Звіти тимчасового адміністратора

Права та обов'язки тимчасового адміністратора

Тимчасовий адміністратор негайно після свого призначення зо­бов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, а також активів і документації афілійованих осіб, в яких банк має участь, що перевищує 50%. Протягом одного місяця від дня призна­чення тимчасовий адміністратор зобов'язаний провести інвентариза­цію банківських активів і пасивів та скласти баланс.

Від дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком і контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку або, за необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.

Зокрема, тимчасовий адміністратор має право:

0 продовжувати або припиняти будь-які операції банку;

0 виконувати будь-які дії, рішення від імені банку;

0 розривати в порядку, встановленому законодавством України, будь-які угоди за участю банку, які, на думку тимчасового адмініст­ратора, є збитковими чи непотрібними для банку;

0 заявляти майнові позови до судових органів;

0 звертатися до судових органів із заявами про винесення рішен­ня, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

0 залучати до роботи в тимчасовій адміністрації будь-якого служ­бовця, експерта, консультанта, а також доручати керівникам банку вчинення дій щодо надання необхідної допомоги тимчасовій адмініс­трації. Тимчасовий адміністратор має право відсторонити таких осіб від виконання обов'язків у будь-який час;

0 з додержанням вимог законодавства України про працю звіль­нити чи перевести на іншу посаду будь-кого з керівників чи службов­ців банку, переглянути їхні службові обов'язки, змінити розмір їхньої заробітної плати;

0 зупинити розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі;

0 продати такі активи і повернути такі пасиви банку, які повинні бути відповідно продані або повернені з метою збереження чи підви­щення платоспроможності банку або захисту вкладників і кредиторів банку;

0 за згодою Національного банку України організувати продаж чи реорганізацію банку.

Протягом одного місяця від дня призначення тимчасовий адмініст­ратор подає Національному банку України попередній письмовий звіт. Звіт має відображати фінансовий стан банку (баланс, звіт про прибутки та збитки, розшифровання окремих статей балансу), мож­ливість фінансового оздоровлення банку та оцінку його вартості в разі ліквідації. Звіт також має містити:

V загальні відомості щодо відповідності діяльності банку вимо­
гам закону та нормативно-правових актів Національного банку Ук­
раїни і висновки щодо можливості припинення діяльності тимчасово­
го адміністратора та поновлення повноважень загальних зборів, спо­
стережної ради банку і правління (ради директорів) банку;

V деталізований план заходів щодо стабілізації та приведення у
відповідність із вимогами закону та нормативно-правових актів Націо­
нального банку України діяльності банку;

V загальний план продажу банку або частини його активів і май­
на з метою виконання зобов'язань;

V рекомендації з приводу реорганізації банку або відкликання
банківської ліцензії та ліквідації.

Тимчасовий адміністратор подає Національному банку України періодичні звіти стосовно своєї діяльності у строки, визначені Націо­нальним банком України. Протягом двох тижнів од моменту отри­мання звіту тимчасового адміністратора Національний банк України приймає рішення про застосування чи відхилення рекомендацій тим­часового адміністратора.

У разі, якщо Національний банк України погоджується з рекомен­даціями тимчасового адміністратора щодо фінансового оздоровлення, продажу чи реорганізації банку, виноситься рішення про виконання плану тимчасового адміністратора. У разі, якщо визнано неможли­вість приведення діяльності банку у правову та фінансову відповід­ність із вимогами закону і нормативно-правових актів Національного банку України протягом одного року, Національний банк України відкликає банківську ліцензію та здійснює ліквідацію банку. Для сис-темотвірних банків цей термін може продовжуватися Національним банком України до двох років.

Національний банк України має право вносити доповнення до плану тимчасового адміністратора до і під час його виконання. На­ціональний банк України має право припинити виконання плану, відкликати банківську ліцензію, запровадити ліквідацію банку будь-коли, якщо дійде висновку, що виконання плану більше не приво­дить до оздоровлення банку.

