Схарактеризувати основні форми організації навчально-виховного процесу в умовах загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення

Розкрити особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітньої спеціалізованої школи інтенсивної педагогічної корекції І-ІІ ступеня для дітей із ЗПР.

Схарактеризувати лінгвістичні та психолінгвістичні основи спеціальної педагогіки. Розкрити соціальний аспект мовленнєвого спілкування.

Загальна характеристика ЗПР. Стійке відставання в розвитку інтелектуальної діяльності поєднується в дітей цієї групи з незрілістю емоційно-вольової сфери, прояви якої більш глибокі й грубі, ніж у дітей з описаними вище ЗПР. Психічна незрілість виявляється в примітивності, поверховості емоційних реакцій, слабкому розумінні взаємостосунків, зниженій мотивації досягнень, некритичності, несамостійності, сугестивності. Діти довго засвоюють правила взаємин, не вміють співвідносити свої емоційні реакції з конкретною ситуацією, нечуттєві до власних промахів. Ведучий мотив – гра, що веде до постійного внутрішнього конфлікту між „хочу” і „треба”. Навчання таких дітей у звичайному класі загальноосвітньої школи безперспективно. Їм потрібна систематична компетентна корекційно-педагогічна підтримка в соціальних умовах навчання (школа інтенсивної педагогічної корекції для дітей зі ЗПР або корекційні класи(вирівнювання) в загальноосвітній школі. Затримка психічного розвитку церебрально-органічного генезу, яка характеризується первинними порушеннями пізнавальної діяльності, є найбільш стійкою і являє собою найбільш тяжку форму ЗПР. Ця категорія дітей в першу чергу потребує комплексної медико-психолого-педагогічної корекції в умовах спеціальних дошкільних закладів. Метою навчання і виховання дітей із ЗПР є формування психологічних „передумов” інтелектуальної діяльності, що дає можливість засвоювати основи наук, набувати професійно-трудову підготовку і досягти достатнього рівня соціальної адаптації. Дошкільне виховання. Мета - корекція недоліків психофізичного розвитку дітей та підготовка їх до шкільного навчання. У ході реалізації цієї мети розв'язуються такі завдання: діагностика особливостей відхилень від вікової норми психічного розвитку дітей; індивідуальне навчання дітей за інваріантною програмою, що відповідає психофізичним та інтелектуальним можливостям дітей та бажанням батьків. лікувально-відновлювальна робота, яка охоплює профілактику, збереження і зміцнення здоров'я дітей, забезпечує охоронно-педагогічний режим; розвиток усіх видів діяльності: предметно-практичної, ігрової, навчальної, комунікативної, соціально-побутового. Кінцевий результат цього етапу педагогічного процесу передбачає досягнення дітьми із ЗПР стандарту готовності до навчання у масовій школі, який виявляється у відповідності віковій нормі рівня довільності поведінки та шкільної мотивації, сформованості інтелектуальної діяльності, обсягу знань та уявлень про навколишній світ. Початкова школа. Початковий період навчання дітей із затримкою психічного розвитку у школі інтенсивної педагогічної корекції має на меті: - подальшу корекцію вад психічного розвитку дітей та опанування уміння вчитися; - засвоєння початкових знань з основ наук, що відповідають освітнім стандартам початкової загальноосвітньої масової школи. Реалізація цієї мети дає змогу дітям у міру успішності корекції їхнього розвитку на наступних етапах навчання перейти в систему загальноосвітньої масової школи та отримати повну середню освіту. У процесі початкового навчання дітей із затримкою психічного розвитку розв'язуються такі завдання: діагностика особливостей психічного розвитку дітей та рівня готовності до навчання; комплектування класів з урахуванням варіантів тривалості навчання; корекція та розвиток емоційно-вольової та пізнавальної сфери дітей, спрямована на формування діяльності психічних процесів та діяльності в цілому і вироблення на цій основі навичок свідомого учіння та інтересу до навчання; формування соціально цінних рис особистості та навичок спілкування; досягнення дітьми рівня засвоєння знань, умінь та навичок, що відповідає освітньому стандарту на даному етапі навчання; зміцнення фізичного та психічного здоров'я дітей. Навчання в основній школі спеціальної школи інтенсивної педагогічної корекції передбачено для дітей із затримкою психічного розвитку з найбільш стійкими недоліками навчально-пізнавальної діяльності, які не вдалося достатньою мірою скоригувати на попередніх етапах педагогічного процесу. Основна мета навчання на цьому етапі - прикладне засвоєння дітьми знань з основ наук та початкова професійна підготовка, що створює передумови високої соціально-трудової адаптації випускників школи. Випускники основної школи можуть набувати різних професій у професійно-технічних училищах. За наявності відповідної бази професійна підготовка може здійснюватись у процесі навчання в школі.

У спеціальних школах для дітей цієї категорії створено систему лікування та профілактики погіршення їхнього здоров'я, застосовується гнучкий медико-педагогічний режим, санітарно-гігієнічний контроль умов навчання, праці, відпочинку учнів. Хоча зміст навчання в спецшколах для дітей із затримкою психічного розвитку базується на програмах масової школи, навчальний процес має свої особливості: значна увага приділяється пропедевтичним періодам, протягом яких учнів готують до вивчення наступного матеріалу з основних предметів, збагачують досвід, усувають прогалини в знаннях, навичках організації та здійснення навчальної діяльності; помітне місце відведено спеціальним урокам повторення, що сприяє кращому засвоєнню знань, а це є особливо важливим, якщо враховувати послаблену пам'ять дітей цієї категорії; передбачено додаткові спеціальні корекційні заняття для усунення недоліків мовного чи фізичного розвитку, моторної сфери.

