Александр Николаевич НАЗАЙКИН

9.

8.

7.

5.

2.

И причащаться

Надо исповедоваться

Нет греха, которого Бог не прощает,

кроме греха нераскаянного.

«Бог ныне повелевает людям всем повсюду покаяться, ибо Он назначил день,

в который будет праведно судить вселенную,

посредством предопределенного Им Мужа,

подав удостоверение всем,

воскресив Его из мертвых» (Деян.17:30-31)

Любой человек хотя бы раз в жизни задумывался, кто он, для чего живет, есть ли Бог и жизнь после смерти. Большинство старается отложить такие размышления «на потом». Страшно, что это «потом» может и не наступить…

Но что ждет человека за гробом, если он так и не захотел познать Истину? Если не научился доверять Богу и от всего сердца любить Его? Что ждет его там, где он даст ответ Творцу за все свои дела, слова и мысли. Тогда праведники получат великую вечную награду в Царстве Божием, а нераскаянные грешники – вечное наказание.

Записаны ли мы в Книге Жизни у Господа Вседержителя? Ведь тот, кто не записан в ней, будет «брошен в озеро огненное» (Откр.20:15)

И что мы знаем о Том, Кто будет судить каждого по праву Творца, Который дал нам свободу выбора: жить вечно с Ним в любви или, отступив от Него, мучиться вечно?

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 23 червня 2010 р. N 596

ПОРЯДОК

надання у 2010 році спеціальних

дозволів на користування надрами

1. Цей Порядок визначає процедуру надання у 2010 році

спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у

межах території України, її континентального шельфу та виключної

(морської) економічної зони.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи,

організації, громадяни України, а також іноземні юридичні особи та

громадяни.

2. Дозволи надаються Мінприроди

переможцям аукціонів з їх

продажу та у випадках, передбачених у пункті 8 цього Порядку.

3. На кожний вид користування надрами в межах конкретної

ділянки Мінприроди надає окремий дозвіл.

Одному заявнику може надаватися дозвіл на видобування одного

виду корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо

доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним

рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин (далі -

ДКЗ) за результатами проведеного заявником геологічного

дослідження таких родовищ.

У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з

геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних

копалин за кількома дозволами.

4. Дозвіл на видобування корисних копалин надається після

проведення ДКЗ експертизи (апробації) та затвердження розвіданих

запасів корисних копалин.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на видобування корисних

копалин, має право проводити дорозвідку (довивчення) родовища у

межах наданої йому ділянки надр.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на геологічне вивчення

нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку,

за умови отримання дозволу на спеціальне водокористування має

право протягом строку дії дозволу видобувати для власних

технологічних та господарських потреб підземні води в межах

наданої йому ділянки надр, про що зазначається у дозволі.

Надрокористувач, якому надано дозвіл на геологічне вивчення

нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку,

на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі

дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти і

газу (промислова розробка), на видобування нафти і газу

(промислова розробка родовища), має право скидати стічні та

повертати супутньо-пластові води у надра з використанням

свердловин, які виведені з експлуатації, без отримання

спеціального дозволу на користування надрами…………….

3. з КпН

Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на

видобування корисних копалин місцевого значення,

торфу, прісних підземних вод та користування

надрами для інших цілей

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних

ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу

видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні

копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до

двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових

потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва

фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за

умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300

кубічних метрів на добу та використовувати надра для господарських

і побутових потреб.

{ Частина перша статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2849-VI (2849-17) від 22.12.2010

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з

застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести

до небажаних змін навколишнього природного середовища,

погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами

Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

на місцях.

Стаття 27. Позбавлення землевласників і землекористувачів

права користування надрами

Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права

видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних

підземних вод та права користування надрами для господарських і

побутових потреб у разі порушення ними порядку і умов користування

надрами на наданих їм у власність або користування земельних

ділянках місцевими Радами народних депутатів або іншими спеціально

уповноваженими органами в порядку, передбаченому законодавством

України.

4. з КпН

Стаття 26. Припинення права користування надрами

Право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було

надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів,

що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення

навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для

здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було

надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом

на користування ділянкою надр; { Пункт 5 частини першої статті 26

із змінами, внесеними згідно із Законом N 3370-IV (3370-15) від

19.01.2006 }

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а

для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180

календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у

користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав

надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6

цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

При цьому питання про припинення права користування земельною

ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством

порядку.

Законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки

припинення права користування надрами.

Вимоги цієї статті не застосовуються до користувачів надр за

угодою про розподіл продукції. У цьому разі право користування

надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено

(зупинено) лише у разі:

1) припинення (в тому числі дострокового) дії угоди про

розподіл продукції, що здійснюється на умовах і в порядку,

передбачених такою угодою;

2) виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей

або довкіллю.

Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової

заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про

розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про

розподіл продукції" (1039-14).

Особливості і умови обмеження або припинення чи тимчасової

заборони (зупинення) користування надрами відповідно до угоди про

розподіл продукції визначаються Законом України "Про угоди про

розподіл продукції".

Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або

припинення користування надрами

У разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу

користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено

(зупинено) або припинено органами Міністерства охорони

навколишнього природного середовища України, державного гірничого

нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально

уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому

законодавством України.

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про

розподіл продукції право користування надрами може бути припинено,

обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) на умовах та в

порядку, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл

продукції" (1039-14) і такою угодою, і лише у випадках,

зазначених у частині четвертій статті 26 цього Кодексу.

Стаття 56. Основні вимоги в галузі охорони надр

Основними вимогами в галузі охорони надр є:

забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення

надр;

додержання встановленого законодавством порядку надання надр

у користування і недопущення самовільного користування надрами;

раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин

і наявних у них компонентів;

недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з

користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин,

гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи

законсервовані, а також підземних споруд;

охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення,

пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і

промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ

залягання корисних копалин і додержання встановленого

законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти,

газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин

і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

додержання інших вимог, передбачених законодавством про

охорону навколишнього природного середовища.

6. з КпН

Стаття 58. Забудова площ залягання корисних копалин

Забороняється проектування і будівництво населених пунктів,

промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього

геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного

значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не

пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у

виняткових випадках лише за погодженням з відповідними

територіальними геологічними підприємствами та органами державного

гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які б

забезпечували можливість видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин

загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів

України.

Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення,

а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не

пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за

погодженням з відповідними місцевими Радами народних депутатів.

Стаття 5. Державний фонд надр та державний фонд родовищ

корисних копалин

Державний фонд надр включає як ділянки надр, що

використовуються, так і ділянки надр, не залучені до використання,

в тому числі континентального шельфу і виключної (морської)

економічної зони.

Стаття 8. Компетенція Кабінету Міністрів України

у галузі геологічного вивчення, використання

і охорони надр: 15) укладення угод про розподіл продукції щодо використання

ділянок надр у виключній (морській) економічній зоні, на

континентальному шельфі України;

ЗУ Про виключну (морську) економічну зону України

Стаття 4. Суверенні права та юрисдикція України у виключній

(морській) економічній зоні України

Україна у своїй виключній (морській) економічній зоні має:

суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження

природних ресурсів як живих, так і неживих у водах, що покривають

морське дно, на морському дні та в його надрах, а також з метою

управління цими ресурсами і щодо здійснення інших видів діяльності

по економічній розвідці та розробці зазначеної зони, у тому числі

виробництву енергії шляхом використання води, течій і вітру;

юрисдикцію, передбачену відповідними положеннями цього Закону

та нормами міжнародного права, щодо створення і використання

штучних островів, установок і споруд, здійснення морських наукових

досліджень, захисту та збереження морського середовища;

інші права, передбачені цим Законом, іншими законодавчими

актами України та загальновизнаними нормами міжнародного права.

Суверенні права та юрисдикція України щодо морського дна

виключної (морської) економічної зони і його надр реалізуються

відповідно до законодавства України про континентальний шельф та

Кодексу України про надра (132/94-ВР).

Континентальний шельф - поверхня й надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя та до островів України, за зоною територіального моря, до глибини 200 метрів або за цією межею до таких місць, де глибини вод, що його покривають, дозволяють добування природних багатств цих районів.

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря (п.2 Правил) N 164 від 8 грудня 1998 року м.Київ (див. текст)

Континентальний шельф - поверхня і надра морського дна підводних районів, що прилягають до узбережжя або до островів України, але знаходяться за межами територіального моря до глибини до 200 м або за цією межею до такого місця, де глибина вод, що його покривають, дає змогу розробляти природні багатства цих районів.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів (Методика, розд.2) 12.07.2004 N 248/273

З ЗУ Про угоди про розподіл продукції

Стаття 4. Визначення угоди про розподіл продукції

1. Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона -

Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на

визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування

корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення

пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати

доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною

компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді

частини прибуткової продукції.

2. Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи

багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька

інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по

зобов'язаннях, передбачених такою угодою.

УГОДА ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ - - юрид. форма інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах тер. України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони. Спрямована насамперед на створення д-вою в особі її уповноважених органів сприятливих умов для інвестиційної діяльності у зазнач, сфері.

Попіль Віри юрд-36

Дата добавления: 2015-06-27