Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

План вивчення теми. 1. Інвестиційна політика підприємства




1. Інвестиційна політика підприємства.

2. Джерела фінансування капітальних вкладень.

3. Методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів.

4. Оцінка ефективності фондового портфеля.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

1. Інвестиційна політика підприємства.

Інвестиційна політика підприємства є частиною обраної ним інвестиційної стратегії.

Стратегія інвестування виражає систему довгострокових цілей інвестиційної діяльності підприємства, які визначаються загальними задачами його розвитку, а також найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Для уточнення строків здійснення заходів в рамках інвестиційної політики й забезпечення їх фінансовими ресурсами складають бізнес-плани капітальних вкладень і ризику.

Бізнес-план інвестиційного проекту містить такі основні розділи:

- вступ (резюме);

- огляду стану галузі (виробництва), до якої належить підприємство;

- виробничий план реалізації проекту;

- організаційний план реалізації проекту, включаючи менеджмент;

- план маркетингу і збуту продукції;

- фінансовий план реалізації проекту;

- оцінка економічної ефективності капітальних вкладень, здійснюваних в ході реалізації проекту (за показниками строку окупності, доходності інвестицій і іншими параметрами).

Для підприємства, яке здійснює інвестиційну діяльність, економічний ефект від реалізації проекту виражається сумою річних величин загального сальдо за розрахунковий період. Співставлення різночасових платежів і надходжень в період реалізації проекту досягається через їх приведення до першого року (дисконтування).

Дисконтування грошових потоків платежів і надходжень і визначення їх сальдо у формі чистого дисконтового доходу (ЧДД) необхідно для більш точної оцінки майбутнього ефекту реалізації проекту.

Умови фінансової реалізованості і показники ефективності визначаються на базі грошового потоку (ГПm), конкретні складові якого залежать від виду об’єкта, який оцінюють.

На різних стадіях розрахунку, виходячи з їх цілей і фінансової реалізованості, інвестиційні проекти оцінюють у поточних і прогнозних цінах.

Чистим доходом (ЧД – Net Value - NV) вважають накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:

 

ЧП = , (8.1)

 

де сумування розповсюджується на всі етапи розрахункового періоду.

Найбільше практичне розповсюдження має показник чистого дисконтованого доходу (ЧДД – Net Present Value – NPV), тобто накопиченого дисконтованого ефекту за визначений період часу.

ЧДД встановлюється за формулою:

 

ЧП = , (8.2)

 

де аm – коефіцієнт дисконтування, долі одиниці.

Коефіцієнт дисконтування (аm) розраховується за формулою:

 

, (8.3)

 

де tm – момент закінчення етапу m;

Г – норма дисконту, долі одиниці на рік;

tm – t0 – період часу, років;

t0 – початковий етап розрахунку.

Після цього визначають абсолютний дисконт проекту (АДП):

 

АДП = ЧД – ЧДД, (8.4)

 

Для визнання проекту ефективним з точку зору інвестора, необхідно, щоб ЧДД був додатнім числом (ЧДД > 0).

При порівнянні альтернативних проектів перевага надається тому з них, який має найбільш високе додатне значення ЧДД (за виконання умови його додатності).

У разі залучення різних джерел фінансування проектів, здійснюваних в рамках інвестиційної політики підприємства, поряд зі зниженням строків їх реалізації, враховують прийнятний для всіх учасників розподіл платежів потягом періоду життя проекту. Якщо залучають позикові кошти, доцільно забезпечити мінімальні процентні платежі і максимальні строки їх погашення.

2. Джерела фінансування капітальних вкладень.

Класичною формою самофінансування інвестицій в основний капітал у країнах з розвинутою ринковою економікою є власні кошти у формі чистого прибутку (за відрахуванням дивідендних виплат акціонерам) і амортизаційні відрахування, які доповнюються певною долею емісії (випуску) корпоративних цінних паперів і кредитом, одержаним з ринку позикового капіталу.

