затверджувати, що важливим елементом всієї української господарської діяльності й відповідно ділової культури й етики є відсутність звички строго додержуватися букви закону. Лібералізація господарської діяльності, ослаблення адміністративного контролю, інтеграція України в міжнародне економічне співтовариство породили крім очевидних вигід для національної економіки значну погрозу економічної безпеки країни від криміналізації господарської діяльності, росту якої активно сприяє неконтрольоване поширення незаконного підприємництва на внутрішньому ринку, а також у зовнішньоекономічній діяльності. У Україні існують численні можливості для зловживань у таких областях, як складні податкові й митні системи, механізми контролю над капіталом і регулювання фінансових ринків, широке коло нормативних актів, що регламентують діяльність підприємств, і керування державним майном, включаючи приватизацію. Так, багато підприємств, що стали акціонерними товариствами, дотепер не розібралися в питаннях прав суб'єктів власності. Більше того, як показує досвід, виходить, що реальний розподіл власності виходить за рамки правових норм і здійснюється значною мірою стихійно й дуже часто кримінальними способами.

Це зовсім не означає, що підприємництво суцільно перейняте кримінальним духом (як це найчастіше затверджують). Зрозуміло, існує й підприємництво чисто кримінальної користі. Навіть по оцінках української офіційної влади, більше 50% ВВП виробляється в тіньовій економіці. Але для більшості підприємців мова йде скоріше по іншому. Не виходячи в чисто кримінальні області, вони постійно діють у так званих сірих, напівлегальних або позаправових зонах. Більшість підприємців при цьому скоріше воліють дотримувати закони, але фактично змушені обходити їх у безлічі випадків, коли нормативні встановлення істотно обмежують їхні інтереси (найпоширеніший випадок - ухиляння від сплати податків і зборів).

По опитуваннях, семеро з десяти керівників підприємств намагаються не порушувати закон "по можливості" (це означає, що якщо обставини складаються не занадто сприятливо, доводиться його обходити). Недосконалість і суперечливість самого господарського законодавства дає купу можливостей для такого відхилення. А неможливість дотримати всіх суперечливих законодавчих положень служать для підприємця виправданням власних порушень.

Крім того, специфічний характер відносини підприємців до закону підтверджує ще одна істотна обставина. По оцінках представників українського бізнесу, вони не розглядають судові й арбітражні органи як ефективні засоби дозволу конфліктних ситуацій (і не випадково, оскільки вони найчастіше й не є такими). До цих органів підприємці звертаються відносно рідко, оскільки постанови цих інстанцій виконуються із тривалими затримками або не виконуються зовсім.

Дата добавления: 2015-05-26