Поточні пасиви

Визначення структури балансу підприємства

Незадовільна структура балансу є однією із ознак неспроможності товариства. Оскільки не може бути забезпечено своєчасне виконан­ня зобов'язань перед кредиторами через недостатній ступінь ліквідності майна боржника. При цьому загальна вартість май­на боржника може дорівнювати загальній сумі його зобов'я­зань або перевищувати її.

Основними чинниками визначення незадовільної структури балансу є такі:

• загальний коефіцієнт ліквідності;

• коефіцієнт забезпечення підприємства власними обігови­ми коштами;

• коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності.

Підставою для визнання підприємства неплатоспроможним, а структури балансу незадовільною є наявність однієї з двох умов:

• коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного пері­оду менший від нормативного значення;

• коефіцієнт забезпечення підприємства власними обігови­ми коштами на кінець звітного періоду менший від нор­мативного значення.

Ступінь покриття поточними активами поточних пасивів характеризує коефіцієнт поточної ліквідності, або покриття боргів (К..), і визначається за формулою

К_лік = Поточні активи/Поточні пасиви. (14.1)

Нормативне значення К_лік > 2.

Коефіцієнт забезпечення підприємства обіговими коштами(К_за6), який характеризує частку власного обігового капіталу у формуванні поточних активів, розраховують так:

К_заб= Поточні активи - Поточні пасиви (14.2)

Нормативне значення К_за6> 0,1.

Якщо К_лік < 2 і К_за6 < 0,1, але спостерігається тенденція до збільшення цих показників, то визначається коефіцієнт відно­влення платоспроможності (К_{в п}) за період шість місяців:

К_в.п .₌ К_лік + 6(К_лік1 - К_лік0)/Т (14.3)

К_{лік.норм}

де К_лік1, К_лік0 — фактичне значення коефіцієнта поточної лік­відності відповідно на кінець і початок звітного періоду; К_{лік норм} — нормативне значення коефіцієнта поточної ліквід­ності; 6 — період відновлення платоспроможності, міс; Т — звітний період, міс.

Якщо К_в.п > 1, то підприємство має реальну можливість від­новити платоспроможність і, навпаки, якщо К_в.п < 1, підпри­ємство не має реальної можливості відновити платоспромож­ність найближчим часом.

Якщо фактичні значення К_дік і К_за6 дорівнюють або переви­щують нормативні на кінець досліджуваного періоду, але спо­стерігається тенденція до їх зниження, розраховують коефіці­єнт втрати платоспроможності (К _п) за період три місяці:

К_втр.п= К_лік1 + 3(К_лік1 - К_лік0)/Т

К_{лік.норм}

(14.4)

Якщо К_втр.п > 1, то підприємство має реальну можливість зберегти платоспроможність протягом трьох місяців, і нав­паки.

В разі від'ємної структури балансу і відсутності в підприємства реальної мож­ливості відновити платоспроможність робиться висновок про визнання структури балансу незадовільною, а підприємства неплатоспроможним. При цьому можливі різ­ні варіанти.

При К_лік < 2, К_за6 < 0,1, К_вп > 1 може бути прийнято рішен­ня про відстрочення визнання підприємства неплатоспромож­ним протягом шести місяців.

Якщо К_лік > 2, К_за6 > 0,1, К_вт.п < 1, рішення про визнання підприємства неплатоспроможним не приймається, але через реальну загрозу втрати підприємством платоспроможності воно ставиться на відповідний облік.

Встановлюється залежність непла­тоспроможності підприємства від заборгованості держави перед ним з оплати державного замовлення на підставі документів, що підтверджують наявність такої заборгованості у разі визнання структури балансу незадовільною, а підпри­ємства неплатоспроможним. При цьому сума боргу віднімається із суми дебіторської та кредиторської заборгованостей.

Суму платежів (Z) з обслуговування державного боргу, яка залежить від обсягу (Р), тривалості періоду заборгованості (t) і ставки Національного банку України (5) на момент виникнен­ня заборгованості розраховують так:

Z = ∑PtS.

Скоригований коефіцієнт поточної ліквідності (К'_лік) з ура­хуванням державного боргу визначають за формулою

Поточні активи - ∑ Р _і

к_лік--------------------------------------- і —.

