Історичне джерело

Заняття 2

(2 години)

1.Становлення та розвиток поняття “історичне джерело”.

2. Проблема визначення поняття історичне джерело.

Література:

Источниковедение. Теоретические и методические проблемы / Под ред. И.Д.Ковальченко. — М., 1969.

Ковальченко И.Д. Исторический источник и исторический факт // Методы исторического исследования. — М., 2003. — 486с.

Ковальченко И.Д.. Исторический источник в свете учения об информации (к постановке проблемі) // История СССР, № 3.

Ковальский Н.П. Источниковедение истории Украині (XVI — первая половина XVII века). —Часть 1. —Днепропетровск, 1977; Часть2. —Днпропетровск, 1978; Часть 3. —Днепропетровск, 1978.

Историческая наука. Вопросы методологии. — М., 1986.

Варшавчик М.А. Вопросы логики исторического исследования и исторический источник // Вопросы истории, 1968. № 10.

Ковальский Н.П. Источники по социально-єконосической истории Украині. Стурктура источниковой базі. —Днепропетровск, 1982.

Ключевский В.О. Методология Русской истории // Собр. соч. —Т.VI. —М., 1989.

Ключевский В.О. Источники русской истории // Собр. соч. —Т.VII. —М., 1989.

Платонов С.Ф. Лекции по русской истории. —М.: Высшая школа, 1993. —736с.

Пушкарев Л.Н. Классификация русских письменных источников по отечественной истории. —М., 1975.

При підготовці до другого семінару особливу складність становить визначення поняття історичне джерело. Саме тому, студент повинен розпочати свої студії з розгляду становлення поняття історичного джерела. Вони повинні знати, що визначення історичного джерела з’являється в науковій літературі завдяки працям В.О.Ключевського. В його курсі “Источники русской истории”, подається визначення джерела як історичного пам’ятника. Традиція Ключевського у визначенні історичного джерела як пам’ятника зберігалася в історичній літературі майже до другої половини XX століття. Таким чином, у XIX століття проявляється дві тенденції показати історичне джерело, з одного боку — пам’тником, а з іншого — залишком, остатком. І в той же час зовсім непомічним залишився труд, праця професора Казанського університету Миколи Петровича Загоскіна “История права русского народа”, яка була видана у Казані у 1899 році. Він пропонує визначення поняття історичного джерела: “Под источником мы разумеем все то, что может дать нам возможность познать истины”. І тут слово “все” має принципове значення. І далі більш конкретно: “Все то, что способно послужить нам средством познания минувшей жизни народа (письменные повествования, рукописные документы и т.д.), все это является, приобретает значение источника”. Але, нажаль, таке широке визначення ысторичного джерела було забуте.

Розгляд історії становлення понятійного апарату надасть можливість студентам підійти до визначення і розуміння історичного джерела, яке притаманне на сьогодні. Останнє визначення поняття історичне джерело, яке належить Варшавчику і було зроблено у 1997 році: Історичне джерело — носій історичної інформації, що виник як продукт розвитку природи і суспільних відносин і відбиває той чи інший бік людської діяльності. Це найбільш вдале визначення історичного джерела, якби не друга половина речення (яка відбиває той чи інший бік діяльності людини). У такому разі визначення історичного джерела може звучати, як: все, що є носієм історичної інформації, і яке виникло як продукт розвитку природи, людини та людської діяльності.

Дата добавления: 2015-05-26