Однією із форм спеціально-корекційної роботи з дітьми ЗПР є уроки ритміки. Змістом уроку є: музично-ритмічна діяльність учнів, яка дозволяє впливати на емоційно-вольову сферу дітей, здійснювати рухові навички, сприяти розвитку мислення, довільної уваги, пам'яті, формуванню позитивних якостей особистості. Гімнастичні і танцювальні вправи, вільні рухи, ігри, що виконують під музичний супровід, визивають у дітей почуття ритму музичний слух і пам'ять, сприяють розумінню засобів музичної виразності.

Мовлення, як одна зі складних психічних функцій людини, здійснюється складною системою органів мовного апарату. Усне мовлення є наслідком роботи мовленнєвого апарату в якому розрізняють периферичну (виконавчу) і центральну (регулюючу) складові частини, тісно зв’язані між собою. У фізіологічному відношенні мовлення, здійснюваним умовно-рефлекторно. Основу механізму мовлення становить повноцінне функціонування двох аналізаторних систем: мовленнєвослухової (центр Верніке) та мовленнєворухової (центр Брока). В акті мовлення беруть участь різні аналізатори, та вирішальну роль відіграють мовленнєвослуховий і мовленнєворуховий. Оволодіння мовою відбувається в процесі взаємодії дитини з навколишнім середовищем. Норма мовлення – загальноприйняті варіанти використання мови в процесі мовленнєвої діяльності, що забезпечується збереженими психофізіологічними механізмами мовленнєвої діяльності. Останній етап нормального формування первинних вимовних умінь і навичок дитини - це вік від 4 до 5 років. Проте з тих чи інших причин своєчасне природне і правильне протікання процесу мовленнєвого розвитку дитини може бути порушене. Порушення в мовленні визначаються як відхилення в мовленні людини, що говорить, від мовної норми, прийнятої в певному мовному оточенні, зумовлене розладом нормального функціонування мовного апарату. Мовленнєві порушення мають такі особливості: 1) вони не відповідають віку людини; 2) не являються діалектизмами, безграмотністю мовлення та вираженням незнання мови; 3) пов’язані з відхиленнями у функціонуванні психофізіологічних механізмів мовлення; 4) здійснюють негативний вплив на подальший психічний розвиток підлітка; 5) мають стійкий характер та не зникають самостійно; 6) вимагають логопедичної допомоги, в залежності від їх характеру.

Діти з порушеннями мовлення - це діти у яких порушений природний (онтогенетичний) процес розвитку мови і мовлення та наявні мовленнєві й немовленнєві симптоми. В структурі мовленнєвого дефекту ми можемо виділити первинний дефект (ядро) та вторинний, що є наслідками первинного відхилення, які знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку з першим. Структура мовного дефекту знаходить своє відображення у певному співвідношенні первинних та вторинних симптомів, що визначає специфіку логопедичного впливу. При виправленні мовленнєвих порушень використовуються такі терміни, як „логопедичний вплив”, „корекція порушення мовлення”, „компенсація”, та ін.

Логопедичний вплив - це педагогічний процес, спрямований на корекцію та компенсацію порушень мовленнєвої діяльності, на виховання і розвиток особи з мовленнєвими порушеннями.

Корекція порушень мовлення - виправлення мовлення засобами навчання і виховання або послаблення симптоматики порушень мовлення засобами корегуючого навчання в процесі реабілітації чи абалітації.

Компенсація - складний, багатоаспектний процес перебудови психологічних функцій при порушенні або втраті яких-небудь функцій організму. Компенсація (від лат. сompenso врівноважувати, повернення) - стан повного або часткового повернення функцій уражених систем організму за рахунок компенсаторних процесів. -

Логопедична допомога надається системою освіти в дошкільних та шкільних закладах засобами навчання, виховання та розвитку осіб з вадами мовлення, а також попередження мовних порушень та шкільної неуспішності. Вона включає:

1) дошкільні заклади, зокрема:

— спеціальні дитячі садки для дітей з ТПМ;

— логопедичні групи при масових дитячих садках:

а) для дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком;

б) для дітей із загальним мовленнєвим недорозвитком;

в) для дітей, які заїкаються;

2) шкільні заклади, зокрема:

— спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з важкими розладами мовлення;

— логопедичні пункти (кабінети) при масових загальноосвітніх та спеціальних школах, дитбудинках, дитячих лікувальних установах;

3) логопедичну допомогу дорослим (стаціонар, напівстаціонар, амбулаторія).

Логопедична робота а також здійснюється системою охорони здоров'я у дитячих психоневрологічних санаторіях з метою корекції мовленнєвих вад та відхилень у психічному розвитку дітей. Специфічними завданнями є навчання, виховання і розвиток дітей та підготовка їх до школи; попередження і корекція різних порушень усного та писемного мовлення; усунення особливостей психічного розвитку зумовлених вадами мовлення та формування цілісної особистості у процесі навчально-виховної роботи в урочний та позаурочний час.

Дата добавления: 2015-05-29