Поточні пасиви - Z - ∑ P _і

Якщо К'_лІК < 2, залежність неплатоспроможності підпри­ємства від заборгованості держави перед ним визнається невстановленою і приймається рішення про передання документу до суду про порушення справи про банкрутство підприєм­ства.

Якщо неплатоспроможність підприємства безпосередньо по­в'язана із заборгованістю перед ним держави (К'_лік > 2), це свід­чить про відсутність підстав для визнання його банкрутом.

Можна оголосити банкрутом навіть високорентабельне підприємство, якщо воно використовує багато позикових коштів. Це є недоліком розглянутої вище методики. Через різну структуру капіталу нормативне значення критеріїв не може бути однаковим для різних сфер економіки.

Аналіз структури балансу ВАТ "Донбасенерго" (табл. 14.3) засвідчив, що підставою визнання структури балансу незадовіль­ною, а підприємства неплатоспроможним на початок 2003 р. були значення як К_лік (0,94) < 2, так і К_заб (-0,07) < 0,1. Значення K_лік (1,17)<2 на кінець 2003 р. було підставою визнання незадовільною структури балансу.

Таблиця 14.3

Оцінка структури балансу ВАТ "Донбасенерго" у 2002—2003pp.

Показник	Значення за роками	Зміни	Норматив
2002 р.	2003 р.
1. Поточні активи, тис. грн.. 2. Поточні пасиви, тис. грн.. 3. Коефіцієнт поточної ліквідності 4. Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами 5. Коефіцієнт відновлення платоспроможності 6. Коефіцієнт втрати платоспроможності	0,94   -0,07   0,71   0,59	1,17   0,14   0,64   0,61	[phone] +0,23   +0,21   -0,07   +0,02	> 2   > 0,1   > 1   > 1

На кінець 2003 p., розраховується К_в.п за період 6 міся­ців на кінець 2003 р., оскільки вже намітилась тенденція збільшення значень К_лік та К_за6. Реальної можливості відновити платоспроможність найближчі 6 місяців не існує, тому що Значення К_в.п = 0,64, що менше 1. Неможливо встановити залежність неплатоспроможності підприємства від заборго­ваності держави через те, що немає необхідних даних.

Отже, структура балансу ВАТ "Донбасенерго" на кі­нець 2003 р. була незадовільною, а підприємство неплатоспро­можним.

Фундаментальний аналіз фінансового стану (R аналіз) ВАТ "Донбасенерго"

R-аналіз (аналіз фінансових коефіцієнтів) здійснюють для детальнішого аналізу вірогідності банкрутства. Він передбачає порівняння значень коефіцієнтів на початок і кінець періоду між собою, а також з теоретично обґрунтова­ним оптимальним значенням.

За даними табл. 14.4 приходимо таких висновків:

• коефіцієнт автономії за роками дорівнює відповідно 0,31 і 0,30, що менше від 0,5, засвідчує, що ВАТ протягом 2002-2003 pp. істотно залежало від позикового капіталу, а власних коштів не вистачало. Це, у свою чергу, свід­чить про збільшення фінансового ризику з 2,21 до 2,33 і велику ймовірність фінансових труднощів у майбутньому періоді. Про зростання фінансового ризику свідчить збільшення фінансового лівериджу. А це означає по­гіршення фінансового стану на підприємстві та перебуван­ня його у фінансовій кризі;

• низький коефіцієнт покриття інвестицій (0,37) засвідчує, що для не вистачає постійно­го капіталу (власні кошти + довгострокові пасиви) ефективної діяльності ВАТ, тому іншу частину капіталу воно покриває за рахунок позикового капі­талу (коефіцієнт концентрації позикового капіталу 0,7 перевищує нормативний);

• позитивним моментом є збільшення коефіцієнта маневровості власних оборотних засобів до 0,4 при нормативі 0,3, тобто частка абсолютно ліквідних коштів у власних обо­ротних активах у 2003 р, зросла порівняно з 2002 р. Про абсолютне збільшення розміру робочого капіталу свідчить збільшення коефіцієнта його маневровості (значення 0,7 відповідає нормативу).

Таблиця 14.4

Дата добавления: 2015-07-13