В Україні поки що не сформований ринок корпоративних цінних паперів. Джерела фінансування капітальних вкладень на вітчизняних підприємствах представлені на рис. 8.1.

Після сплати податку на прибуток і інших аналогічних обов’язкових платежів до бюджету підприємств залишається чистий прибуток. Його частину вони можуть спрямовувати капітальні вкладення виробничого і невиробничого призначення.

Другим і найбільш сталим джерелом фінансування капітальних вкладень є амортизаційні відрахування. На відміну від прибутку це джерело не залежить від фінансових результатів діяльності корпорації. Величина амортизаційних відрахувань залежить від застосовуваних на підприємстві методів розрахунку, а саме: при лінійному способі – від первісної балансової вартості основних засобів і використовуваних норм амортизації у процентах.

 


Рис. 8.1. Джерела фінансування інвестицій на підприємствах України

 

Амортизаційні відрахування є об’єктом фінансового планування і включаються до доходного розділу річного (квартального) фінансового плану (бюджету доходів і витрат) корпорації. Для визначення планової суми цих відрахувань можна користуватися методом прямого рахунку або аналітичним методом.

При використанні методу прямого рахунку сума амортизаційних відрахувань встановлюється шляхом множення первісної (відтвореної) вартості об’єктів основних коштів на затверджені норми (у %) по кожному з них. Одержані результати сумують і одержують загальну суму цих відрахувань по підприємству в цілому.

При використанні аналітичного методу спочатку розраховують середню вартість основних засобів, що амортизуються, на плановий рік за формулою:

 

, (8.5)

 

де ВП – первісна (відтворена) вартість основних засобів підприємства н початок періоду;

В – вартість основних засобів, що вводяться в експлуатацію протягом року;

В1 – варість основних засобів, що вибувають з експлуатації у плановому році;

К – кількість повних місяців функціонування основних засобів у плановому періоді (у І кварталі його приймають як 10,5 місяців, у ІІ кварталі – 7,5 місяців, у ІІІ кварталі – 4,5 місяці, у IV кварталі – 1,5 місяці);

12 – К – кілкість місяців, що залишилися до кінця року після вибуття основних засобів.

Середню вартість основних засобів у плановому періоді помножують на середню фактичну норму амортизації (Нф), яка склалася за звітом за балансовий рік:

 

, (8.5)

 

Визначену таким чином суму амортизаційних відрахувань (А) включають до бюджету доходів і витрат підприємства на наступний рік.

Якщо власних фінансових коштів недостатньо для фінансування капітальних вкладень, залучають довгострокові позики банків, а також засоби, що мобілізують на фінансовому ринку.

3. Методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Ключовий етап в процесі прийняття інвестиційних рішень – оцінка ефективності реальних інвестицій (капітальних вкладень). Від обґрунтованості такої оцінки залежать строки повернення вкладених коштів і перспективи розвитку корпорації.

В практиці проектного аналізу застосовують два основні підходи до рішення проблеми оцінки привабливості проектів: статистичні (прості моделі) і динамічні моделі, засновані на дисконтуванні грошових потоків.

Статистичні моделі не враховують фактор часу і використовують дані бухгалтерської звітності, на основі якої розраховують: просту норму прибутку і період окупності конкретного проекту.

Проста норма прибутку – це співвідношення прибутку, згідно фінансових звітів компанії, до вихідних інвестицій. Для розрахунку простої норми прибутку застосовуються формули:

 

, (8.6)

 

де ПНП – проста (бухгалтерська) норма прибутку, %;

ЧП – чистий прибуток;

В – вихідні інвестиції у проект;

АВ – амортизаційні відрахування, що генеруються проектом.

Оберненим до простої норми прибутку показником є період окупності інвестицій (ПО). Він розраховується за формулами:

 

, (8.7)

 

Обирають проект з найбільшою простою нормою прибутку і мінімальним періодом окупності інвестицій (в роках).

Перевагою цього методу є його простота і надійність для проектів, що реалізують протягом одного року.