З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансо-

вого стану банку, який відповідав би встановленим законом і норма­тивно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задо­волення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністра­ції, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації. Протягом дії мораторію:

> забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших до­
кументів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодав
ства України;

> не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові
(економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошо­
вих зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'яз­
кових платежів).

Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здо­ров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задово­лення вимог кредиторів, що виникли із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, що їх банк був зобов'язаний сплатити креди­торам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено законом.

Особливості фінансового оздоровлення (санації) банку або підготовка його до продажу під час тимчасової адміністрації

Якщо банк має недостатній рівень капіталізації (значно недокапі-талізований або критично недокапіталізований) і має розрахункові документи, що не сплачені з вини банку, чи не задоволено вимоги кредиторів або значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) стано­вить менше 10% і надходжень не достатньо для підвищення ліквіднос­ті до нормативного рівня, то фінансове оздоровлення банку можливе лише із залученням додаткових коштів акціонерів/учасників банку або його продгжу іншим юридичним та/або фізичним особам (далі -інвесторам) для збільшення капіталу банку та погашення вимог кре­диторів (тобто його санації).

Фінансове оздоровлення банку через продаж його інвесторам здійс­нюється за програмою санації. Програма санації банку включає:

• реструктуризацію капіталу банку (зокрема статутного капіталу
банку і субординованого боргу, якщо він є). Реструктуризація капіта­
лу банку передбачає виконання заходів, що забезпечують збільшення
регулятивного капіталу до необхідного рівня. Реструктуризація ста­
тутного капіталу банку передбачає часткову або повну зміну участі в
статутному капіталі учасників банку на користь інвесторів, а також
збільшення статутного капіталу. Умови реструктуризації статутного
капіталу узгоджуються між учасниками банку та інвесторами пере­
розподілом акцій (часток, паїв), що належать учасникам банку, в обмін
на погашення боргу перед кредиторами;

• реструктуризацію боргових зобов'язань банку (якщо є незадово-
лені вимоги кредиторів або очікується їх виникнення протягом на­
ступних шести місяців). Реструктуризація боргових зобов'язань бан­
ку передбачає:

о визначення умов участі інвесторів у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема переведенням боргу (частини боргу) на інвестора;

о установлення строків і черговості виплати банком або інвестором боргу кредиторам (у частині прострочених зобов'язань і зобов'язань, строк виконання яких настане протягом наступних шести місяців);

о відстрочку або розстрочку платежів за зобов'язаннями банку (простроченими та строковими) або прощення (списання) боргів (час­тини боргів) згідно з чинним законодавством України;

о встановлення відповідальності інвестора (банку) за невиконання взятих згідно з програмою санації зобов'язань. В угодах, що укладаю­ться згідно з чинним законодавством між банком та інвесторами, інве­сторами і кредиторами з метою здійснення заходів реструктуризації боргових зобов'язань банку, має обумовлюватися, що ці угоди наби­рають чинності після надання Національним банком дозволу тимчасо­вому адміністраторові на продаж банку та схвалення програми санації;

• заходи і строк підвищення (відновлення) платоспроможності й
приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського за­
конодавства (прогнозні показники діяльності банку на час завершення
програми санації мають відповідати встановленим Національним бан­
ком економічним нормативам). Залежно від причин, що призвели до
погіршення фінансового стану банку, з метою підвищення (відновлен­
ня) платоспроможності та приведення діяльності банку у відповідність
до вимог банківського законодавства до програми санації можуть уво­
дитися такі заходи (із зазначенням строків їх виконання):

о виплата боргу кредиторам (за його наявності);

о скорочення чисельності службовців згідно з законодавством

про працю та виплата працівникам у разі їх звільнення вихідної до­помоги за рахунок коштів банку або інвестора;

о внесення на розгляд загальних зборів питання про зміну орга­нів управління банком;

о залучення осіб, уповноважених інвесторами виконувати відпо­відні заходи згідно з законодавством про працю.

