Еталони правільних відповідей

Задача 1

1. ГХН за резус-фактором, жовтянична форма, тяжкий перебіг.

2. Розпочати ОЗПК

Задача 2

1. Геморагічна хвороба новонароджених

2. Синдром «материнської крові, що заковнута», ДВЗ-синдром, сепсис, спадкові коагулопатії

Задача 3

1. ГХН за АВ0-системою, жовтушна форма, середньотяжкий перебіг.

2. Аналіз крові з підрахунком ретикулоцитів; загальний рівень білірубіну та його фракції, погодинний приріст білірубіну, пряма та непряма проба Кумбса

3. Фототерапія, операзія замінного переливання крові.

Задача 4

1. ГХН за АВ0-системою, жовтушна форма, середньотяжкий перебіг.

2. Аналіз крові з підрахунком ретикулоцитів; загальний рівень білірубіну та його фракції, погодинний приріст білірубіну, пряма та непряма проба Кумбса

3. Фетальний гепатит, сепсис, вроджені гемолітичні анемії

Задача 5

1. ГХН за АВ0-системою, жовтушна форма, середньотяжкий перебіг. Білірубінова енцефалопатія, період розгорнутої клінічної картини.

2. ОЗПК, фототерапія, протисудомна терапія, оксигенотерапія.

Задача 6

Геморагічна хвороба новонароджених.

Синдромом проковтнутої материнської крові, тромбоцитопенічною пурпурою, ДВЗ-синдромом, спадковими коалугопатіями.

Вводять 1% вікасол в/м у дозі 0,3 мл двічі на добу. Годування зцідженим, охолодженим до кімнатної температури молоком, внутрішньо призначають 0,5% розчин гідрокарбонату натрію по 1 чайній ложці 3 рази на день або розчин тромбіну і адроксону в ε-амінокапроновій кислоті по 1 чайній ложці 3-4 рази на день (ампулу сухого тромбіну розчиняють у 50 мл 5% ε-АКК і додають 1 мл адроксону). За варіанту прогресування геморагічного синдрому в/в крапельно ввести свіжозаморожену плазму в дозі 30 мл.

Задача 7

1. Геморагічна хвороба новонароджених.

2. Визначають лротромбіновий час; тромбіновий час, парціальний тромбопластиновий час, фібриноген, продукти деградації фібриногену. Лікування: вводять 1% вікасол в/м у дозі 0,3 мл двічі на добу. За варіанту прогресування геморагічного синдрому в/в крапельно ввести свіжозаморожену плазму в дозі 30 мл.

Задача 8.

1. ГХН за резус-фактором, жовтянична форма, тяжкий перебіг.

2. Резус-негативна кров матері, попередні вагітності, несприятливий перебіг даної вагітності.

3. Загальний аналіз крові та сечі, обстеження на внутрішньоутробні інфекції, НСГ, УЗД печінки

4. ОЗПК показано, тому що погодинний приріст білірубін склав більше, аніж 6 ммоль/л (15,8 ммоль/л). Переливати необхідно кров 0 (І) резус-негативну в об’ємі 170-180 мл/кг.

Задача 9.

1. Причиною жовтяниці найвірогідніше є порушення кон’югації білірубіну внаслідок зниженої активності глкуронілтрансферазу. Цьому сприяє недоношеність, асфіксія при народженні, проведення реанімаційни заходів дитині при народженні.

2. Неонатальна жовтяниця недоношених.

3. Фототерапія, інфузійна терапія, препарати, що поліпшують активність глюкуронілтрансферази, препарати, що адсорбують в кишечнику непрямий білірубін.

4. а) ГХН; б) поліцитемія; в) атрезія жовчних шляхів; г) гепатити; д) синдром згустіння жовчі, холестаз; е) жовтяниця від материнського молока.

Задача 10.

1. Діабетична фетопатія. Кон'югаційна жовтяниця.

2. Загальний аналіз крові з коагулограмою, рівень цукру в крові та сечі, рівень білірубіну і його фракцій в динаміці, рівень трансаміназ крові, ультразвукове дослідження органів брюшної порожнини, нейросонографія.

3.План лікування: А. Дезінтоксикаційна терапія Б. Мембрано­стабілізуючі препарати, гепатопротектори: В. Препарати, що підвищують кон'югаційну функцію печінки: - фенобарбітал 5-8мг/кг, 6-8 діб. Г. Жовчогінні препарати: -5% розчин сорбітолу - 1ч.л. чотири рази на добу, до 2-3 тижнів.