У світовій практиці найбільше розповсюдження одержали такі динамічні моделі:

1) чиста поточна вартість або чистий дисконтований дохід (Net Present Value, NPV);

2) індекс доходності (РІ);

3) дисконтований період окупності капіталовкладень (DPP);

4) внутрішня норма прибутку (прибутковості) проекту або маржинальної ефективності капіталу (InternalRate of Return, IRR);

5) модифікований метод маржинальної ефективності капіталу (MIRR).

Розглянемо ці методи оцінки інвестиційних проектів більш детально. Метод чистої поточної вартості (NPV) орієнтований для досягнення головної мети інвестування – одержання прийнятного для інвестора чистого доходу у формі прибутку. Даний метод дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату реалізації проекту, тобто кінцевий ефект в абсолютному виразі.

Чисту поточну вартість розраховують за формулою:

 

, (8.8)

 

де FV – майбутня вартість грошових надходжень (доходів) від проекту (Future Value);

r – ставка дисконтування, долі одиниці;

t – розрахунковий період, років (місяців).

Чиста поточна вартість (NPV) виражає різницю між приведеними до поточної вартості (шляхом дисконтування) сумою грошових надходжень за період експлуатації проекту і сумою інвестованих в його реалізацію грошових коштів:

 

NPV = PV – I, (8.9)

де І – сума інвестицій, спрямованих на реалізацію даного проекту;

PV – поточна вартість грошових надходжень від проекту після дисконтування;

Застосовувана дисконтна ставка (r) для визначення PV диференціюється з урахуванням ризику й ліквідності інвестицій.

Приклад. До комерційного банку надійшли до розгляду на предмет кредитування бізнес-плану двох альтернативних проектів з наступними параметрами (табл. 8.1).

Таблиця 8.1

Вихідні дані по інвестиційних проектах

Показники Проекти
№1 №2
1. Обсяг інвестованих коштів, млн. грн. 33,12 31,68
2. Період експлуатації, років    
3. Очікувані грошові надходження (доходи) – всього, млн. грн. 52,8 57,6
У тому числі:    
1-й рік 28,8 14,4
2-й рік 16,8 14,4
3-й рік 7,2 14,4
4-й рік - 14,4
4. Дисконтна ставка, %    
5. Прогнозований середньорічний темп інфляції, %    

Умови реалізації проектів: капітальні витрати здійснюються єдиночасно протягом року (наприклад, придбання і встановлення технологічної лінії на діючому підприємстві); строки експлуатації проектів різні, тому дисконтні ставки неоднакові.

Розв’язання:

Розрахунок теперішньої вартості грошових надходжень за проектами представлений в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2

Розрахунок теперішньої вартості грошових надходжень (PV)

за інвестиційними проектами

Рік Проект №1 Проект №2
Майбутня вартість грошових надходжень (FV), млн. грн. Дисконтний множник за ставкою 10% Поточна вартість грошових надходжень (PV), млн. грн. Майбутня вартість грошових надходжень (FV), млн. грн. Дисконтний множник за ставкою 10% Поточна вартість грошових надходжень (PV), млн. грн.
  28,8 0,909 26,178 14,4 0,893 12,858
  16,8 0,826 13,876 14,4 0,797 11,476
  7,2 0,752 5,414 14,4 0,712 10,252
  - - - 14,4 0,636 9,158
52,8 - 45,468 57,6 - 43,744

 

Дисконтний множник розраховується за формулою:

 

,

 

 

Аналогічні розрахунки здійснюються за проектом №2.

Виходячи з даних таблиці, визначимо NPV за проектами:

 

NPV1 = 45,468 – 33,12 = 12,348 млн. грн.;

NPV2 = 43,744 – 31,68 = 12,064 млн. грн.;

 

Відповідно, порівняння NPV за проектами підтверджує, що перший з них є кращим за другий. NPV за ним на 0,284 млн. грн. (12,348 – 12,064) або 2,3% вища, ніж за другим проектом.

