Охорона здоров'я людини як глобальна проблема

Гуманізація як вектор цивілізаційного розвитку, увага до людини, якості її життя, прав і свобод особистості, зміцнення цінностей життя в аксіологічному просторі суспільства - всі ці процеси зумовлюють актуалізацію проблеми здоров'я як на рівні державної політики, так і в життєвих стратегіях людей. Зрештою, здоров'я кожного громадянина обумовлює життєздатність нації. Відповідно до новітніх ідей, здоров'я – це синтетична категорія, яка включає в себе, крім фізіологічної, моральну, інтелектуальну і психічну складові. Виходить, що хвора людина - не тільки та, що має хронічну хворобу або фізичні дефекти, але і та, що відрізняється моральною патологією, ослабленим інтелектом, нестійкою психікою. З цієї точки зору в умовах глобалізації майже кожен другий житель планети нездоровий.

Проблема здоров'я - дуже стара. Напевно, можна говорити про те, що її глобальний характер проявився навіть раніше порівняно з іншими глобальними проблемами. Ще в епоху переходу до капіталістичної формації, відзначеної бурхливим розвитком торгівельних зв'язків і міграції населення, по світу поширилися різноманітні епідемії, проти яких національні заходи боротьби та попередження були малоефективні. Потрібні були узгоджені міжнародні дії щодо охорони здоров'я населення.

У 1851г. в Парижі була скликана перша міжнародна санітарна конференція. Вона поклала початок регулярним нарадам фахівців з різних країн з проблеми охорони здоров'я. У 1881 році Луї Пастер обґрунтував принцип створення несприйнятливості до інфекційних захворювань за допомогою вакцин, а перша теорія імунітету була створена. І. Мечниковим в 1883 році. Ці наукові відкриття надали можливість ліквідації деяких небезпечних захворювань на планеті. Проте, ще й досі не вдалося створити ефективних вакцин проти малярії та інших паразитарних захворювань, проти грипу та гострих респіраторних захворювань, венеричних хвороб, стафілококів, не кажучи вже про рак. Не знайдено вакцин і проти ряду заразних хвороб сільськогосподарських тварин.

У другій половині XІX ст. – початку ХХ ст.. були досягнуті великі успіхи в боротьбі з багатьма захворюваннями - чумою, холерою, віспою, жовтою лихоманкою, поліомієлітом, та іншими захворюваннями. Саме в цей час створюються міжнародні організації в області охорони здоров'я, такі, як Міжнародний комітет Червоного Хреста (1863 р.), Міжнародне бюро громадської гігієни (1907р.), Організація охорони здоров'я Ліги Націй (1919 р.), Всесвітня організація охорони здоров'я (1948р.).

Сьогодні рівень цивілізованості країни визначається не розвитком, скажімо, електронно-обчислювальної або космічної техніки, а тривалістю життя населення. Статистика свідчить, що найбільш висока середня тривалість життя населення в Японії, Норвегії, Нідерландах, США та інших (близько 80 років), найбільш низька - в слаборозвинених країнах (близько 50 років). Крім того, останнім часом у світовій практиці при оцінюванні якості життя людей на перше місце висувається стан їхнього здоров’я, оскільки саме здоров’я є основою повноцінного життя і діяльності кожної людини в суспільства в цілому.

Однак багато хвороб продовжують загрожувати життю людей, часто набуваючи глобального поширення. Серед них можна назвати серцево - судинні захворювання, від яких щорічно у світі помирає 15 млн. людей, злоякісні пухлини, венеричні хвороби, наркоманію. Ще більшу загрозу для всього людства являє собою СНІД (Синдром Набутого Імунодефіциту). Головними розповсюджувачами Сніду в світі є наркомани, гомосексуалісти, повії. Це ті особи, яких традиційно відносять до так званих груп ризику. СНІД - це рідкісне захворювання, при якому вирішальну роль відіграє моральність, духовний світ людини. Адже саме бездуховність породжує статеву розбещеність, наркоманію та інші соціальні пороки, що є благодатним ґрунтом для поширення СНІДу. Треба зазначити, що у більшості країн світу вже створені загальнонаціональні програми боротьби зі СНІДом, у нашій країні така програма тільки створюється. У країнах Заходу сьогодні найбільший ефект дає роз'яснювальна, профілактична робота серед населення щодо попередження розповсюдження СНІДу статевим шляхом. В Україні морально-статеве виховання переважно знаходиться на надзвичайно низькому рівні. Посилення антиспідової пропаганди передбачає вирішення нагальних проблем матеріального забезпечення, оскільки без усунення дефіциту одноразових медичних та профілактичних засобів антиспідова пропаганда залишається лише пропагандою.

