Наука джерелознавства

(2 години)

1. Джерелознавство, як самостійна галузь науки.

2. Завдання історичного джерелознавства.

3. Об’єкт дослідження джерелознавства.

4. Предмет дослідження джерелознавства.

Література:

1. Источниковедение. Теоретические и методические проблемы / Под ред. И.Д.Ковальченко. — М., 1969.

2. Ковальский Н.П. Источники по социально - экономической истории Украины (XVI-первая половина XVII в.). - Днепропетровск: ДГУ, - 1982. — 90 с.

3. Ковальский Н.П. Некоторые проблемы теории и методики исторического источниковедения. — Запорожье, 1999. — 36с.

4. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. — М., 2003. — 486с.

5. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. —СПб., 1913. —Вып.2.

6. Макарчук С. Писемні джерела з історії України. — Львів, 1999.

7. Медушевская О.М, Источниковедение: теория, история и метод / Отв. ред. М.Ф.Румянцева. — М.: Рос. гос. гуманитарный университет, 1996. —80с.

8. Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных источников по отечественной истории. —М., 1975.

9. Фарсобин В.В.Источниковедение и его метод. Опыт анализа понятий и терминологии. — М.: Наука, 1983. — 232с.

При підготоці до першого семінару студенти повинні враховувати, що сьогодні визначився новий статус джерелознавства в системі гуманітарних наук. Суть його полягає в тім, що історичне джерело (продукт культури, об’єктивізований результат діяльності людини) виступає як єдиний об'єкт різних гуманітарних наук при розмаїтості їхніх предметів вивчення. Тим самим, він створює єдину основу для міждисциплінарних досліджень і інтеграції наук, а також для порівняльно-історичного аналізу.

Водночас студенти повинні розуміти, що історичне джерелознавство — це окрема галузь наукових історичних знань. Це наука про історичні джерела, теорію і практику їх використання в історичних джерелах. Але не дивлячись на те, що таке визначення представлено в останньому довіднику з джерелознавства історії України, що вийшов під грифом Інституту Археографії та джерелознавства НАН України, подібне визначення не зовсім вже сьогодні є коректним. Тому причина — розуміння історії.

Студент повинен чітко уявляти, що під об’єктом в сучасній науці розуміється те, на що направлена пізнавальна діяльність людини. Як наслідок, об’єктом дослідження для джерелознавства як науки є історичні джерела. Дослідник вивчає їх з метою отримання достовірного наукового знання про минуле людства. Предметом дослідження називаються, різні галузі, властивості та відносини об’єктів, які досліджуються з певною метою в даних умовах і обставинах. Питання предмету джерелознавства досить складне і викликало чисельні дискусії. Так, В.В.Фарсобін писав, що “джерелознавець, на відміну від історика, що вивчає події, обгрунтовує методи виявлення і вивчення джерел”. Як наслідок, предметом джерелознавства визначається розробка методів виявлення, вивчення і використання писемних історичних джерел. Але подібне визначення обмежує джерелознавство лише методикою дослідження джерел. І таке визначення на сьогодні вже не зустрічає підтримки істориків.

Дата добавления: 2015-05-26