Дністровсько-Дніпровський північностеповий край

Північностепова підзона

Підзона охоплює значну територію степової зони від Придунайських до Донецьких і Старобільських степів. Південна межа підзо­ни проходить коло таких населених пунктів: Болград — Татарбунари

Білгород-Дністровський — Біляївка — Северинівка — Березівка (н Одеській обл.), Веселинове — Нова Одеса — Баштанка (в Мико­лаївській обл.), Апостолове (Дніпропетровська обл.), Кам'янка-Дніпровська — Токмак — Чернігівка — Бердянськ (у Запорізькій обл.). Підзона розширюється від 25 км на заході до 320 км на сході.

Тут панує північностеповий підтип ландшафтів, зумовлений ба-нансом тепла і вологи, де переважно поширені чорноземи звичайні, я кі сформувалися на лесоподібних відкладах під різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю. У сучасних умовах ці степи майже повністю розорано й зайнято посівами пшениці, кукурудзи, соняш­ника та іншими сільськогосподарськими культурами. На схилах иисочин і річкових долин в окремих місцях зустрічаються байрачні ліси і чагарникові зарості, яких немає в інших підзонах степової зони

У підзоні розташовані значні площі Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської і Запорізької областей та повністю Донецька і Луганська області. Значний вплив на при­родне середовище підзони, крім сільськогосподарського виробниц­тва, мають гірничодобувна, металургійна, хімічна та інші галузі про­мисловості. Це добування кам'яного і бурого вугілля, залізної і марганцевої руди, кам'яних будівельних матеріалів та інших корис­них копалин.

Зміна балансу тепла і вологи в північно-східному напрямі підзо­ни та її геоморфологічне положення зумовили поділ підзони на фі­зико-географічні краї та області. Більша частина підзони займає південні схили Молдавської, Подільської і Придніпровської височини, повністю Донецьку і Приазовську височини та південно-східну час­тину Придніпровської низовини.

Підзона поділяється на 4 фізико-географічні краї, які складаю­ться з 10 фізико-географічних областей.

Він простягається від Задніпров'я до Дніпра. За характером рельєфу це переважно схили лесових височин з абсолютними висо­тами 200—250 м, розчленовані річковими долинами, балками та ярами. Середні температури січня коливаються в межах -4...-6 °С, а середні температури липня досягають +21...+22 °С. Середньоріч­на сума опадів зменшується з південного заходу на схід від 460 до 400 мм.

У ґрунтовому покриві панують чорноземи звичайні середньо- та малогумусні, які в більшості еродовані. Заплави річок вкриті алюві­альними лучними ґрунтами, які на півдні краю засолені й солонцю­ваті.

У межах Дністровсько-Дніпровського північностепового краю виділяють 3 фізико-географічні області: Південно-Молдавську схилово-височинну, Південно-Подільську схилово-височинну та Півден-но-Придніпровську схилово-височинну.

Дата добавления: 2015-06-26