Інвестори повинні мати кошти в розмірі, достатньому для вико­нання заходів санації банку, зокрема власні кошти для формування статутного капіталу. Розмір внеску інвестора до статутного капіталу банку з метою його санації визначається залежно від:

■ суми вартості акцій (часток) акціонерів (учасників) банку, які
виходять з товариства;

■ суми внесків до статутного капіталу банку, що має забезпечу­
вати формування капіталу банку в сумі не меншій, ніж мінімальний
розмір регулятивного капіталу (НІ), і дотримання нормативу адекват­
ності регулятивного капіталу (Н2) та нормативу адекватності основ­
ного капіталу (НЗ) згідно з нормативно-правовими актами Націо­
нального банку (за вирахуванням збільшення регулятивного капіталу
банку за рахунок внутрішніх джерел, якщо це передбачено програ­
мою санації).

Інвестори, які бажають узяти участь у санації банку, подають до тим­часового адміністратора відповідні заяви. До заяви інвестори додають установчі документи, копії свідоцтв про державну реєстрацію, докумен­ти, що підтверджують наявність власних коштів для формування капіта­лу банку згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, зокрема для юридичних осіб - фінансову звітність, аудиторський висно­вок про підтвердження звітності, для фізичних осіб - довідку податково­го органу про доходи за останній звітний період (рік).

Якщо тимчасовий адміністратор визнає, що ця юридична чи фізич­на особа може бути інвестором, то він надає інвесторові потрібну ін­формацію про показники діяльності банку (про розмір регулятивного капіталу, дотримання нормативів адекватності й достатності капіталу, про вартість активів банку за результатами їх класифікації, виконання зобов'язань банку перед кредиторами тощо) для складання поперед­ніх розрахунків програми санації.

Інвестор, який отримав інформацію про показники діяльності бан­ку, зобов'язаний не розголошувати цю інформацію і не використову­вати її на свою користь чи на користь третіх осіб, а лише для вико­нання заходів санації банку. Тимчасовий адміністратор перед надан­ням інвесторові відповідної інформації має взяти у нього розписку про відповідальність за розголошення банківської таємниці.

Якщо інвестор має намір придбати істотну участь у банку, тобто прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 або

75% статутного капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, то він одночасно подає Національ­ному банку в порядку, визначеному нормативно-правовими акта­ми Національного банку, документи на отримання відповідного дозволу.

Інвестор, який за результатами розгляду отриманої інформації прийняв рішення про проведення санації банку, має розробити про­граму санації та погодити її з тимчасовим адміністратором. Тимчасо­вий адміністратор надає інвесторам потрібну допомогу в розробленні програми санації.

Заходи з підвищення (відновлення) платоспроможності банку та приведення діяльності банку у відповідність до вимог банківського законодавства можуть здійснюватися:

• органами управління банку, що змінюються внаслідок санації за
рішенням загальних зборів чи відновлюють свою діяльність, а тимча­
совий адміністратор після реєстрації змін до установчих документів
припиняє свою діяльність;

• тимчасовим адміністратором - у цьому разі тимчасовий адмініс­
тратор має право залучити до виконання третьої частини плану сана­
ції уповноважених інвесторами осіб.

Комісія Національного банку може прийняти рішення щодо регу­лювання процесу за третьою частиною плану санації:

• органами управління банку - якщо внаслідок реструктуризації
статутного капіталу 2/3 та більше голосів акцій акціонерного банку
або 51 та більше відсотків голосів часток (паїв) банку, створеного у
вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (кооперативного
банку), переходять до інвесторів;

• тимчасовим адміністратором - якщо погашення боргу перед кре­
диторами здійснюється за рахунок коштів банку або якщо реструкту­
ризація статутного капіталу здійснюється зі зміною голосів акцій ста­
тутного капіталу банку на користь інвесторів до розміру, що є менше
ніж 2/3 голосів акцій акціонерного банку або менше 51% голосів час­
ток (паїв) банку, створеного у вигляді товариства з обмеженою відпо­
відальністю (кооперативного банку).

