Тема 12. Текст

1. Визначальні риси тексту.

2. Тема, мікротема й головна думка тексту.

3. Структура тексту.

4. Композиція тексту.

5. Поділ тексту на абзаци.

6. Орієнтація на адресата.

7. Мета створення тексту.

Література

1. Мельничайко В.Я. Лінгвістика тексту у шкільному курсі української мови. - К., 1986.

2. Капинос В.И. и др. Развитие речи: теория и практика обучения: 6 -7 кл. - М., 1991.

Короткий зміст теми

1. Текст є результатом мовленнєвої діяльності. Термін, яким позначається продукт мовленнєвої діяльності, походить від латинського слова, що в перекладі означає “тканина, сплетіння, з¢єднання”. Текст, як правило, складається з певної кількості речень, поєднаних єдиним змістом. Наприклад:

Ще не вмерла Україна

Ця пісня-гімн виникла на основі вірша етнографа і фольклориста Павла Чубинського, написаного на початку 60-х років і вперше надрукованого в 1863 році у Львові в журналі “Мета” за підписом “Тарас Шевченко”. Ті, хто нелегально передавали вірш у Галичину, не знали імені його автора і приписали патріотичний лист Шевченкові. У 1865 році композитор Михайло Вербицький написав музику на ті слова. Особливо вона припала до душі української молоді Перемишля, де вперше й було виконано пісню. Швидко поширилася на західно-українських землях, з 90-х років перетнула кордон, потрапивши в середовище українських поселень. Пісня захоплювала все більші кола українців, нелегально проникала в межі царської імперії, де була заборонена. Зрештою за часів утворення суверенної Української Народної Республіки набула прав національного гімну. Первісний і пізніший тексти вельми різняться. Справа у тому, що у вірш Чубинського вносилися певні зміни. Нині пісня входить до репертуару багатьох народних хорів, професійних співочих колективів, воскресає із забуття, вселяючи надію на духовне відродження українського народу.

(Ф.Погребенник)

Усі речення даного висловлювання є продовженням одне одного і тому даному висловлюванню характерна тематична єдність.

Кожне наступне речення зв¢язане з попереднім, тому характерною рисою даного висловлювання є зв¢язність.

Одночасно кожне наступне речення не тільки продовжує, але й доповнює те, що сказано в попередньому, і водночас сприяє висвітленню єдиної загальної теми (виникнення й поширення пісні-гімну), створюючи єдину цілість - текст. Це говорить про послідовність розташування речень у даному тексті.

Дане висловлювання все ж не могло б вважатися текстом без наявності у ньому останнього речення, що свідчить про його завершеність.

2. Тема тісно пов¢язана з головною думкою. Ці два різновиди інформації - про що говориться і що говориться - називають темою й основною думкою тексту.

Тема - предмет мовлення (судження або викладу про події, явища життя), це те, про що говоритьсяв тексті; питання,яке вимагає розкриття у висловлюванні. Тема лише висуває якусь проблему або ставить певне запитання, тоді як головна думка втілює в собі розкриття в собі теми, містить відповідь на поставлене запитання чи проблему. Як тема, так і головна думка висловлювання можуть бути виражені в його назві, хоч ототожнювати головну думку й тему із заголовком не слід. Заголовок належить до основних форм стислого позначення теми, тоді як головну думку підкреслює й епіграф до тексту.

Для того, щоб зміст був викладений зв¢язно і послідовно у межах загальної теми, автор виділяє її складові частини - підтеми або мікротеми. Для прикладу візьмемо такий текст:

Ніжна і мелодійна

Відомо, що мова кожного народу - явище давнє, її коріння сягають у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим наслідком матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь, а кожне створене слово - це символ сформованої ідеї, витвореної у великих зусиллях людини проникнути у світ природи, у саму себе.

Національна мова - це здобуток культури, духовної діяльності певного народу, а одночасно здобуток культури всього людства, бо кожна мова доповнює іншу, а разом - вони витвір світового колективного людського розуму.

Мова й пісня - дві найважливіші фортеці, які народ повинен оберігати й відчайдушніше, ніж свої кордони. Бо, втративши кордон, державність, народ завжди має можливість їх відновити, а мови не відновить ніколи. Вона втратиться навіки-віків. Цінності її немає з чим порівнювати. Її не можна замінити чужою мовою, бо це означало б, що народу потрібно прищепити чуже серце, вселити чужу душу. Силою примушувати народ зрікатися рідної мови - найбільший злочин.

(Г.Нудьга)

Висвітлюючи тему наведеного тексту, автор виділяє три підтеми:

- про давність мови кожного народу,

- про національну мову як здобуток культури, - про цінність мови.

Чітке встановлення мікротем як складових частин теми забезпечує не тільки послідовність, але й повноту висвітлення. Розкриття змісту кожної підтеми має вичерпувати зміст теми всього висловлювання. Кожна підтема якби відповіцдає певному пункту плану висловлювання. Сукупність змісту часткових тем має вичерпувати зміст загальної теми.

3. Текст може утворюватися з одного або з більшої чи меншої кількості пов¢язаних між собою речень.

Текстами, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Хай буде мир на всій планеті!), заклики (Борітеся - поборете, вам Бог помагає!), прислів¢я (Не штука провчити, а штука навчити), крилаті вислови, афоризми (Кохання все перемагає - Вергілій; Чоловік великий на землі й у віках, але кожна йота його величності виросла із жінки - У.Уітмен). Із одного речення може складатися текст коломийки, частівки, вірша-мініатюри. Наприклад:

І день іде, і ніч іде,

І, голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки?

(Т.Шевченко)

Але переважно текст складається з певної кількості узгоджених між собою речень. Для прикладу розглянемо такий текст:

Дата добавления: 2015-05-26