Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Та джерелознавчого дослідження




Методи та методика історичного

Заняття 3

(6 годин)

а) (2 години)

1. Методи та методика історичного дослідження.

а) загальнонаукові методи;

б) міжнаукові методи;

в) загальноісторичні методи.

 

б) (4 години)

1. Джерелознавство як метод історичного дослідження.

2. Методи джерелознавчого дослідження.

а) евристичного виявлення історичних джерел;

б) відбору історичних джерел;

в) класифікації та формування їх комплексів;

г) атрибуції історичних джерел;

д) встановлення походження;

е) формулярно-клаузульного аналізу;

ж) текстологічного й герменевтичного вивчення;

 

Література:

1. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. —СПб., 1913. —Вып.2.

2. Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования.–М. 2003, –486 с.

3. Каштанов С.М. Очерки русской дипломатики. — М.: Наука, 1970. — 502 с.

4. Каштанов С.М. Русская дипломатика. — М.: Высшая школа, 1988. — 230 с.

5. Быковский С.Н. Методика исторического исследования. —Л., 1981.

6. Медушевская О.М. Современное зарубежное источниковедение. —М.: Высшая школа, 1983. —142 с.

7. Кареев Н. Историология. —СПб., 1911.

8. Пронштейн А.П. Использование вспомогательных дисциплин при работе над историческими источниками. —М., 1972.

9. Антипов Г.А. Историческое прошлое и пути его познания. —Новосибирск: Наука, 1987. —243с.

10.Жуков Е.М. Очерки методологии истории. —М.: Наука, 1987. —.256 с.

11.Санцевич А.В. Методика исторического исследования. —К.: Наукова думка, 1984. —191с.

12.Введенский А.А. Лекции по документальному источниковедению истории СССР (Дипломатика). —К., 1963.

 

Проблеми методів та методики історичного та джерелознавчого дослідження є наріжними для розуміння історичного процесу. Тому при підготовці до цього семінарського заняття студенти повинні усвідомити й дати відповідь на питання що таке методологія?

Можна сказати відразу, що методологія, це вчення про метод. І головним предметом методолігії є:

— побудова єдиної теорії наукових методів. Але так як маємо багато наук і кожна розробляє свої методи, а методи дних наук використовуються суміжними, то побудова единої системи методів стає під знаком питання. Тому, реальним предметом методології стає:

— дослідження загальної структури та типології вже існуючих методів;

— виявлення тенденцій та напрямків розвитку методів;

— взаємозв’язок різних методів в науковому дослідженні.

А що таке методи джерелознавства?

Під методами джерелознавства прийнято визначати — теоретично засвоєні й логічно обгрунтовані спроби зв’язку елементів пізнавальної діяльності дослідника джерел, шляхи отримання з них об’єктивно інформації.

Система методів, яка використовується в джерелознавстві є ірархічною. Це означає, що за ступенем універсальності їх можна розділити на чотири групи.

Перша група — загальнонаукові методи. Насамперед — історичний та логічний з властивим їм аналізом, синтезом і системним підходом. Аналіз і сиснтез здійснюється як на рівні окремих джерел, так і їх сукупностей. На рівні окремих джерел кожне спочатку сприймається як цілісний феномен, потім для глибшого вивчення воно розкладається на частини, а потім, на новому рівні знання, розглядається як цілісність. Аналіз і синстез застосовують до джерела й до комплексу джерел як до певної системи, що має свої системні, інтегративні якості.

Друга група — міждисциплінарні (міжнаукові) методи, властиві ряду наук. Вони, як правило, складаються у рамках інших наук, і згодом виявляються їх евристичні мождивості, зокрема, математична статистика, статистика, методи соціальних досліджень, лінгвістичні, психологічні, кримінальні та ін. Деякі з цих методів настільки сильно увійшли до історичної науки, що на їх оснолві склалися спеціальні історичні дисціпліни.

Третя групазагальноісторичні методи. Це методи, які властиві історичному пізнанню вцілому. До них ми відносимо:




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 1487; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.