Тимчасовий адміністратор організовує продаж банку за дозволом Комісії Національного банку. Дозвіл на проведення санації (продажу) банку надається за таких умов:

> інвестор має кошти в достатній сумі для виконання заходів
програми санації щодо формування статутного капіталу;

> інвестор уклав відповідні угоди з банком і кредиторами про
реструктуризацію боргів банку (якщо є борг перед кредиторами);

> програма санації та пакет документів для отримання цього до­
зволу мають відповідати встановленим вимогам;

> інвестор, що придбав істотну участь у банку, отримав на це пи­
сьмовий дозвіл Національного банку.

Для погодження програми санації з тимчасовим адміністратором і отримання тимчасовим адміністратором згоди Національного банку на продаж банку інвестори подають тимчасовому адміністраторові такі документи:

> програму санації банку;

> угоду між інвесторами та учасниками про перерозподіл акцій
(часток, паїв) банку;

> угоду про переведення боргу (частини боргу), укладену між
банком та інвесторами (погоджену з кредиторами);

> угоду між інвесторами і кредиторами про порядок, строк і черго­
вість погашення (відстрочення, переведення) боргу перед кредиторами;

> ті, що підтверджують наявність в інвестора власних коштів для
формування статутного капіталу банку, передбачені банківським за­
конодавством в разі реєстрації збільшення статутного капіталу для
акціонерів/учасників банку.

Тимчасовий адміністратор протягом 15 календарних днів після отримання повного пакета документів розглядає його, за потреби ви­магає в інвесторів усунення недоліків і, якщо вважає програму санації прийнятною, погоджує її своїм підписом і відбитком печатки банку. Тимчасовий адміністратор видає інвесторам один примірник пого­дженої програми санації або, в разі відмови в погодженні, мотивовані зауваження в письмовому вигляді.

Тимчасовий адміністратор надсилає пакет документів для отриман­ня згоди на продаж банку до територіального управління Національно­го банку (структурного підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що безпосередньо здійснює нагляд за банком), до якого додає:

у прогнозний баланс банку на останню звітну (місячну) дату піс­ля виконання програми санації та прогнозний розрахунок показників діяльності банку і значень економічних нормативів за ним;

V висновок про можливість виконання інвесторами своїх зо­
бов'язань перед банком щодо формування капіталу банку та задово­
лення вимог кредиторів через реалізацію програми санації, а також
про доцільність проведення санації банку цими інвесторами (що має
підтверджуватися розрахунком коштів за джерелами погашення ви­
мог кредиторів згідно з програмою санації);

V пропозиції щодо порядку виконання третьої частини плану са­
нації (органами управління банку чи тимчасовим адміністратором);

V список заявлених і визнаних банком вимог кредиторів;

V рішення (наказ) тимчасового адміністратора про збільшення
статутного капіталу (про оголошення додаткової передплати на акції).

Територіальне управління Національного банку має розглянути 344

пакет документів щодо його відповідності встановленим вимогам і передати його протягом 15 календарних днів зі своїми висновками та пропозиціями до Генерального департаменту банківського нагляду, який розглядає пакет документів спільно з юридичним департамен­том Національного банку в строк до 25 календарних днів. Комісія Національного банку приймає рішення про надання дозволу на про­даж банку на підставі висновку та пропозицій Генерального департа­менту банківського нагляду.

Після реєстрації змін до статуту банку та погодження кандидатур голови, членів правління (ради директорів) і головного бухгалтера банку (якщо ухвалено рішення про зміну цих посадових осіб банку) Комісія Національного банку приймає рішення про регулювання тре­тьої частини програми санації.

Дата добавления: 2015-06-26