2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

Професійний алгоритм виконання курації хворого (орієнтовна карта) для формування практичних навичок та вмінь

Диференційна діагностика неонатальних гіпербілірубінемій

Діагностичний алгоритм некон’югованої гіпербілірубінемії

Діагностичний алгоритм кон’югованої гіпербілірубінемії

Діагностичний алгоритм геморагічної хвороби новонароджених

№	Завдання	Послідовність виконання	Зауваження, попередження щодо самоконтролю
	Провести об’єктивне обстеження хворого на геморагічну хворобу новонароджених	1.Провести збір скарг, анамнезу захворювання, акушерського анамнезу   2.Провести огляд хворого.   3. Дослідити серцево-судинну систему пацієнта 5.Провести аускультацію серця та магістральних судин 6.Дослідити систему органів дихання 7.Провести аускультацію легень. 8.Дослідити систему органів травлення.	Звернути увагу на особливості перебігу захворювання, фон, на якому воно виникло, час початку захворювання, перебіг антенатального та інтранатального періодів тощо. Встановити наявність факторів ризику,які сприяли виникнення захворювання. Оцінити загальний стан хворого, колір шкіри та слизових оболонок, наявність екхімозів та петехій на шкірі. Звернути увагу на наявність чи відсутність кровотеч з пупкової ранки, носових кровотеч, мелени, кефалогематоми, внутрішньочерепних крововиливі, внутрішніх гематом, легеневих кровотеч, тощо.
	Сформулювати попередній діагноз	1.Сформулювати попередній діагноз. 2.Обгрунтувати всі складові попереднього діагнозу на піставі даних, анамнезу хвороби та об’єктивного обстеження	Базуючись на сучасній класифікаціі ГрХН сформулювати попередній діагноз та обгрунтувати кожну його складову.
	Оцінити показники додаткових лабораторних та інструментальних досліджень	1.Оцінити дані загального аналізу крові.     2. При наявності мелени провести тест Апта   3.Інтерпретувати дані коагулограми     4. Інтерпретувати дані інструментальних методів дослідження	Звернути увагу на рівень тромбоцитів Звернути увагу на рівень еритроцитів, лейкоцитів та лейкоцитарну формулу.     Звернути увагу на парциальний тромбопластиновий час, протромбіновий час та протромбіновий індекс, час згортання, аутокоагуляційний тест, споживання протромбіну, час фібрінолізу.   Звернути увагу на дані УЗД внутрішніх органів, нейросонограми, рентгенографії органів грудної клітки
5.	Провести диференційну діагностику.	1. Послідовно знайти спільні риси в даних анамнезу хвороби, об’єктивному статусі, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження хворого та при схожій нозології. 3. Провести диферен­ційну діагностику за вище означеним алгоритмом з усіма нозологіями, які мають схожу клінічну картину з пацієнтом. 2. Знайти відмінності між даними анамнезу хвороби, об’єктивного статусі, даними лабораторних методів дослідження хворого та при схожій нозоло­гії та на підставі виявлених відміннос­тей виключити схожі хвороби зі списку ймовірних діагнозів. 5. Враховуючи немож­ливість виключити ГрХН зі списку імовірних діагнозів, зробити висновок про найбільшу імовірність такого діагнозу.	Особливу увагу треба приділити проведенню диференційної діагностики з синдромом «материнській крові, що заковтнута», синдромом дисеменованого внутрішньосудинного згортання, внутрішньоутробними інфекціями, сепсисом, респіраторним дистрес-синдромом у недоношених, тромбоцитопеніями, спадковими коагулопатіями.
	Сформулювати остаточний клінічний діагноз	4. Сформулювати остаточний клінічний діагноз. 5. На підставі попереднього діагнозу, аналізу даних додаткових лабораторних та інструментальних методів дослідження, проведеного диферен­ційного діагнозу обгрунтувати всі елементи остаточного клінічного діагнозу.	Базуючись на сучасній класифікації ГрХН сформулювати остаточний діагноз.
7.	Призначити лікування пацієнту	1.Призначити не медикаментозне лікування.     2.Призначити медикаментозне лікування	Чітко вказати режим та деталізувати методи вигодовування хворого відповідно клінічним проявам захворювання та стану новонародженого.   Враховуючи гестаційний вік, важкість стану пацієнта, клінічних проявів захворювання призначити сучасне медикаментозне лікування відповідно до стандартів терапії ГрХН.

VII.3 .Матеріали контролю для заключного етапу:

Дата добавления: 2015-06-26