Структура і функції етики

Якщо з об'єктом вивчення етики більш або менш ясно, то складніше з її предметом. У процесі історичного розвитку цивілізації людства предмет етики змінювався. Це обумовлено двома обставинами. По-перше, змінювався сам об'єкт вивчення — мораль (те, що моральне в одних умовах, ставало аморальним, щонайбільше ненормальне в інших, умовах, що змінилися). По-друге, змінювався предмет етики і внаслідок розвитку самого етичного знання, відкриття нових сторін, регулятивних механізмів моралі, що свідчило про різні ступені і рівні її пізнання. Обидва ці процеси в їх взаємній залежності знайшли відображення в історії світової етичної думки. Характерним тут є те, що мораль, виступаючи об'єктом вивчення етики як науки, не створює етичні норми, правила, а лише встановлює, що в суспільстві або в історичну епоху вважатимуть або вважали добром або злом. Мораль не визначає, що є добро, а що — зло. Цим займається етика, визначаючи мораль, тобто, що добре, що погано з нормативної точки зору. Отже, предметом етики виступають моральні норми. Тому, етика — наука, об'єктом вивчення якої є мораль.?

Тема 6

Тема 4

Тема 3

Тема 2

Тема 1

ФИЛИАЛ «БЕЛГОРОДСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ

Минобрнауки России

Критерии оценки качества реферата преподавателем

Подготовленный и оформленный в соответствии с требованиями реферат оценивается преподавателем по следующим критериям:

- достижение поставленной цели и задач исследования (новизна и актуальность поставленных в реферате проблем, правильность формулирования цели, определения задач исследования, правильность выбора методов решения задач и реализации цели; соответствие выводов решаемым задачам, поставленной цели, убедительность выводов);

- уровень эрудированности автора по изученной теме (знание автором состояния изучаемой проблематики, цитирование источников, степень использования в работе результатов исследований);

- культура письменного изложения материала (логичность подачи материала, грамотность автора)

- культура оформления материалов работы (соответствие реферата всем стандартным требованиям);

- знания и умения на уровне требований стандарта данной дисциплины: знание фактического материала, усвоение общих понятий и идей;

- степень обоснованности аргументов и обобщений (полнота, глубина, всесторонность раскрытия темы, корректность аргументации и системы доказательств, характер и достоверность примеров, иллюстративного материала, наличие знаний интегрированного характера, способность к обобщению);

- использование литературных источников.

МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ КАЛИНИНГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ БЮДЖЕТНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

КАЛИНИНГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ

ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ

«КОЛЛЕДЖ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ И СТРОИТЕЛЬСТВА»

РЕФЕРАТ

ДИСЦИПЛИНА «ИСТОРИЯ»

ТЕМА

Выполнил(а):

Студент(ка) I курса группы ___

Ф И О

Проверил(а)

Преподаватель истории

Матяшова Т.А.

2016г.

федеральное ГОСУДАРСТВЕННОЕ бюджетное ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ им. В.Г.ШУХОВА

в г. НОВОРОССИЙСКЕ»

(БГТУ им. В.Г. Шухова в г. Новороссийске)

Методические указания и задания к выполнению контрольной работы по дисциплине

«Геология и механика грунтов»

для направлений

«Строительство»

Разработала: к.т.н. доцент

Чербачи Ю.В.

Новороссийск 2016

Контрольные вопросы по темам:

1.Какие существуют гипотезы о происхождении Земли?

2.Какие геосферы различают в строении Земли?

3. Из каких частей состоит и какие формы имеет литосфера?

4.Как формируется тепловое поле Земли?

5.По какому принципу составлены геохронологическая и стратиграфиче­ская шкалы?

1.По каким физическим свойствам определяются минералы?

2.Как классифицируются минералы?

3.Какие минералы называются самородными?

4.Какие минералы называются породообразующими?

5.Какие горные породы являются первичными и какие вторичными?

6.В каких условиях образуются метаморфические горные породы?

7.На какие типы подразделяются осадочные горные породы по
происхождению?

8.Каковы особенности залегания осадочных горных пород?

1.Чем отличается характер распространения продольных, поперечных и
поверхностных волн при землетрясении?

2.Что такое сейсмическое районирование и как оно учитывается при
землетрясении?

3.Общие отличия эндогенных процессов от экзогенных.

4.Виды выветривания.

5.Что такое дефляция?

