Фабула 20

Фабула 19.

Між громадянами «К.» та «Н.» був укладений попередній договір відповідно до якого, громадянин «Н.» зобов’язувався купити земельну ділянку, розташовану у місті «П.». В попередньому договорі визначалось, що з моменту підписання даного Договору громадянин «К.» зобов’язується не змінювати умов продажу земельної ділянки. На виконання умов договору громадянин «Н.», не оглянувши в натурі (на місцевості) земельну ділянку, передав 100 % авансовий платіж в сумі 161600 грн.

Мотивацією для покупки земельної ділянки громадянином «Н.» стали: 1) переконання продавця, що оголошена вартість продажу земельної ділянки є значно нижчою тієї ціни, що склалась на рівноцінні земельні ділянки; 2) земельна ділянка розташована на відстані 500 метрів від моря.

Через два роки громадянин «Н.» дізнався про те, що земельна ділянка знаходиться не за 500 м. від моря, а в трьох кілометрах від нього, а експертна її вартість на момент укладання попереднього договору складала близько 80800 грн. замість сплачених 161600 грн. Оскільки громадянин «Н.» зрозумів, що укладати основний договір купівлі-продажу є економічно недоцільним, він направила лист до громадянина «К.» про відмову від укладання основного договору купівлі-продажу, а також просив повернути авансовий платіж в розмірі 161600 грн., інфляційні збитки в розмірі 18841,68 грн. та моральну шкоду в розмірі 75000 грн.

Громадянин «К.» відмовився від пропозиції громадянина «Н.» та наполягав у виконанні попереднього договору щодо укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Крім того, він нагадав, що: 1) правочин укладено між сторонами за взаємною згодою; 2) саме громадянин «Н.» наполягав на укладенні відповідного правочину; 3) пропозицій здійснити огляд земельної ділянки в натурі (на місцевості) від громадянина «Н.» не надходило. Крім того, він мав можливість самостійного огляду земельної ділянки.

В серпні комісією виконавчого комітету «З.» міської ради здійснено обстеження присадибної земельної ділянки по вул. Ульянівській, 28 в місті «З.» Обстеженням виявлено, що гр. «Р.» встановлено бетонний паркан на земельній ділянці, яка є власністю територіальної громади міста. Таким чином, здійснено самозахват земельної ділянки площею 80,9 кв. м. Про незаконність встановленого паркану складено акт та адміністративний протокол, відповідно до якого гр. «Р.» притягнута до адміністративної відповідальності за самочинний захват земельної ділянки. Рішенням виконавчого комітету «З.» міської ради затверджено акт обстеження присадибних ділянок по вул. Ульянівській, 28, визначено межу земельної ділянки гр. «Р.» у розмірах, зазначених в інвентарній справі житлового будинку №28 по вул. Ульянівській.

Гр. «Р.» відмовлялась виконувати рішення виконавчого комітету оскільки: 1) вона не встановлювала даний паркан, а його встановили батько, які на час перевірки проживав за вказаною адресою (а на момент винесення рішення виконавчим комітетом - помер); 2) паркан встановлено за 10 років до дати проведення перевірки.

Дата добавления: 2015-07-13