Профорієнтація учнів

Органічна частина диференціації шкільної освіти є розподіл уч­нів за різними напрямами загальної освіти (навчальна орієнтація!) я набуття освіти для визначеної діяльності (професійна орієнтація).

У провідних країнах світу орієнтація учнів — предмет спеціальних систематичних заходів. Вони дають певний позитивний результат. Однак система орієнтації поки не стала досить ефективною. Причина цього - не тільки недоліки самої системи орієнтації, але й соціальна детермінованість орієнтації учнів, коли представники різних суспільних страт віддають перевагу тому чи іншому профілю освіти. Скажімо, у Франції вихідці з інтелігенції обирають частіше ліцей загальної освіти, тоді як діти робітників, дрібних службовців, власників - переважно технологічний і професійний ліцеї.

При організації орієнтації світова школа прагне врахувати нові соціальні реалії, шукає шляхи оптимального розвитку особистості школяра. Висловлюються наміри в ході орієнтації не тільки збагатити знання учнів, але насамперед формувати особистість, схильну до аналізу, критичним судженням. В орієнтації активно беруть участь засоби масової інформації, регулярно адресуючи школярам матеріали, присвячені світу професій.

Велику зацікавленість в орієнтації учнів виявляють підприємці. Вони допомагають готувати шкільну молодь до різних видів діяльності. У США, наприклад, відповідно до програм «Ділове партнерство» і «Усиновлення школи», бізнесмени допомагають орієнтувати учнів у світі професій, фінансують у багатьох школах радників з профорієнтації, організують ознайомлюючи поїздки учнів на підприємства.

Подібно працюють представники італійських ділових кіл. Банк «Ощадні каси Ломбардії», наприклад, організує для 14—15-літніх школярів економічні ігри. Учасники ігор учаться аналізувати виробництво: бюджет, кредитування, маркетинг; вони одержують знання про сучасні галузі промисловості. Переможці ігор стають власниками коштовних призів.

Англії помітному співробітництву шкіл і промисловців при профорієнтації був покладений початок проектом «Лондон Компект» у 1987 р. Мета проекту — допомога учням при одержанні кваліфікації і роботи відповідно їхньому потенціалу і можливостям. Від учнів 14-16 років були потрібні задовільна академічна успішність і проходження 2-тижневої практики. Школярі збирали свої досьє, куди входили самооцінка, характеристика від навчального закладу, результати іспитів, фотозразки виробничої діяльності. Досьє розглядалися у фірмах, що могли віддати випускникам переваги при прийомі на роботу. Вірна орієнтація учнів виявляється одним із запорук економічного успіху. Це добре підтверджує, наприклад, діяльність кружків якості на японських заводах. Працюють у гуртках випускники середніх шкіл, чия вдала профорієнтація дозволяє істотно підвищити продуктивність праці.

Орієнтація пронизує навчальний процес і здійснюється на особливих заняттях. Так, уроки профорієнтації подають інформацію про світ праці, можливостях придбання фахової освіти. У багатьох країнах профорієнтацією зайняті не тільки учителі-предметники, але і радники з орієнтації, поза навчальними закладами діє мережа профконсультацій для школярів та їхніх батьків.

У США орієнтація дозволяє учням здобувати інформацію про професії, одержувати допомогу при виборі майбутньої роботи. Школярі знайомляться з різними спеціальностями, беруть консультації" у викладачів праці. Істотну роль в орієнтації відіграє психолого-педагогічна служба «Гайденс», що діє на федеральному рівні й в окремих навчальних закладах. До складу служби входять соціолог, психолог, викладач, юрист, лікар, інші працівники школи. Служба допомагає школяреві визначитися в навколишньому соціальному середовищі. «Гайденс» зобов'язана досконало знати персональні дані про учнів, щоб визначати, що необхідно в них заохочувати і розвивати, а що — коректувати. Таке знання дозволяє «Гайденс» давати учням рекомендації в ситуації вибору.

У школі Великої Британії орієнтація — також особливий напрямок навчального процесу, середніх навчальних закладах основні функції при цьому виконують учителі профорієнтації. Вони допомагають учням визначитися при виборі профілю освіти відповідно до їхніх схильностей, здібностей й інтересів, насамперед, обрати «пакет» елективної програми. Учителі профорієнтації тісно співробітничають зі службами працевлаштування. Вони повинні вміти класифікувати вимоги, запропоновані працівникам тієї чи іншої професії, адекватно оцінювати професійні можливості випускників шкіл. Від учителів профорієнтації очікують індивідуального підходу до учнів. Щоб забезпечити такий підхід, вони складають персональні досьє на школярів, куди регулярно вносяться дані про успішність, загальний і фізичний розвиток, нахили, інтереси, характер, умови життя. Досьє містить також результати анкетування, тестування, співбесід і ін. При вивченні учнів часто застосовують метод узагальнення незалежних характеристик, тобто аналізу суджень про підлітка з боку людей, що спостерігали його в різних життєвих ситуаціях.

У Франції до орієнтаційної роботи приступають в останньому класі початкової школи і потім активно проводять її в єдиному коледжі. Педагоги регулярно вивчають інтереси і схильності школярів для орієнтації їх у майбутньому навчанні і професійній діяльності. У школах діють ради з орієнтації, що складаються з викладачів, членів адміністрації, батьків і радників з орієнтації. Основна вага орієнтаційної роботи лежить на викладачах, що об'єднані в ради класів, де систематично обговорюються проблеми орієнтації кожного учня; у цих радах аналізують дані, отримані від різних педагогів, а також персональні досьє учнів. З викладачами співробітничають радники з орієнтації, що вважаються повноправними членами педагогічною колективу. Щоб допомогти учню зорієнтуватися, радник вивчає школяра в умовах класу і родини, він інформує про професії, можливості працевлаштування, дає консультації окремим учням і батькам. У єдиному коледжі радник з орієнтації акцентує увагу на виборі типу завершальної обов'язкової освіти.

тестові завдання:

1. Згідно програми "Меріт" щороку відбирається 600 тис. найталаневитіших учнів шкіл:

а) у США;

б) в Західній Європі;

в) в Японії;

г) у Росії.

2. Довготривалу комплексну програму "Талановиті діти" було розроблено в 1989 р.:

а) в Англії;

б) у Росії;

в) у Франції;

г) у Німеччині.

3. Компенсуюче навчання:

а) навчання із випередженням;

б) додаткові зусилля спрямовані на відстаючих учнів;

в) повторне навчання

4. профорієнтація учнів - це:

а) розподіл учнів за різними напрямами освіти та набуття освіти для певної діяльності;

б) репетиторські завдання;

в) надання інформації про професію.

Дата добавления: 2015-06-28