ЛФК при виразковій хворобі

ЛФК при гастритах

У фазі затухаючого загострення найефективніші елементарні гімнастичні вправи, що виконуються у повільному темпі з обмеженою амплітудою рухів кінцівками, переважно у ВП лежачи на спині. Не рекомендуються активні вправи для черевного пресу. При послабленні рухово-евакуаторної функції шлунка бажано після їжі полежати на правому боці. У цьому положенні можна виконувати елементарні вправи для лівих кінцівок у поєднанні з глибоким диханням. З метою поліпшення рухово-евакуаторної функції шлунка призначають звичайну ходьбу тривалістю до 30 хв., але не раніше ніж через 30-45 хв. після їди. У фазі ремісії у хворих на гастрит з секреторною недостатністю під час занять ЛФК намагаються визвати помірний стимулюючий вплив на ЦНС, створюючи таким чином сприятливі умови для травлення. Для створення позитивного емоційного фону, використовують групові заняття, виконання вправ з пересуванням, участь у нескладних іграх та естафетах, музикальний супровід, вправи з обмеженим впливом на м’язи черевного преса та спини, масаж активізують трофічні процеси у шлункові. Якщо ЛГ проводять між денним прийомом мінеральної води і обідом, то така послідовність дає гальмуючий вплив на секрецію шлунка. При гастриті із збереженою або підвищеною секрецією застосовується така ж методика, що і при виразковій хворобі. Фізичні вправи нормалізують кислотоутворюючу та моторно-евакуаторну функції шлунка, сприяють зменшенню злукових процесів у черевній порожнині. При хронічних гастритах з секреторною недостатністю ЛГ проводиться перед прийомом мінеральної води. Рекомендують туризм на короткі відстані, плавання, підводний масаж, волейбол та ін. Індивідуально виконують 2-3 рази на день підібраний комплекс вправ. ЛФК найбільш ефективна, якщо вона проводиться у проміжках між прийомом мінеральної води і прийомом їжі. При захворюваннях органів травлення часто порушується правильний зв’язок між шлунком, 12-палою кишкою та печінкою, внаслідок чого у кровообіг починає поступати велика кількість кислих продуктів, неповністю дисоційованих білкових речовин, які негативно впливають на весь організм і особливо на серцево-судинну і нервову системи.

Мета призначення ЛФК – нормалізація ВНД.

Для досягнення цієї мети необхідно здійснити такі задачі:

1. Покращити загальний стан хворого.

2. Сприяти регуляції функції НС, нормалізувати тонус ВНС і таким чином поліпшити перебіг процесів трофіки і регенерації в шлунково-кишковому тракті.

3. Боротьба з різними ускладненнями, що супроводжують виразкову хворобу (закрепи, порушення апетиту).

При загостренні виразкової хвороби, перивісцеритах, кровотечі, пенетрації, перфорації призначають суворий постільний режим, ЛФК – протипоказана. Після покращання стану здоров’я можна призначати рухи по самостійному обслуговуванню, вправи для рук, обережне позмінне згинання ніг, без відриву стопи від ліжка та легкі дихальні вправи грудного типу. При подальшому покрашенні призначають постільний або напівпостільний режим, елементарні вправи для кінцівок у поєднанні з дихальними вправами, вправи для м’язів живота полегшеного типу. ВП – лежачи, сидячи, у комплексному упорі. Тривалість заняття ЛГ – 15-20 хв., темп вільний. При затуханні симптомів загострення захворювання призначають активніші вправи для м’язів живота, включаючи малорухливі ігри, вправи з предметами, на координацію, розслаблення, діафрагмальне дихання. В період ремісії хворому призначають щадний, а потім – щадно-тренуючий режим. Пропонують рухливі ігри, прогулянки, дозовану трудотерапію побутового характеру, плавання. Протипоказані силові вправи, а також вправи з напруженням або струсом тіла, ігри, де можливі удари в живіт. Для ЛГ використовують ВП – лежачи на спині, на боці, на животі і стоячи навколішки. Перехід у положення сидячи виконують з положення на правому боці, ноги зігнуті у колінних та кульшових суглобах. Вправи виконують у ВП – стоячи, ноги на ширині плечей – це виключає напруження м’язів живота, допомагає утримати рівновагу. У фазі затухаючого загострення уникають вправ з підніманням рук вище плечей і з відведенням прямої ноги в бік, вправ для тулуба (розгинання, повороти, нахили у бік, кругові рухи). У фазі ремісії включають вправи для черевного пресу у полегшених положеннях (сидячи), невеликі нахили і повороти, поступово засвоюють основні вправи для м’язів черевного преса, збільшують амплітуду рухів. При складанні індивідуальної програми фізичної реабілітації необхідно враховувати особливості як клінічного перебігу захворювання так і функціонального стану шлунка, загальну реактивність організму, характер супутніх захворювань інших органів системи травлення. ЛФК маючи позитивний вплив на функціональний стан нервової системи, сприяє зниженню кислотоутворювання та нормалізації моторної функції шлунка. Як правило, ЛГ хворим на виразкову хворобу призначається після прийому мінеральних вод.

Дата добавления: 2017-01-14