Однак, за проектом №1 сума капітальних вкладень на 1,44 млн. грн. (33,12 – 31,68) або 4,5% більше, а віддача у формі майбутніх грошових надходжень на 4,8 млн. грн. (52,8 – 57,6) нижча, ніж за проектом №2.

При реалізації проекту №1 його ініціатору потрібно знайти додаткове фінансування (внутрішнє або зовнішнє) в обсязі 1,44 млн. грн. Тому він має вибрати для себе найбільш прийнятний варіант з урахуванням наявних фінансових можливостей.

Показник індексу доходності (Profitability Index, PI) розраховують за формулою:

 

, (8.10)

 

де PV – теперішня вартість грошових надходжень;

I – для інвестицій, які спрямовують на реалізацію проекту (при різночасовості сума інвестицій також приводиться до теперішньої вартості).

Використовуючи дані за двома проектами, визначимо індекс доходності (рентабельність) за ними:

 

PI1 = 45,468: 33,12 = 1,373;

 

PI2 = 43,744: 31,68 = 1,380.

Отже, за даним параметром ефективність проектів є приблизно однаковою.

Дисконтований період окупності вкладених коштів – один з найбільш розповсюджених показників оцінки інвестиційних проектів. Він визначається за формулою:

 

, (8.11)

 

де DPB – дисконтований період окупності проекту, років;

I – сума інвестицій, спрямованих на реалізацію проекту;

- середня величина грошових надходжень в періоді t.

Визначимо період окупності капітальних витрат за двома інвестиційними проектами. З цією метою встановимо середньорічну суму грошових надходжень у поточній вартості.

За проектом №1 вона дорівнює 15,156 млн. грн. (45,468: 3).

За проектом №2 – 10,936 млн. грн. (43,744: 4).

З урахуванням середньорічної величини грошових надходжень дисконтований період окупності складає:

За проектом №1: 2,2 роки (33,12: 15,156).

За проектом №2: 2,9 роки (31,68: 10,936).

Ці дані свідчать про пріоритетне значення проекту №1 для інвестора. При порівнянні проектів за критеріями чистої поточної вартості (NPV) та індексу доходності PI переваги проекту №1 були менш помітними.

Внутрішня норма прибутку або маржинальна ефективність капіталу (IRR) є найбільш складним показником для оцінки ефективності реальних проектів. Даний показник характеризує рівень прибутковості (доходності) проекту, що виражається дисконтною ставкою, за якою майбутня вартість грошових надходжень (FV) приводиться до теперішньої вартості авансованих коштів (PV). При одночасному вкладанні капіталу внутрішню норму прибутку (IRR) можна розрахувати за формулою:

 

, (8.12)

 

де NPV – чиста поточна вартість грошових надходжень;

I – інвестиції (капіталовкладення) в даний проект.

Економічний зміст IRR полягає в тому, що всі доходи і капітальні витрати за проектом приводяться до теперішньої вартості не на основі зовнішньо заданої дисконтної ставки, а на базі внутрішньої доходності самого проекту.

Модифікований метод внутрішньої норми прибутку (MIRR) являє собою вдосконалену модель IRR. Він дає більш правильну оцінку ставки дисконтування і знімає проблему множини норми доходності на різних етапах оцінки проекту.

 

, (8.13)

 

Кожен з методів оцінки дозволяє спеціалістам корпорації вивчити характерні особливості проекту і прийняти правильне рішення.

4. Оцінка ефективності фондового портфеля.

Для характеристики ефективності інвестицій у фінансові активи використовують величину, що дорівнює відношенню повного доходу до початкового обсягу інвестицій (у річному інтервалі):

 

,(8.14)

Інвестор прагне вкласти свої грошові кошти у найбільш доходні фінансові активи. Однак невизначеність майбутніх доходів потребує обліку можливих відхилень рівня доходності від бажаного значення, тобто обліку ризику, пов’язаного з вкладеннями у даний фінансовий інструмент.