У світі сьогодні ведуться посилені пошуки лікарських препаратів, які могли б поставити заслін епідемії Сніду. Нажаль, надійної вакцини від цього страшного захворювання ще не знайдено. Одночасно йдуть пошуки препарату, щоб вакцинувати тих, хто ще не заражений. Складною проблемою сьогодні є - відсутність живої моделі або тварин, що мають імунну систему, досить схожу з людською,- це стримує проведення необхідних випробувань. Експериментувати ж відразу на людині дуже небезпечно. Наразі ж єдиним “рецептом” і “вакциною” проти СНІДу залишаються санітарна освіта населення, пропаганда високих моральних принципів - особливо серед дітей і підлітків.

Описувати географію хвороб - справа важка. Однак, зрозуміло, що хвороби супроводжують в першу чергу слаборозвинені країни. Голод і недоїдання, тяготи і хвороби - це споріднені поняття. Аж до недавнього часу на великих територіях Азії, Африки і Латинської Америки вільно поширювалися такі інфекційні захворювання, як віспа, чума, холера, жовта лихоманка, малярія і інші, вже ліквідовані і практично забуті в розвинених регіонах світу. Вони приносили незлічимі лиха населенню цих держав, помітно збільшуючи смертність. Сьогодні ситуація, звичайно, багато в чому змінилася. В результаті використання досягнень сучасної медицини, фармакології та хімії країнами, що розвиваються були досягнуті значні успіхи в області охорони здоров'я. При цьому для боротьби з деякими інфекційними захворюваннями зовсім не було потрібно ні розгалуженої системи лікувальних установ, ні великого числа лікарів.

Вагому допомогу молодим державам надала Всесвітня організація охорони здоров'я, яка взяла на себе координацію всіх заходів, спрямованих на боротьбу з хворобами. Ця організація виділяє два компоненти у праві людини на здоров'я: - право на медичне обслуговування, тобто на позбавлення від можливої хвороби; - право на здорові умови існування: харчування, чиста питна води, здорове навколишнє середовище. Ці два компоненти не можуть бути забезпечені самим індивідом особисто. Для цього необхідні фахівці та відповідні організаційні структури: медичні установи, фармацевтичні підприємства, визначені технології будівництва і експлуатації виробничих і торговельних підприємств і, звичайно, спеціально навчений персонал.

Незважаючи на ліквідацію багатьох масових епідемій (віспа, чума, холера), стан охорони здоров'я у багатьох країнах викликає тривогу. Багато сучасних хвороб (серцево-судинні, легеневі, ракові) є наслідком погіршення екологічної ситуації, малорухомого способу життя, частих психологічних стресів. Замість вже подоланих, виникають нові епідемії.

У країнах, що розвиваються, важливою причиною смертності залишаються інфекційні хвороби (шлунково-кишкові і гострі респіраторні захворювання, туберкульоз). У промислово розвинених країнах більшість людей помирає від серцево-судинних і ракових захворювань.

Умовами вирішення проблем охорони здоров'я та перехід до здорового способу життя, є забезпечення повноцінного харчування, поліпшення екологічних умов проживання і, звичайно, розвиток медицини, пропаганда здорового способу життя, боротьба з курінням, алкоголізмом, наркоманією.

Сьогодні серед проблем охорони здоровя, які вирішують всесвітні організації основними є наступні:

- міжнародна координація медико-біологічних досліджень;

- система спостережень за епідеміологічними процесами і боротьба проти епідемій;

- вивчення та розробка методів боротьби проти серцево-судинних, онкологічних та інших захворювань;

- охорона і оздоровлення біосфери;

- контроль за якістю, ефективністю і побічними діями ліків;

- допомога охороні здоров'я слаборозвинених країн та підготовка національних кадрів;

- проблема доступності раціонального харчування.

Вчені вважають, що в рішенні глобальних проблем основним критерієм має слугувати стан здоров'я як окремої людини, так і всього населення Землі. Тому охорона здоров'я виконує функцію критерію оцінки гуманістичності глобальних проблем сучасності.

Дата добавления: 2015-07-13