Клас Хрящові Риби

Надклас Риби

Група хордових тварин, перебувають у стані вираженого біологічного прогресу. Налічують понад 20 тис. видів риб. Вони живуть виключно у водному середовищі. Виникнення риб було пов’язане з появою низки ароморфозів: ч ерепа – коробки, в якій міститься головний мозок; щелеп, які забезпечують активне захоплення здобичі; парних плавців, що забезпечують велику рухливість; прогресивного розвитку центральної нервової системи. Для них характерна наявність парних (грудних і черевних) і непарних – спинного і хвостового плавців. У всіх у них органи дихання – зябра. Надклас поділяється на два класи: хрящові, що мають хрящовий скелет, і кісткові, скелет яких складається з кісток.

Сюди належать мешканці морів і океанів, що мають повністю хрящовий скелет, який складається з хребетного стовпа й черепа. Тіла хрящових хребців двояковгнуті. У проміжках між ними знаходяться залишки хорди: вони зберіга­ються і в отворах, які є в тілах хребців.

Хрящові верхні дуги хребців, що закінчуються остистими відростками, утворюють канал, в якому знаходиться спинний мозок. Головний мозок захищений хрящовою мозковою коробкою. Нижні дуги хребців також утворюють у хвостовому відділі канал, що захищає спинну аорту. У лицевій частині черепа, крім скелета зябрового апарата, розвивається скелет рухомих щелеп – важливе новонабуття хордових (крім круглоротих, яких називають ще й безщелеповими).

На відміну від круглоротих, у риб пошук здобичі активний, рухи більш різноманітні й енергійні, краще розвинений скелет плавців, сформовані парні кінцівки: грудні і черевні плавці. Головним органом руху вперед стає хвіст, ускладнюється поведінка, нервова система і органи чуття: парні нюхові мішки, очі, внутрішнє вухо, бічна лінія.

Тіло хрящових риб вкрито плакоїдними лусками. Кожна з них являє собою кісткову пластинку, на якій сидить вкритий емаллю і загнутий назад гострий зубоподібний відросток. Позаду кожного ока є невеликий отвір – бризкальце. Це залишок однієї із зябрових щілин. На початку хвостового плавця знаходиться клоака – орган, в який відкриваються травна, січова і статева системи.

Травна система хрящових риб починається ротовим отвором, що веде в ротоглоткову порожнину, на дні якої розташований м'язовий орган – язик. На щелепах, що оточують ротовий отвір, є зуби, які утворилися з лу­сочок.

Через стравохід пожива потрапляє в шлунок, потім у кишечник, що складається з трьох відділів: тонкий, товстий кишечник і пряма кишка. Крім того, є добре розвинена підшлункова залоза, печінка. Кровоносна система хрящових риб схожа на таку ж у круглоротих. Кров червона завдяки наявності в ній еритроцитів (червоних кров'яних тілець) і пігменту – гемоглобіну. Є кровотворний орган – селезінка. Органами виділення служать нирки у вигляді двох темно-червоних смуг, що тягнуться вздовж хребта.

Статева система хрящових риб представлена статевими залозами й протоками. Вони, відповідно, називаються: у самців – сім 'яникиі виконуючі роль статевих проток сечові протоки, у самок – яєчники і яйцеклітини.

Для хрящових риб характерне внутрішнє запліднення: яйцеклітина запліднюється у верхній частині яйцепротоки, куди вона потрапляє з яєчника. Із заплідненої яйцеклітини утворюється яйце, яке може бути відкладене поза організмом або затримується в нижній частині яйцепрово­ду. У першому випадку яйце розвивається в зовнішніх умовах і з нього виходить мала особина хрящової риби, у другому випадку ембріон розвивається в материнському організмі. Таким чином, хрящові риби бувають яйцекладні і живородні.

Ряд акули налічує близько 250 видів, розміром від 20 – 30 см (катран) до 20 м (велетенська і китова акули), їх вага може досягати 14 – 20 тонн. Але, незважаючи на величезні розміри, вони живляться планктоном і дрібними рибами. Небезпечні для життя й здоров'я людини близько 50 видів акул. Серед них кархародон (довжиною до 12 м), тигрова акула (до 9м), риба-молот.

Типовим представником ряду акул, що живуть у товщі води, є блакитна акула. Це дуже ненажерливий морський хижак, який нападає майже без розбору на різних морських тварин і навіть на людей. За формою тіла вона нагадує велетенське веретено довжиною до 4м. Важка голова акули підтримується широкими грудними плавцями, розкинутими в обидва боки. Великий рот акули розташований на нижній стороні голови у вигляді поперечної щілини. Голова закінчується витягнутим рилом – рострумом. Щелепи озброєні декількома рядами гострих хижих зубів. По боках голови видно п'ять пар вертикальних зябрових щілин. Потужний хвостовий відділ закінчується плавцем із подовженою верхньою лопаттю. Величезна м'язова сила хвоста робить акулу неперевершеним плавцем. М'ясо її їстівне. У Чорному морі зустрічається один вид акул – катран (колюча акула). Це живородна акула довжиною до І^м, що веде зграйовий спосіб життя. Для людини небезпеки не являє, живиться рибою, молюсками, ракоподібними.

Ряд скати – хрящові риби, що ведуть придонний спосіб життя. Здебільшого вони довго лежать на череві, їх тіло сплюснуте зверху вниз. Зяброві щілини в них знаходяться на черевній стороні. Зуби скатів тупі, пристосовані до дроблення черепашок молюсків. Як і акули, скати дуже різноманітні; розміри їх тіла – від кількох санти­метрів до 6–8 м. Найменший (до 3,5см) індійський електричний скат, найбільший – морський диявол, або манта, важить близько 2,5 тонни і в розмаху грудних плавців досягає 6–7 м. Живляться скати безхребетними тваринами, ракоподібними, молюсками, черв'яками, а також рибою, деякі – планктоном.

Електричні скати, нападаючи на здобич або захищаючись від ворогів, утворюють за допомогою особливих органів електричний удар, що паралізує або вбиває тварин. Великий скат може завдати шкоди навіть людині. Як зазначалося, хрящові риби різностатеві, мають внутрішнє за­пліднення.

Запліднені яйця відкладаються поодинці. Вони одягнені в щільну рогоподібну оболонку і мають закручені придатки, за допомогою яких підвішуються до водних рослин. Деякі акули і скати – живородні.

Господарське значення хрящових риб у тому, що вони є промисловими рибами. Акул виловлюють через їх шкіру (сировина для промисловості), м'ясо (катрани, оселедцеві акули) і плавці, з яких варять суп. Печінка і жир акул багаті вітаміном А і D. М'ясо деяких видів скатів людина вживає в їжу. Крім того, м'ясо акул і скатів використовують як поживу для тварин, з деяких виготовляється рибне борошно – пожива для тварин і добриво для ґрунтів.

Дата добавления: 2015-06-30