Наливайко Д. С, Шахова К. О. 3 страница

28

Німецький романтизм

Німецький романтизм

29

НІМЕЦЬКИЙ РОМАНТИЗМ

імецька література, поряд з англійською, належить до тих європейських літератур, де романтизм склався найраніше і набув найпотужнішого розвитку. На німецькому грунті він був Художнім напря­мом, що розвинувся спонтанно, без великих сторонніх впливів, але сам він чинив значний вплив на романтичний рух в інших країнах. Водночас романтизм у Німеччині триваліший час, ніж в Англії, зберігав свої позиції і в лі­тературі, і в інших сферах духовної культури, зокрема в музиці й філософії. Без перебільшення можна ствердити, що найвищі здобутки німецької літератури XIX cm. по­в'язані передусім з романтизмом, чим вона відрізняєть­ся від французької чи англійської, в яких не менш значні досягнення пов'язані з реалізмом.

Як і в інших європейських країнах, романтизму в Ні­меччині передував преромантизм, який тут набув інтен­сивного розвитку. Найзначнішими його проявами були гердеризм і близький до нього рух "Бурі й натиску", що прокотився Німеччиною двома хвилями: в 70-х і першій половині 80-х років XVIII ст. У нас цей рух здебільшого відносили до сентименталізму, але без достатніх підстав, насправді він мав яскраво виражений преромантичний характер. Чимало із важливих інгредієнтів романтизму, таких як "органічна теорія" художньої творчості, наголо­шення її ірраціонально-емоційної природи та витоків, ро­зуміння митця як "стихійного генія" тощо, вже виразно проявилося у "буряних геніїв". Переважно романтичний характер носить і створений ними тип героя: це "природ­на людина" й водночас титанічна особистість, сповнена стихійно-творчих сил природи, пов'язана із загадково-ір­раціональними глибинами буття і чужа "впорядкованому суспільству" з його поверховою розсудливістю і розваж­ливим егоїзмом.

Становлення і розвиток романтизму в Німеччині немо­жливо уявити без Гете й Шіллера, хоч їхні стосунки з романтиками, особливо.у Гете, були непростими, в певних

моментах навіть конфронтаційними. Творчість Гете і Шіл­лера мала велике значення для німецького романтизму, причому не тільки рання, періоду "Бурі й натиску", тобто преромантична, а й пізніша, періоду "веймарського кла­сицизму", який є одним з найзначніших проявів неокла­сицизму в європейській літературі й мистецтві другої половини XVIII й початку XIX ст.

І тут торкнемося питання, що стосується загальноєв­ропейського художнього процесу того часу. Нас надто привчили до думки, що між класицизмом і романтизмом завжди існувало протистояння, точилася "запекла бороть­ба", як раніше любили писати. Насправді ж, в художньо­му житті Європи другої половини XVIII ст., коли роз­вивалися неокласицизм і преромантизм, спостерігається зовсім інша картина: їхній взаємозв'язок і взаємодія, на­віть злиття в спільному художньому русі. В зарубіжній науці давно вже їх розглядають як дві взаємопов'язані форми естетико-художнього руху другої поло­вини XVIII ст., що привів до радикального перелому в художньому житті Європи. Одні вчені вважають, що при цьому "головною течію була течія романтична, а класична течія була побічною" (И. Гейзінга), інші дотримуються протилежного погляду. Беручи до уваги найближчу перс­пективу художнього процесу, його перехід до епохи ро­мантизму, ближчим до істини слід визнати перший із цих поглядів.

Підтвердженням цьому є й ті внутрішні зрушення, що відбувалися в літературі неокласицизму, як то: "романти­чний підхід" до античності, що дедалі посилювався, ро-мантично-ліризоване переживання й інтерпретація кла­сичних ідеалів і образів, тем і мотивів, перехід від класи­цистичного алегоричного до романтичного символічного тлумачення античної міфології тощо. Характерними яви­щами в цьому плані є творчість А. Шеньє, видатного французького поета кінця XVIII ст., Ф. Гельдерліна, і, звичайно ж, Гете й Шіллера. Концентрованим виражен­ням цих настроїв і тенденцій є, приміром, елегія Шіллера "Боги Греції" чи балада Гете "Корінфська наречена".

Серед творів Гете особливо великий вплив на літера­туру романтизму мав "Фауст", а точніше перша його частина, що побачила світ 1808 р. й була перекладена на французьку мову Ж. де Нервалем. "Фауст" був сприйня­тий романтиками як твір органічно близький їм і своїм філософсько-пантеїстичним змістом і своєю вільною фор-

Дата добавления: 2015-06-26