6.Какие грунты образовались в результате геологической деятельности
ветра?

7.Какие типы аллювия бывают?

8.Чем геологическая деятельность моря отличается от геологической
деятельности реки?

9.Как происходит движение ледников и в чем заключается их
геологическая деятельность?

10. Типы морен.

11.Какие антропогенные процессы наиболее опасны при строительстве?

12.В чем разница между мерзлотными процессами и вечной мерзлотой?

1.В каких видах горных пород встречается вода?

2.Как классифицируются подземные воды?

3.Как образуется верховодка?

4.Какие воды называются грунтовыми, как они образуются и как влияют
на строительство?

5.Какие воды называются артезианскими и чем они характеризуются?

6.В каких горных породах вода находится в физически связном виде и
почему?

7.От каких факторов зависит характер фильтрации?

8.Что такое гидравлический градиент?

9.Почему коэффициент фильтрации имеет единицу скорости?
ГО.При каких условиях возможна фильтрация воды в глинах?

Тема 5

1.Как представить грунт в виде многофазной системы?

2.Что такое влажность?

3.Какие методы определения плотности существуют?

4.Как определяют супесь, суглинок и глину?

5.По каким признакам проводят классификацию песчаных грунтов?

6.В чем различие деформации твердых тел и несвязных грунтов?

7.На основании каких испытаний строят компрессионную кривую?

8.Перечислите не менее трех деформативных характеристик грунтов.

9.Что такое «угол внутреннего трения» и «удельное сцепление»?

1.0.С какой целью проводится гранулометрический анализ песчаных грун­тов?

1.Почему обвалы, осыпи и оползни объединяются в единую категорию
процессов?

2.В чем смысл активных и пассивных способов борьбы с оползнями?

3.Поясните схему действия сил на оползневых склонах.

4.В каких грунтах наблюдается карст и в чем его опасность?

5.При каких условиях возникает суффозия?

6.Что такое деятельный слой и культурный слой?

7.Почему глубина заложения фундаментов должна быть ниже глубины
промерзания?

8.Какие принципы применяют при строительстве на вечной мерзлоте?

Тема 7

1.Как охарактеризовать состав инженерно-геологических изысканий?

2.По каким признакам производится разделение инженерно -
геологических условий строительной площадки на категории?

3.Какие задачи решают инженерно-геологическая съемка и разведка?

4.Способы бурения скважин.

5.Что такое монолит грунта?

6.На основании каких факторов определяются число и глубина скважин
при разведке?

7.Что такое инженерно-геологический элемент?

8. На основании каких данных строится геологический разрез?

Содержание контрольного задания

Контрольная работа выполняется в печатном виде при соблюдении следующих правил: Шрифт Times New Roman 14 пт. Поля: верхнее – 20 мм, нижнее – 20 мм, правое – 10 мм, левое – 30 мм. Рисунки должны размещаться на отдельных страницах приложений, приложения располагаются в конце работы. Список литературы должен включать не менее 5 источников. В списке литературы можно указывать сетевые источники с указанием адреса сайта.

Общий объем работы без приложений должен составлять не менее 10 и не более 30 страниц.

Данные по вариантам в таблице 1, где приведены номера варианта и номера тем и вопросов. Проверенную контрольную работу необходимо защитить. Для этого необходимо знать основную теорию, изложенную в рекомендованной литературе. Срок сдачи контрольной работы – за 10 дней до зачетной недели.

Номер варианта выбирается по последней цифре номера зачетной книжки.

Варианты и номера вопросов к заданию

Таблица 1

Номера	Номера тем и вопросов
вариантов

Список рекомендуемой литературы

1.Ананьев В.П., Потапов Л.В. Инженерная геология. Учебник. - М:
Высшая школа, 2002.

2.Белый Л.Д. Инженерная геология. Учебник. - М: Высшая школа, 1985.

3.Солодухин М.А. Инженерно-геологические изыскания для промышленного
и гражданского строительства. - М.: Недра, 1985.

Предметом етики, отже, в самому загальному плані є поле морального вибору людини, вивчення арсеналу тих засобів, за допомогою якого він здійснюється.

Об'єкт етичного знання має двояке значення. По-перше, це та суспільна реальність, яка піддається спостереженню і вивченню для формулювання положень самої теоретичної етики. Наприклад, об'єктом етичного знання є реально існуючі звичаї, поведінку людей. По-друге, в якості об'єкта впливу етичного знання виступає сама людина, його моральне просвітництво, розвиток у нього позитивних моральних якостей.