Фондовий портфель має обмеження за строком життя, а також за мінімальною і максимальною сумами інвестицій. Його доходність визначають трьома величинами: очікуваною, можливою і середньою.

Очікувана (мінімальна) доходність – величина, яка буде одержана по закінченні строку життя портфеля за сукупності найменш сприятливих обставин.

Можлива (максимальна) доходність – величина, одержувана при найбільш сприятливому розвитку подій. Більш висока дохідність пов’язана з підвищенням ризику для інвестора. Тому в процес інвестування слід враховувати обидва фактори, які порівнюють з середньоринковим рівнем дохідності. Базова формула сукупної доходності портфеля при використанні річного періоду має вигляд:

 

, (8.15)

 

де ОДП – одержані дивіденди і проценти;

РКП – реалізований курсовий прибуток;

НКП – нереалізований курсовий прибуток;

ПІ – початкові інвестиції у фондовий портфель;

ДК – додаткові кошти, що вкладають у фондовий портфель;

Т1 – число місяців наявності грошових коштів, вкладених у фінансові інструменти, що знаходяться у портфелі;

ВК – вилучені з фондового портфеля грошові кошти;

Т2 – число місяців відсутності грошових коштів, вкладених у фінансові інструменти, що знаходяться у портфелі.

Дана формула містить як реалізовані (поточні надходження плюс приріст курсової вартості), так і нереалізовані доходи в результаті приросту вартості цінних паперів за рік. Внесені додаткові суми і вилучені з портфеля кошти зважують за кількістю місяців, коли вони були вкладені у портфель і вилучені з нього.

Значення показника „доходності портфеля” може бути використане при аналізі прибутковості, скорегованої з урахуванням ризику і середньоринкових параметрів. Даний спосіб порівняльного дослідження ефективності портфеля зручний для інвестора, оскільки він може показати, наскільки позитивно себе зарекомендував фондовий портфель відносно ринку цінних паперів в цілому.

Завдання до самостійної роботи щодо вивчення навчального матеріалу

1. Опрацювати теоретичні основи лекційного матеріалу:

- Фінансовий план реалізації.

- Сальдо інвестиційної діяльності.

2. Побудувати структурно-логічну схему формування фінансового плану корпорації.

3. Написати есе «Критерії ефективності неприбуткових інвестиційних проектів».

Питання для самоконтролю

1. У чому полягають основні принципи інвестиційної політики?

2. Які фактори враховують при розробці інвестиційної політики?

3. Який склад має бізнес-план інвестиційного проекту?

4. У чому полягає комерційна і бюджетна ефективність проектів?

5. Якими є основні пріоритети реалізації інвестиційної політики?

6. У чому полягає зміст амортизаційної політики держави?

7. Які основні джерела фінансування капітальних вкладень в Україні?

8. У чому полягає сутність амортизаційних відрахувань, як джерела фінансування капіталовкладень від прибутку?

9. Яким є порядок відображення суми дооцінки основних засобів в обліку та звітності підприємства?

10. Які існують методи вартісної оцінки ефективності інвестиційних проектів?

11. Як здійснюється розрахунок рентабельності інвестицій за бухгалтерським балансом?

12. Які переваги й недоліки оцінки проекту на основі простої норми прибутку?

13. Які параметри можна прийняти за ставку дисконтування?

14. Як здійснюється розрахунок чистої поточної вартості проекту?

15. Що є критерієм прийняття інвестиційних рішень?

16. Що розуміють під „життєвим циклом товару на ринку”?

17. Як здійснюється оцінка ефективності фондового портфеля?

18. Які чинники мають найбільший вплив на ризики при реальному інвестуванні?

19. Що розуміють під інвестиційним ризиком?

20. Які існують способи реалізації проектних ризиків?

Література

[20, 24, 27, 31, 33, 35]

Тема 9. Фінансування інвестицій в оборотний капітал

Мета роботи: поглибити знання щодо фінансування інвестицій в оборотний капітал




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-07-13; Просмотров: 270; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.