Нормативна база виробництва та реалізації віскі

У рамках зобов’язань, взятих Україною в межах Договору СФЗ, встановлено, що заходи, якими пропонується вищий ступінь захисту, ніж вимагає Кодекс, повинні бути змінені стандартами Кодексу, інакше вони потребуватимуть здійснення оцінки ризиків для виправдання їх застосування. Заходи, що існували в Україні, але не були зазначені в Кодексі, мають бути усунені, інакше вони потребуватимуть здійснення оцінки ризиків для виправдання їх застосування. Україна повинна застосувати всі свої санітарні та фіто санітарні заходи відповідно до вимог Угоди із СОТ, у тому числі Договору про застосування санітарних та фіто санітарних заходів і Процедур ліцензування імпорту, без права застосування будь-яких домовленостей.

У рамках зобов’язань, взятих Україною в межах Договору ТБТ, встановлено, що всі існуючі національні та регіональні стандарти (за винятком тих, на які посилаються технічні регламенти або які ними встановлюються) повинні мати добровільний характер, бути спрямованими на захист інтересів національної безпеки, запобігання обману споживачів, захист життя та здоров’я людей, тварин або рослин, а також захист довкілля. Україна має забезпечити відповідність усіх своїх технічних регламентів міжнародним стандартам; відмовитись від використання стандартів, технічних правил або процедур оцінки відповідності у спосіб, що може обмежувати міжнародну торгівлю, перешкоджати імпорту та спричинятиме упереджене ставлення до індивідуальних експортерів та постачальників; повинна забезпечити справедливе і неупереджене застосування стандартів та технічних правил як до продукції внутрішнього ринку, так і до продукції, завезеної з країн – членів СОТ, країн – членів та не-членів СНД. Крім того, починаючи від дати вступу, Україна зобов’язана готувати, приймати та застосовувати стандарти та технічні правила лише відповідно до Договору ТБТ.

Зобов’язання, обумовлені членством у ФАО та участю у Комісії з Кодексу Аліментаріус.

Україна стала членом ФАО у 2003 році, а до Комісії з Кодексу Аліментаріус приєдналась у 2004 році.

Національна комісія з Кодексу Аліментаріус була створена у 1999 році для координації діяльності стосовно встановлення норм на продукти харчування за показниками якості та безпечності, а також для забезпечення виконання зобов’язань України перед Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) і Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВОЗ). Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» містить положення щодо активної та відповідальної ролі Комісії в національній системі регулювання безпечності харчових продуктів. Ст. 8 визначає її функції та обов’язки. У п.4 наведені завдання Комісії, які включають обов’язок надавати наукові поради та технічну допомогу в сфері оцінки, аналізу та управління ризиками. Це є подібним до ключового завдання Європейського органу з безпеки продуктів харчування, як визначено у ст.. 23 Регламенту (ЄС) 178/2002. Національна Комісія з Кодексу Аліментаріус повинна координувати процес гармонізації українських СФС-заходів з міжнародними нормами та стандартами, а також запроваджувати нові заходи там, де необхідно. Ці обов’язки подібні до обов’язків установ з безпечності харчових продуктів у країнах – членах ЄС.

Документи ФАО та Комісії з Кодексу Аліментаріус

Завданням Комісії з Кодексу Аліментаріус є розроблення міжнародних стандартів щодо забезпечення якості та безпечності продуктів харчування. Відповідно до «Угоди із застосування санітарних та фіто санітарних норм», стандарти, кодекси практики, керівництва, настанови, рекомендації, прийняті Комісією з Кодексу Аліментаріус, вважаються міжнародними.Положення документів Кодексу гармонізовані з угодами СОТ. Зокрема, «Угода з технічних бар’єрів» відповідає положенням «Кодекс GATT/WTO».

Документи Комісії з Кодексу Аліментаріус охоплюють такі групи продуктів: продукти тваринного походження; продукти рослинного походження; мінеральні води, питну воду та напої; допоміжні засоби і матеріали для виробництва і обігу; корми для тварин; продукти, отримані за допомогою біотехнології. Кодекс містить стандарти на окремі продукти, а також загальні стандарти, які регламентують питання маркування, харчової гігієни, процедурі дослідження безпечності харчових продуктів.

Деякі документи Комісії з Кодексу Аліментаріус.

Розроблені стандарти базуються на аналізі ризиків і враховують незалежні наукові поради таких комітетів, організованих ФАО/ВОЗ:

- експертної комісії ФАО/ВОЗ з харчових добавок (the Joint FAO/WHO Eхpert Committee on Food Additives (JECFA);

- комісії ФАО/ВОЗ з забруднення пестицидами (the Joint FAO/WHO Meeting on Pesticide Residues (JMPR);

- комісії ФАО/ВОЗ з оцінювання мікробіологічного ризику (the Joint FAO/WHO Eхpert Meetings on Microbiological Risk Assessment (JEMRA).

Законодавчі та нормативні засади безпечності в Україні

Засади безпечності в Україні на рівні держави декларуються низкою документів, серед яких найважливіші, при розробленні системи НАССР, такі:

Конституція України [5], Закони України [6,7,8,9,10,11], декрети Каб міну [12], ДСТУ [13,14,15], ДСНіП [16,17,18,19].

Таким чином стандарти які не мають статусу Технічного регламенту є добровільними. Тому обов’язкові вимоги до товарів в такому випадку викладені в міжнародних стандартах.

Дата добавления: 2015-08-31