Визначення рейтингової оцінки діяльності банків за системою CAMELS

Національний банк України для оцінки фінансового стану та визначення рейтингової оцінки комерційних банківських установ застосовує стандартизовану оціночну систему САМЕLS, що отримала назву відповідно до початкових букв основних критеріїв банківського нагляду:

Ø С (capital adequacy) достатність капіталу;

Ø А (asset quality) - якість активів;

Ø М (management) - кваліфікація менеджерів;

Ø Е (earnings) - дохідність;

Ø L (liquidity) - ліквідність,

Ø S – чутливість до ринкових ризиків.

Для аналізу кожного компоненту системи використовується група коефіцієнтів, показників, що характеризують фінансову стійкість банків.

Відповідно до цієї рейтингової системи загальна оцінка фінансового стану банку є середньою арифметичною балів, що визначаються за наведеними вище критеріями по п'ятибальній системі, про що свідчить система узагальнених рейтингів:

v рейтинг 1 - фінансове становище банку відмінне, стійке щодо зовнішніх фінансових та економічних потрясінь, немає потреби втручатися у фінансову діяльність банку органам банківського нагляду;

v рейтинг 2 - фінансове становище банку добре, стабільне і дозволяє йому без труднощів долати економічні коливання; втру­чання органів банківського нагляду є обмеженим і здійснюється лише у обсягу, що необхідний для виправлення виявлених у процесі банківського нагляду недоліків;

v рейтинг 3 - банк має фінансові, операційні чи технічні проблеми, що призводять до неспроможності долати труднощі при несприятливих змінах економічної ситуації; органи банківського нагляду здійснюють втручання у діяльність банку з метою усунення недоліків, оскільки банк може збанкрутувати, якщо такі заходи виявляться неефективними;

v рейтинг 4 - банк має серйозні фінансові проблеми, існує велика ймовірність його банкрутства; це вимагає детального нагляду та контролю, а також чіткого плану усунення виявлених недоліків у діяльності банку;

v рейтинг 5 - імовірність банкрутства банку в найближчий період часу є значною, виявлені недоліки у його діяльності є настільки значними та небезпечними, що необхідна термінова підтримка фінансового стану банку зі сторони акціонерів чи інших джерел, необхідні серйозні коригуючи заходи (ліквідація банку, об'єд­нання, продаж).

Рейтинг за системою САМЕLS досить точно відображає стан комерційного банку та визначає необхідність прийняття органами нагляду відповідних заходів щодо діяльності банку.

У процесі безвиїзного банківського нагляду дається лише попе­редня рейтингова оцінка діяльності банку, а кінцевий рейтинг після закінчення виїзного інспектування комерційного банку.

Ступінь достовірності фінансової інформації, що надається органам нагляду, формування комплексної та точної уяви про стан фінансової діяльності кредитної установи, професійний рівень його керівництва органи банківського нагляду можуть отримати лише шляхом інспекційних перевірок комерційних банків на місцях.

У зв'язку з трудомісткістю проведення таких перевірок органи нагляду здійснюють їх періодично (розрізняють планові, регулярні та позапланові інспекційні перевірки) і встановлюють певний характер проведення інспектування банків залежно від цілей та масштабів перевірки (розрізняють комплексні, обмежені та спеціальні перевірки).

Частота проведення інспекційних перевірок комерційних банків та їх обсяг залежать від ступеня довіри органів нагляду до кредитних установ, їх ролі у кредитно-фінансовій системі, наявності у них проблем. Як правило, частіше перевірки здійснюються у великих комерційних банках, а також у банках, фінансовий стан яких є ненадійним.

Інспекційні перевірки банків на місцях проводяться кваліфіко­ваними спеціалістами банківського нагляду, які здатні оцінити ступінь ризиків, можливих у діяльності того чи іншого банку, і визначити якість управління цими ризиками. Інспектування дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків:

-достовірність звітності;

-дотримання законів і нормативних актів;

-надійність управління банком;

-стійкість фінансового стану банку.

Оптимальний варіант банківського нагляду передбачає координацію зусиль безвиїзного нагляду та інспектування, тому що ці наглядові методи є взаємодоповнюючими.

Дата добавления: 2015-06-26