Природні катаклізми та техногенні загрози як прояви глобальних загроз

Сучасний технічно перенасичений світ супроводжують техногенні, природні, суспільні, екологічні кризи і катастрофи, при цьому навіть незначний вплив викликає лавину подій, а іноді і перевлаштування світу. Так, теракт в США 11 вересня 2001 р. є одним з прикладів слабкого впливу, що призвів до перебудови світового порядку. Сьогодні комп'ютерні диверсії можуть викликати глобальні фінансові та економічні катаклізми, можуть зупинити всю банківську систему, авіаційний та залізничний рух тощо. Вчені вважають, що в самому устрої майбутньої цивілізації закладена неминучість побудови людством суспільства ризику. Техногенна діяльність розвинених країн загрожує людству глобальною кризою.

Глобальні виклики і загрози не схожі на попередні, оскільки у ХХІ столітті штучне середовище проживання, що склалося в результаті перетворювальної діяльності людства, вступило в нерозв'язне протиріччя із законами функціонування природного середовища. Головним протиріччям сучасної епохи став дисбаланс між різким зростанням народонаселення планети, наслідками перетворювальної діяльності людства і поглибленням екологічної кризи, загостренням дефіциту природно-сировинних ресурсів. Ситуація посилюється наростанням природно-кліматичних та техногенних катаклізмів, у результаті яких, географічна картина світу може зміниться.

Всі географічні, історичні та суспільні явища, що мають місце на планеті перебувають в органічній єдності з певними фізичними явищами навколишнього світу. Виходячи з того, що безпечні шляхи еволюції земної цивілізації органічно пов'язані з стійкістю біосфери планети в цілому і взаємною обумовленістю існування в ній всіх біологічних видів, важливо не тільки розуміти природу природно-кліматичних аномалій і катаклізмів, але і бачити шляхи порятунку і виживання людства перед обличчям геологічних загроз.

Природні катастрофи прийнято поділяти на три групи: локальні, регіональні та глобальні. Кожна з цих груп має однакову природу, але відрізняється енергією процесу, обсягом матеріальних втрат, кількістю загиблих і постраждалих людей. Глобальні природні катастрофи, що відбуваються на поверхні континентів, океанів і морів, у прилеглих до неї шарах атмосфери, пов'язані з розвитком таких небезпечних явищ, як землетруси, зсуви, сіли, виверження вулканів, цунамі, циклони, урагани, повені та ін. У загальній проблемі безпеки ці природні явища розглядаються в категорії найважливіших дестабілізуючих факторів, що створюють загрози сталому розвитку суспільства. Близько 90% катастроф, що відбулися останнім часом, спричинені аномаліями погодних умов.

Згідно з існуючими прогнозами, вже в недалекому майбутньому відбудеться чергова зміна глобального історико-метричного циклу. В результаті людство зіткнеться з кардинальними геофізичними змінами на планеті, які будуть активно впливати на особливості біохімічного обміну, формування формату підсвідомості і менталітету людей, оскільки природно-кліматичне середовище визначає не лише специфічні зовнішні риси людини, але і певною мірою ієрархію цінностей індивіда і суспільства, національні та геополітичні інтереси територіального устрою, пріоритети національної безпеки в цілому. Як прогнозується, глобальні природно-кліматичні зміни самим безпосереднім чином вплинуть на розвиток суспільних явищ і подій в окремих регіонах світу, в цілому на міжнародну ситуацію і світову політику.

Саме тому природно-кліматичні зміни у світі, які несуть в собі небезпеку самому існуванню народів світу, вимагають від держав і урядів вже сьогодні бути готовими діяти в кризових умовах еволюції земної цивілізації. У світі поступово починають усвідомлювати, що проблеми вразливості нинішньої екологічної системи Землі і Сонця, придбали ранг глобальних загроз і вимагають негайного вирішення. За оцінками вчених, людство ще спроможне впоратися з наслідками природно-кліматичних змін.

У світовій історії провідна роль у розвитку земної цивілізації належить технологічному прогресу. З ним пов'язані всі основні досягнення людства. Технологічний прогрес сприяв зростанню добробуту і рівня життя людей, але сьогодні світовий прогрес об'єктивно вступив в глибоке протиріччя з природними законами існування і еволюції земної цивілізації. Сьогодні на планеті Земля реально вибудуване паралельне штучне середовище проживання всього живого. Воно представлене масовою забудовою та інфраструктурою мегаполісів з розгалуженою мережею послуг у сфері споживання і отримання комфорту, розвиненими енерго-, телекомунікаційними і транспортними системами, іншими технологічними структурами. За оцінками фахівців, якщо людство не усвідомлює небезпеку все зростаючої можливості техноантропогенної катастрофи, то після 2020 року ніякі навіть понадзусилля не допоможуть землянам врятуватися від катастрофи. Прогнозується, що в занепаді можуть опинитися цілі континенти і країни, які сьогодні є цілком успішними.

Техногенною (технологічною) катастрофою прийнято називати катаклізм, викликаний аномаліями технічних систем. З ними пов'язані найчастіше локальні і рідше регіональні катастрофічні явища, в основі яких лежать соціальні причини (людський фактор). Техногенні катастрофи глобального характеру бувають рідко, однак вони майже завжди призводять до суттєвих зрушень напрямів технологічної політики, охоплюючи багато держав.

У документах ООН техногенні катастрофи належать до третьої категорії лих по числу загиблих - після природних і природно-техногенних катастроф (гідрометеорологічних і геологічних за прийнятою термінологією).

Однією з глобальних техногенних катастроф став вибух реактора Чорнобильської АЕС в 1986 р. Проблема розповсюдження чутливих ядерних технологій і матеріалів стала найважливішою загрозою безпеки, яка є однією з головних глобальних проблем.

Сьогодні в епіцентрі глобальної кризи є, насамперед, великі міста та місця розміщення промислового виробництва. Стрімко деградує міське середовище проживання людини, справжнім лихом стає некерований потік відходів життєдіяльності мегаполісів світу. Ситуація посилюється наростанням техногенних катастроф та лих, які є прямими наслідками антиприроднього і руйнівного по своїй суті світового прогресу, коли повсякденними явищами стають аварії поїздів, падіння літаків, аварії на дорогах і комунікаціях, руйнування будівель тощо. Все це становить величезну небезпеку для людства.

Таким чином, сьогодні світовий прогрес поступово перетворюється з чинника розвитку людства в загрозу для його подальшого існування. При цьому споживацький світогляд, що є ідеологічним прикриттям ринкової експансії ТНК у світі, являє собою зростаючу загрозу. За оцінками фахівців, навіть перехід людства на інноваційні шляхи розвитку не здатний повністю переламати негативні тенденції світового прогресу. В умовах стрімкого зростання народонаселення на тлі деградації середовища проживання, загострення екологічної та енергетичної криз, наростання соціально-демографічних суперечностей у світі все важче стає прогнозувати майбутнє землян.

В даному контексті об'єктивною вимогою часу стає відхід від нинішніх пріоритетів «світового прогресу», утвердження в суспільно-політичному житті ідеалів екологічного мислення, пошук і реалізація на практиці енергозберігаючих технологій. При цьому ще більше зростає актуальність реформування функціонуючої системи міжнародних відносин і формування основ нового більш справедливого світоустрою.

Дата добавления: 2015-07-13