Планування прибутку

Економічна сутність прибутку, його обсяг і границі використання в рамках підприємства (корпорації) багато в чому залежать від стимулу вигоди в умовах ринку.

Прибуток являє собою перетворену форму додаткової вартості, сформовану в процесі суспільного відтворення для задоволення різних інтересів підприємства і його власника (підприємця).

Прибуток як економічна категорія виконує дві функції: оціночну (міри ефективності, цілі виробництва) і стимулюючу. В якості першої функції прибуток характеризує економічний ефект, одержаний в результаті діяльності підприємства. Але оскільки прибуток є універсальним показником, для оцінки конкретних сторін ефективності виробництва застосовується система абсолютних і відносних показників. Стимулююча функція полягає в тому, що прибуток є основним елементом джерел фінансових ресурсів і резервів підприємства, а здійснення принципу самофінансування залежить від величини одержуваного прибутку, оскільки доля прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, має бути достатньою для фінансування певних заходів.

На сьогоднішній день зовнішній прояв сутності прибутку виражається в ряді показників доходу, основними з яких є:

- балансовий (валовий) прибуток, який являє собою різницю між сукупною виручкою (доходом) і сукупними витратами підприємства;

- бухгалтерський прибуток, що розраховується як різниця між виручкою організації і сумою зовнішніх витрат;

- економічний прибуток, тобто загальна величина виручки організації за відрахуванням зовнішніх і внутрішніх витрат;

- чистий прибуток – різниця між виручкою організації та економічними витратами (явними і неявними);

- чистий (нерозподілений) прибуток – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства за відрахуванням податків та інших аналогічних платежів і санкцій, що належать до прибутку;

- оподатковуваний прибуток – прибуток, що підлягає оподаткуванню податком на прибуток;

- маржинальний прибуток – різниця між виручкою від виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг) і змінними витратами, віднесеними на витрати виробництва;

- нормальний прибуток – це мінімальний прибуток, що залишається у підприємства і необхідний для підтримки прагнення підприємця для використання свого капіталу на даному підприємстві;

- екстремальний прибуток – разовий прибуток, який одержують по ризикових операціях, коли величина ризику втрати капіталу прирівнюється до величини ризику одержуваного прибутку.

Планування прибутку організації включає в себе:

- планування формування величини прибутку;

- планування використання одержаного прибутку.

Це одночасно пов’язані і в той же час самостійні розділи процесу планування.

При плануванні величини прибутку підприємства мають враховувати як загальні положення, так і конкретні особливості діяльності, організаційно-правові форми власності, умови взаєморозрахунків і т.і. Можуть застосовуватися різні коефіцієнти, що корегують величину прибутку, наприклад:

- прогноз проценту рентабельності вкладеного капіталу;

- коефіцієнт прибутковості;

- коефіцієнт рентабельності.

Всі ці коефіцієнти пов’язані з критичними точками прибутковості (збитковості) діяльності підприємства.

До основних методів планування прибутку підприємства належать:

1) метод прямого рахунку;

2) аналітичний метод:

- за рівнем базової рентабельності;

- за рівнем витрат на 1 грн. реалізованої або виготовленої продукції;

3) сумісний (комплексний) метод – як сукупність 1-го і 2-го методів;

4) нормативний метод(є основою для впровадження системи бюджетування);

5) факторний метод (заснований на факторному аналізі прибутку в залежності від набору факторів: асортименту продукції, що випускається, ритмічності випуску й реалізації, якості продукції та інших;

6) економіко-математичний метод.

Метод прямого рахунку. Розрахунок прибутку за допомогою цього методу здійснюється по кожному виду виготовленої і реалізованої продукції по всьому асортименту.

Аналітичний метод. Основний принцип цього методу – орієнтація на рівень витрат або рентабельності на основі аналізу діяльності підприємства за попередні періоди. У розрахунках використовуються планові, звітні і уточнені дані.