Об'єктом впливу етичного знання стає також вся система існуючих в суспільстві соціальних норм, зміст яких може уточнюватися, одержувати більш точну вербальну формулювання за рахунок роботи етичної думки, якщо мова йде про власне моральних нормах.

Структура етики як науки, чи структура етичного знання, включає шість змістовних блоків.

1. Емпірична, або описова етика, яка описує, констатує та аналізує норови, звичаї, моральні чесноти представників різних народів і народностей, соціальних груп і прошарків, різних спільнот, які й складають моральні стосунки у суспільстві на різних етапах його розвитку.

2. Загальна теорія моралі, або філософські проблеми етики, де мова йде про походження моралі, її сутність, структуру, специфіку, співвідношення моральної необхідності, свободи і відповідальності, моральні аспекти сенсу життя тощо.

3. Нормативна етика як зведення вимог, приписів суспільства і стереотипів поведінки особистості, її моральних якостей, які відповідають суспільним моральним нормам.

4. Теорія морального виховання, або педагогічна етика, яка забезпечує засвоєння індивідами встановлених моральних зразків поведінки.

5. Професійна етика, яка покликана описати й обгрунтувати особливості моралі різних професійних груп, виходячи зі специфіки їхньої діяльності.

{reklama}

6. Історія етичної думки, яка демонструє, як утворюється коло етичних проблем, як змінювались способи постановки проблем, підходи до їх вирішення, як поглиблювалось розуміння природи моралі, її призначення і функції у житті суспільства, а також закономірностей її розвитку і функціонування.

Етика як наука виконує низку функцій.

Головними серед них є: описова, ціннісно-орієнтаційна та функція вироблення етичних знань, які реалізуються в єдності, а їх розмежування має умовний характер. Моральні явища дещо розпливчасті, невловимі, вони важко фіксуються. Тому завдання етики — вирізнити моральну сторону (складову) з різноманіття людської діяльності, визначити й описати реальні звичаї, мотиви поведінки людей. Описування моралі — важке дослідницьке завдання. Соціально-моральна поведінка має свою чітку логіку. Завдання етики полягає в тому, щоб вивчити реальні моральні процеси. Отже, на описовому рівні етика виділяє об’єкт дослідження (мораль), вводить у науковий обіг факти, які підлягають поясненню, інтерпретуються теоретично. Описова функція етики реалізується переважно у розділі про етапи історичного розвитку моралі, або історичну типологію моралі.

Філософсько-світоглядні орієнтації етики не є морально нейтральними, вони мають ціннісне значення, характеризуються моральною визначеністю. Етика узагальнює моральні процеси і задає ціннісні нормативні перспективи. Вона не створює нових форм моралі, а дає їм закінчені формулювання, орієнтує на те, що має бути. Це досить складне і, по суті, аналітичне завдання. Для того, щоб з існуючого різноманіття моральних цінностей виділити ті, що найточніше виражають глибинні інтереси суспільства та його спільнот, мають історичне майбуття, їх необхідно піддати науковому аналізу. Таке складне дослідницьке завдання має важливе орієнтуюче зна­чення для практики морального виховання. Звідси друга функція етики — ціннісно-орієнтаційна. Історичний досвід свідчить, що ця функція, залежно від головного принципу філософського світогляду, пануючої ідеології, може виявлятися в апологетико-прикрашальній або оціночно-критичній формах, а також у формі моралізаторства чи ригоризму тощо.

Функція вироблення етичних знань пов’язана з поясненням походження моралі, фактів морального життя, обгрунтуванням моральних цінностей, принципів, норм, ідеалів, оціночних уявлень конкретно-історичного типу суспільства і зрештою — із створенням знань про мораль. Етика виробляє наукові знання про мораль, перетворюючи емпіричні моральні факти на наукові.

Завдання етики:

1) описувати мораль - її історію, її сьогоднішні норми, принципи та ідеали - те, що прийнято називати моральною культурою суспільства;

2) пояснювати мораль - намагатися дати аналіз сутності моралі в її "належному" і "сущому" варіантах;

3) вчити моралі - давати людям необхідні знання про добро і зло, сприяючи самовдосконалення людини і виробленню ним власної стратегії "правильного життя".

Дата добавления: 2017-01-14