Характер відносин із владними структурами і їхніми представниками

Відносини із чиновниками, із представниками влади (державної або місцевої, залежно від масштабів підприємства) є одним із самих гострих питань сучасного українського ділового життя. З одного боку, владні структури є об'єктом твердої критики, що не припиняється з боку підприємців. Разом з тим залежність від рішень влади - дозволів або заборон, порядку розподілу ресурсів і пільг - як правило, висока. Здійснюючи контроль від імені держави, чиновники - ці агенти політичної влади в економічному просторі (по влучному вираженню В.В. Радаева) - реалізують власні інтереси, які можуть сильно розходитися з інтересами їхнього могутнього принципала. У підсумку бюрократичні бар'єри, хронічна недостача елементарної інформації про прийняті регулятивні акти породжені не стільки чиєюсь "нерозвиненістю", скільки потребою зберегти реальний бюрократичний контроль над діяльністю підприємств в умовах, коли держава переуступила багато прав власності на користь підприємців.

Міжнародні дослідження останніх років незмінно відзначають високий рівень корупції в Україні. Так, по обстеженню, проведеному Міжнародною організацією з питань прозорості (TI) в 1999 р., Україна займає 82-е місце з 99 країн з рейтингом 2,4 по шкалі від 0 (найбільш високий рівень корупції) до 10 (мінімальний рівень корупції). Європейський банк реконструкції й розвитку й Всесвітній банк підготували огляд умов економічної діяльності підприємств у країнах колишнього соціалістичного табору. Середній розмір витрат підприємств на хабарі в країнах колишнього СРСР становить 5,7% їхніх середньорічних доходів. А в країнах Центральної й Східної Європи - 3,3%. Найбільші суми на хабар витрачають грузинські підприємства - більше 8%, на Україні - 6,5%. А російським підприємцям живеться "зовсім легко": на хабарі йде "лише" 4% з невеликим річних доходів підприємств. Проте, огляд згадав і те, що основний тягар корупції несуть приватні компанії, а не підприємства, що працюють у державному секторі. Про поширеність вимагань наочно свідчать наступні дані: майже 9 з 10 керівників уважають, що вимагання мають місце, у тому числі 38% опитаних упевнені, що вимагання зустрічаються часто. І тільки 13% не спостерігають цього явища.

Очевидно, що проблема "підвищення етичності" українського підприємництва буде багато в чому залежати від здійснення продуманої й послідовної стратегії боротьби з корупцією. При цьому необхідно враховувати, що будь-яка серйозна спроба приборкання корупції повинна починатися з усунення можливостей і причин, що породжують корумповане поводження.

Дата добавления: 2015-05-26