Практичне заняття №7

Питання для самоконтролю.

· В чому полягає суть бактеріологічного методу діагностики інфекційних захворювань?

· Що таке чиста культура мікроорганізмів?

· Які ознаки чистої культури бактерій?

· З якою метою одержують і де застосовують чисту культуру мікроорганізмів?

· Які існують методи посіву мікроорганізмів з метою отримання ізольованих колоній?

· На яких принципах грунтуються методи виділення чистої культури?

· Які біологічні властивості мікроорганізмів покладені в основу методів виділення чистих культур бактерій?

· Які основні етапи виділення чистої культури, в чому їх суть?

· Які ви знаєте методи створення анаеробних умов для культивування мікроорганізмів?

Тема: «Ріст і розмноження мікроорганізмів. Виділення чистих культур бактерій (2-е заняття)»

1. Актуальність теми.

Одним з етапів бактеріологічного методу дослідження (основного методу діагностики інфекційних захворювань) - є одержання ізольованих колоній мікроорганізмів. Кожний вид мікроорганізмів має певний характер росту та певні ознаки колоній на твердому поживному середовищі (так само, як і свої особливості росту в рідкому поживному середовищі). Враховуючи це, з метою виділення збудника інфекційного захворювання, треба знати методи та володіти технікою отримання ізольованих колоній з матеріалу. Крім того, морфологічні і тинкторіальні ознаки, які виявляють при фарбуванні за Грамом, культуральні, а також характер рухів мають надзвичайно велике діагностичне значення при характеристиці окремих мікроорганізмів, та дозволяють дати попередню відповідь про збудника інфекції.

2. Конкретні цілі:

· Засвоїти методики дослідження колоній мікроорганізмів (зовнішні ознаки, мікроскопія, рухливість мікроорганізмів).

· Оволодіти технікою пересіву колоній бактерій на поживні середовища (аеробних бактерій на скошений МПА, анаеробних бактерій на спеціальні середовища).

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін	Визначення
Культуральні властивості	Культуральні властивості – характер росту в рідких та на твердих поживних середовищах, властивості колоній
Колонія	Потомство однієї мікробної клітини, що виросло на поверхні, або в глибині твердого поживного середовища.
Дисоціація мікробів	Одна з форм внутрішньопопуляційної мінливості, коли в популяції з’являються особини та клони, які відрізняються від вихідного типу формою колоній (S-R дисоціація) та іншими ознаками (наприклад, втратою капсули, рухливості; зниження ферментативної активності, вірулентності, антигенності; чутливості до фагів, фізичних та хімічних факторів та ін.)
Форми колоній	S-колонії - круглі, опуклі, мають рівний край та гладку і блискучу поверхню. При пересіві в рідке поживне середовище утворюють рівномірне помутніння. R-колонії - для них характерною є неправильна форма, зазубрений край і зморшкувата, шорстка поверхня. При пересіві в рідке поживне середовище утворюють зернистий осад.
Ріст мікроорганізмів	Узгоджене збільшення кількості всіх компонентів бактеріальної клітини
Розмноження мікроорганізмів	Збільшення числа клітин в популяції.
Способи розмноження бактерій	Бінарний поділ (більшість бактерій), фрагментація клітин (актиноміцети); спорами (стрептоміцети); фрагментація та брунькування (мікоплазми); цикл розвитку хламідій (у них є 2 форми: позаклітинні інфекційні елементарні тільця (не здатні до поділу) та внутрішньоклітинні, здатні до бінарного поділу, внаслідок чого формуються елементарні тільця).
Ріст бактерій в періодичній культурі (стаціонарне культивування)	Стаціонарне (періодичне) культивування – це ріст бактеріальної популяції в умовах середовища, до якого не додаються поживні речовини та з якого не видаляються продукти метаболізму. Періодична культура має декілька фаз розвитку: лагфаза - період між внесенням мікробів в поживне середовище та початком розмноження; логфаза (експоненціальна) - збільшення числа бактерій проходить зі сталою швидкістю; стаціонарна – кількість бактерій перестає збільшуватись, тобто в одиниці об’єму стала кількість мікробів; відмирання – зменшення кількості бактерій в популяції в результаті їх загибелі.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

· Методи дослідження колоній.

