Фабула 18

Фабула 17.

Фабула 16.

В серпні громадянка України «Ч.» надіслала до О. сільської ради заяву про виділення їй у власність безоплатно земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Через два місяці громадянкою «Ч.» до сільської ради був надісланий лист з вимогою надіслати на її адресу копії рішення сесії, в якому має бути зазначений результат розгляду її звернення.

В листопаді сільська рада листом повідомила громадянку «Ч.», що рішенням сесії вона, поряд з другими громадянами, поставлена на облік по виділенню земельної ділянки в селі «О.» на умовах конкурсу.

Однак громадянка «Ч.» вважаючи, що прийнятим рішенням порушуються її право на безоплатне отримання земельної ділянки, звернулась за консультацією до адвокату.

В жовтні між громадянами України «М.» та «Х.» укладено договір купівлі-продажу будинку, господарських будівель та споруд, який нотаріально посвідчений державним нотаріусом. Згідно із усною домовленістю між сторонами в ціну договору, було включено і вартість земельної ділянки площею 0,33 га, яка знаходиться за тією ж адресою, що і придбаний громадянином «Х.» житловий будинок разом із господарськими будівлями та спорудами.

Однак документи, які б посвідчували право власності на відповідну земельну ділянку, громадянину «Х.» продавцем не пред’являлись.

Згодом, в зв’язку із початком робіт по реконструкції придбаного житлового будинку громадянин «Х.» зіштовхнувся із проблемою відсутності правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 0,33 га, наявність якого необхідна для отримання висновків та погоджень початку робіт з його реконструкції та перепланування.

Задля вирішення відповідного питання громадянин «Х» звернувся до сільської ради з проханням видати правовстановлюючий документ на земельну ділянку. Однак йому відмовили, зазначивши, що відповідна земельна ділянка оформлена на батька громадянина «М», який на момент укладення договору купівлі-продажу будинку, господарських будівель та споруд вже помер.

Громадянин «Х.», вважаючи себе власником земельної ділянки так, як придбавав її у громадянина «М.» разом із житловим будинком, звернувся за роз’ясненням до юридичної консультації.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «С.» звернулось до власника земельної ділянки громадянина «В.» з пропозицією про встановлення земельного сервітуту.

Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «С.» (далі – ОСББ) обґрунтовував свою пропозицію тим, що у нього на балансі є багатоквартирний двоповерховий житловий будинок, який межує із земельною ділянкою громадянина «В.». Враховуючи, що під земельною ділянкою громадянина «В.» проходять інженерні комунікації, які забезпечують життєдіяльність будинку (а саме: електрична проводка, кабель живлення силою струму 38-ВТ, телефонна мережа, водонапірні труби і ці комунікації є стратегічно важливими для існування, життєдіяльності, обслуговування будинку, що встановлено висновком будівельно–технічної експертизи), просить встановити безстроковий та безоплатний сервітут щодо земельної ділянки для можливості безперешкодного доступу до інженерних комунікацій, проходу, проїзду, з метою їх обслуговування в разі потреби.

Громадянин «В.» не погодився із пропозицією ОСББ «С.» посилаючись на те, що:1) встановлений земельний сервітут приведе до неможливості використання земельної ділянки за її цільовим призначенням – будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд; 2) в пропозиції не доведено, що задоволення потреб громадян, які проживають у будинку не можуть бути задоволені іншим способом, окрім як встановлення земельного сервітуту.

Дата добавления: 2015-07-13