Планування прибутку за рівнем базової рентабельності виготовленої і реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється в такому порядку:

- розраховують базову рентабельність виходячи з фактичних звітних даних, скорегованих на певні зміни у звітному періоді, що передує плановому;

- визначають відсоток базової рентабельності продукції (робіт, послуг) у поточному році з урахуванням корегувань – розраховується як відношення прибутку до собівартості й прибутку до обсягу реалізації (продажу);

- розраховують плановий обсяг виготовленої і реалізованої продукції (робіт, послуг) у грошовому виразі на плановий рік;

- розраховують прибуток від реалізації з урахуванням базової рентабельності – множенням обсягу на базовий відсоток рентабельності;

- одержану величину прибутку корегують на суму прибутку, одержану від виробництва і реалізації тих видів продукції (робіт, послуг), прибуток за якими розраховувався методом прямого рахунку.

Такий метод застосовується лише в тому випадку, якщо продукція (роботи, послуги) є порівняною, тобто випускалася в попередньому періоді.

При другому варіанті – за рівнем витрат на 1 грн. виготовленої і реалізованої продукції (робіт, послуг) розрахунок прибутку здійснюється аналогічно розрахунку за базовою рентабельністю. Але замість показника базової рентабельності використовують показник базових витрат.

Планова сума прибутку надалі корегується у зв’язку зі зміною впливу окремих факторів, як:

- зміни в асортименті;

- зміни якості;

- зміни цін.

Сумісний (комплексний) метод. Цей метод застосовується в таких випадках: коли на підприємстві випускають порівняну продукцію (роботи, послуги) – використовують аналітичний метод розрахунку прибутку, коли непорівняну – застосовують метод прямого рахунку. Аналітичний метод використовується для перевірки і порівняння.

Нормативний метод. Нормативний метод (метод бюджетування) застосовується в тому випадку, коли можливо встановити норми і нормативи використання матеріалів, палива, заробітної плати по конкретних видах продукції (прямих і непрямих витрат). Прибуток визначається методом прямого рахунку, але при встановленні конкретних завдань з використання ресурсів підприємства по центрах відповідальності. Цей метод являє собою сукупність методу прямого рахунку зі встановленням норм і нормативів.

Факторний метод. Даний включає такі етапи планування прибутку:

1) визначення базових показників звітного періоду (періодів) – валового прибутку, прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг), інших доходів і витрат, собівартості продукції (робіт, послуг), величину структурних елементів собівартості і ін.;

2) визначення планових показників господарської діяльності організації – зростання обсягу виробництва і реалізації продукції (робіт, послуг), зниження собівартості, зміни інших доходів і витрат і т.і.;

3) визначення індексів інфляції – цін на виготовлену і реалізовану продукцію (роботи, послуги), цін на спожиті матеріальні ресурси, цін на спожиті трудові ресурси;

4) визначення індексів по інших змінах, в тому числі амортизаційних відрахуваннях, інших витрат.

Основний принцип розрахунків полягає в тому, що основна сума прибутку розраховується будь-яким методом планування прибутку а потім її корегують на інфляційні сподівання і інші зміни.

Економіко-математичний метод. Він застосовується лише у великих корпораціях, де є можливість використання великої облікової інформаційної бази, комп’ютерних технологій.

Показники планового прибутку використовуються у розрахунку: критичних точок діяльності, точок беззбитковості, фінансової міцності і незалежності, самостійності розвитку організації і т.і.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. За даними фінансової звітності умовного акціонерного товариства (дод. А, Б) проаналізувати його витрати у звітному році.

2. За даними фінансової звітності проаналізувати розподіл виручки від реалізації.

Питання для самоконтролю

1. Які нормативні документи регулюють формування витрат, виручки, прибутку корпорацій?

2. Яка економічна сутність витрат, доходу, прибутку, підприємницького ризику?

3. Які основні методи планування витрат, виручки, прибутку корпорацій?

4. Що містять витрати на соціально-культурні програми?

5. Яким чином розподіляються витрати за джерелами покриття?

6. Що являють собою явні і неявні витрати?

7. Чим відрізняються умовно-постійні і умовно-змінні витрати?

8. У чому полягає економічна сутність виручки (доходу) корпорацій?

9. Які доходи відносять до основних і позареалізаційних?

10. Яка методика розрахунку виручки від реалізації продукції?

Література

[6, 19, 20, 27, 28, 35]

Тема 4. Аналіз фінансової звітності корпорацій

Мета роботи: поглибити теоретичні знання щодо аналізу фінансової звітності корпорацій

Дата добавления: 2015-07-13