Юридична особа — це союзне утворення, що об'єднує людей і майно, яке користується самостійною правоздатністю і визнається суб'єктом права

Особи, визнані безчесними, не могли вступити у законний римський шлюб, обмежувалися у праві отримання спадщини.

38.Поняття та види юридичних осіб.

Суб'єктами права є не тільки окремі індивіди, але і певні організації (за сучасною термінологією - юридичні особи). У широкому масштабі юридичні особи виникають, коли головна роль в економіці починає переходити від індивідуальних до колективних товаровласників, а для цього необхідно, щоб товарне виробництво досягло досить високої стадії розвитку. Такої стадії воно досягає в умовах капіталістичної формації. У рабовласницькому суспільстві товарне виробництво, яке щойно прийшло па зміну натуральному господарству, перебуває на первісному етапі розвитку, і тому втілюється здебільшого у відносинах індивідуальних товаровласників.

Деякі вчені вважають Що ж стосується юридичних осіб, то вони хоча і з'являються вже у той час, але грають ще другорядну роль. Ця обставина підбивається і на ступені врегульованості правового етапу тих чи інших суб'єктів. Правовий стан індивідів у Давньому Римі був регламентований досить детально. Римське право знало також і окремі норми відносно юридичних осіб, однак про докладну розробку цього інституту римськими юристами говорити не потрібно, причому і сам термін «юридична особа» не був їм відомий.

Для того, щоб вважатися утвореним, союзне об'єднання повинно було налічувати не менше як три особи, а також мати майно та уповноважену особу, яка діяла від імені об'єднання.

Вищим органом вважалися загальні збори всіх членів об'єднання, на яких рішення приймалися більшістю голосів.

Юридична особа припиняла свою діяльність:

якщо державна влада позбавляла її характеру юридичної особи за протиправні дії;

у випадку ліквідації майна;

на загальних зборах засновників при прийнятті рішення про припинення діяльності;

за умови досягнення мети, заради якої створювалася юридична особа;

у разі закінчення терміну, на який було створено юридичну особу.

За статусом і повноваженнями розрізняли такі юридичні об'єднання:

держава;

імператорський престол;

політичні союзи: общини, міста, колонії, провінції;

вільні союзи (релігійні колегії, похоронні колегії, політичні клуби, союзи ремісників);

церковні інститути (церкви, храми, монастирі, богоугодні дома, лікарні).

Римські юристи розробили принципи, які характеризують юридичну особу:

1) незалежність існування юридичної особи від зміни або вибуття її окремих членів (вихід з об'єднання, як і вступ нових осіб, аж до його повного оновлення, не впливає на його правовий статус);

2) наявність власного імені, під яким ведуться справи юридичної особи;

3) наявність особистого майна, яке знаходиться у власності юридичної особи, а не у власності його окремих членів. Майно юридичної особи існує як відокремлене майно, а не як спільна власність фізичних осіб;

4) наявність самостійних прав і обов'язків;

5) можливість юридичної особи і окремих її членів вступати в цивільні правовідносини як рівні суб'єкти;

6) належність усього, що юридична особа отримує зі своїх клієнтів, їй самій, а не окремим її засновникам;

7) можливість юридичної особи самостійно вести справи і від повідати в суді.

39. Умови створення та припинення юридичної особи.

Для того, щоб вважатися утвореним, союзне об'єднання повинно було налічувати не менше як три особи, а також мати майно та уповноважену особу, яка діяла від імені об'єднання.

Вищим органом вважалися загальні збори всіх членів об'єднання, на яких рішення приймалися більшістю голосів.

Юридична особа припиняла свою діяльність:

якщо державна влада позбавляла її характеру юридичної особи за протиправні дії;

у випадку ліквідації майна;

на загальних зборах засновників при прийнятті рішення про припинення діяльності;

за умови досягнення мети, заради якої створювалася юридична особа;

у разі закінчення терміну, на який було створено юридичну особу.

40.Поняття правоздатності.

Дата добавления: 2015-05-31