Роль НБУ у виконанні міжбанківських розрахунків

Система розрахунків між різноманітними контрагентами та суб'єктами господарювання, забезпечення неперервності платежів є важливою умовою нормального функціонування економіки.

У грошових розрахунках та платежах, що здійснюються переважно банківськими установами, відображаються практично усі види економічних відносин у суспільстві. Як правило, безготівкові платежі суб'єктів господарювання не завершуються в межах однієї банківської установи. Це зумовлює необхідність взаємних розрахунків між комерційними банками - міжбанківсь­ких розрахунків, оскільки господарські зв'язки економічних суб'єктів є розгалуженими і характеризуються значною терито­ріальною віддаленістю підприємств та організацій.

Міжбанківські розрахунки — це система організації та здійснення платежів за грошовими вимогами та зобов'язан­нями, що виникають між банківськими установами.

Певна частина міжбанківських розрахунків призначена для економічних зв'язків між кредитними та фінансовими інститутами. Наприклад, при розміщенні грошових коштів у формі депозитів і кредитні, при переобліку векселів один у одного чи в центральному банку, отриманні кредитів від центрального банку через механізм рефінансування тощо.

Міжбанківські розрахунки супроводжують також різноманітні види зовнішньоекономічних зв'язків, що виникають у процесі експорту-імпорту товарів (послуг), капіталів і міграції робочої сили.

Таким чином, від чіткої та безперервної роботи платіжного механізму значною мірою залежить ефективність функціонування економічної системи країни.

Роль центрального банку в організації міжбанківських розра­хунків є визначальною, оскільки він несе відповідальність за здійснення платежів, а також має бездоганне фінансове становище та значний авторитет.

До завдань центрального банку при організації платіжної системи країни відносять:

Ø підтримку стабільності фінансової системи;

Ø забезпечення ефективного функціонування платіжної системи;

Ø проведення грошово-кредитної політики.

Підтримка стабільності фінансової системи пов'язана з необхідністю існування надійного механізму платежів, що дозволяв би безперебійно здійснювати міжбанківські операції за платежами та взаємозаліками і нівелював можливі проблеми (наприклад неплатоспроможність одного з учасників платіжної системи може спричинити ланцюгову реакцію неплатежів та створити загрозу стабільному функціонуванню фінансової системи країни загалом).

Ступінь участі центрального банку в організації платежів різний та залежить від історичних традицій країни. Наприклад у країнах Європейського співтовариства та США центральні банки є активними учасниками здійснення платежів у клірингових палатах, а у Канаді ініціатива у цій сфері належить приватним розрахунково-кліринговим палатам, за якими центральний здійснює лише нагляд і контроль діяльності.

Дата добавления: 2015-06-26