· Ознаки, за якими характеризують колонії.

· Поняття про морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості мікроорганізмів.

· Пігменти бактерій, їх фізіологічне значення.

· Характер росту мікроорганізмів в рідких поживних середовищах.

· Поняття «ріст» та «розмноження» мікроорганізмів.

· Способи розмноження бактерій.

· Фактори, що гальмують розмноження мікробів.

· Поняття «періодична культура», фази її розвитку.

· Методи визначення рухливості бактерій.

4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

· Вивчити ознаки, за якими характеризують колонії.

· Засвоїти способи макро- та мікроскопічного дослідження колоній.

· Визначити рухливість аеробних бактерій методом «роздавленої» краплі.

· Здійснити посів мікроорганізмів на тверді та рідкі поживні середовища з метою отримання чистої культури.

5. Зміст теми.

На практичному занятті студенти вивчають ознаки, за якими характеризують колонії, засвоюють способи макро- і мікроскопічного дослідження колоній; засвоюють техніку посіву матеріалу петлею на тверді поживні середовища (в пробірки із скошеним МПА) та в рідкі поживні середовища (середовище Врублєвського) для одержання чистих культур аеробних і анаеробних бактерій. Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.

Рекомендації для оформлення протоколу.

Ознаки колоній

1. Профіль: плоский, плоско-припіднятий, злегка опуклий, горбистий, опукло-порізаний, з вдавленим центром, з опуклим центром, куполоподібний.

2.Форма: кругла, розетко подібна, зірчаста, листковидна, тощо.

3. Контур краю: рівний, зубчастий, хвилястий, фестончатий, війчастий, бахромчастий, нитчастий, гіллястий.

4. Консистенція: суха, волога, слизиста.

5. Колір: білий, жовтий, червоний; безбарвні. Відзначають, чи виділяється пігмент у середовище.

6. Прозорість: прозорі, напівпрозорі, непрозорі.

7. Поверхня: гладка, шорстка, зморшкувата, горбиста; блискуча, матова.

8. Структура: однорідна, дрібнозерниста, грубозерниста, волокниста.

9. Розмір: великі (діаметр більш як 4-5 мм), середні (2-4 м), дрібні (1-2 мм). Якщо діаметр становить менш 1 мм, то такі колонії називають точковими.

Класифікація пігментів бактерій

Група пігментів	Розчинність	Типовий представник
Каротиноїди	Жиророзчинні	Staphylococcus aureus
Меланіни	Не розчинні в воді і кислотах	Bacteroides (Prevotella) melaninogenica
Пиролові	Спирторозчинні	Serratia marcescens
Фенозинові	водорозчинні	Pseudomonas aeruginosa

Завдання №1. Продовжити виділення чистих культур аеробних бактерій. Дослідити отримані колоній і пересіяти їх на скошений агар.

1. Зовнішня характеристика колоній:

розмір –

форма –

колір –

профіль –

контур краю –

прозорість –

поверхня–

структура –

консистенція –

2. Фарбування за Грамом

Колонії аеробних

бактерій на МПА

термостат

3. Пересів на накопичувальне середовище (скошений МПА)

Завдання №2. Продовжити виділення чистих культур анаеробних бактерій. Дослідити отримані колонії і пересіяти їх на редукційне середовище Врублєвского.

1.Зовнішня характеристика колоній:

розмір –

форма –

колір –

профіль –

контур краю –

колонії анаеробних прозорість –

бактерій на поверхня–

кров’яному МПА структура –

консистенція –

2.Фарбування за Грамом

3. Пересів на накопичувальне

середовище анаеростат термостат

(редукційне середовище

Врублєвського)

Дата добавления: 2015-06-25