Сутність та види дебіторської заборгованості її визнання та оцінка

Облік розрахунків з підзвітними особами і розрахунків за відшкодуванням завданих збитків

Дебіторська заборгованість - це складова обо­ротного капіталу, яка передбачає певні вимоги до фізичних чи юридичних осіб щодо оплати товарів, продукції, послуг. Дебіторська заборгованість є неві­д'ємною складовою збутової діяльності будь-якого підприємства. Велика частка дебіторської заборгованості в загальній структурі активів знижує ліквідність і фінансову стійкість підприємства та підвищує ризик фінансових збитків під­приємства. Ефективне управління дебіторською заборгованістю на сучасному етапі є актуальною проблемою для багатьох вітчизняних підприємств.

Основна мета управління дебіторською заборгованістю полягає в мінімі­зації її розміру та строків інкасації боргу. Порядок обліку дебіторської заборгованості і вимог до її відображення у фінансовій звітності визначені у П(С)БО 10, згідно якого дебіторська заборгованість може бути:

Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської
заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу
або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної заборгованості за товари, роботи, послуги з вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Безнадійною дебіторською заборгованістю вважаємо таку, строк стягнен­ня якої минув або ту, яка не може бути повернена через інші причини і її неповернення однозначне.

Під простроченою дебіторською заборгованістю розуміють забор­гованість, яка перевищила строки кредитування, встановлені в договорі, але не перевищує строки позову і її повернення є реальним. Такий вид дебіторсь­кої заборгованості поширений і займає найбільш питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості не тільки комунальних підприємств, а іі будь-яких підприємств. Найбільш типовими причинами виникнення такого виду дебіторської заборгованості для населення є нестача коштів для оплати; нерішучість часу та місця сплати і звірки розрахунків; відсутність нагадувань про сплату. Підприємства не сплачують у випадках нестачі коштів, неможливості вчасно перерахувати кошти.

Сумнівною дебіторською заборгованістю можна вважати таку, яка або є про­строченою, але ті повернення є сумнівним через певні причини, або яка порушує строки стягнення, але підприємство-боржників визнає та обіцяє повернути.

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Отже, важливим питанням обліку дебіторської заборгованості
є її оцінка. Методи оцінки дебіторської заборгованості повинні
забезпечити дотримання викладеного у Законі України "Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р.
№996-ХІУ одного з основних принципів фінансової звітності -
обачності, згідно з яким сума оцінки активів і доходів підприємства
не повинна бути завищена.

Стандартом 10 визначені методи оцінки дебіторської заборгованості на етапах зарахування її на баланс, при відображенні у фінансовій
звітності на дату балансу і при списанні з балансу як безнадійної.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги
визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації
продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною
вартістю.

Розглядаючи оцінку дебіторської заборгованості, відзначимо, що
наприкінці не всі борги дебіторів повертаються підприємству. Тому у
підприємства завжди є сумніви у повному погашенні наявної у нього
на балансі дебіторської заборгованості. Відмовитися від продажу
продукції в кредит продавець, як правило, не може, оскільки він
зацікавлений негайно продати вироблену їм продукцію і за рахунок
цього збільшити свій дохід. З урахуванням наведеної обставини
Стандартом 10 за поточною дебіторською заборгованістю за продукцію
передбачено створювати резерв сумнівних боргів як частину загальної
суми такої заборгованості, щодо якої існує невпевненість у її погашенні
боржниками.

Бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами ведеться на таких
рахунках:

18 "Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні
активи";

36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

37 "Розрахунки з різними дебіторами";

38"Резерв сумнівних боргів".

Слід зазначити, що в діючому Плані рахунків рахунки для обліку розрахункових операцій з дебіторами зосереджені в Класі
З, а з кредиторами - відповідно в Класі 6. Все ж розподіл рахунків
дебіторів і кредиторів має дещо умовний характер. Через це рахунки
37 "Розрахунки з різними дебіторами" і 68 "Розрахунки за іншими
операціями" можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо
та будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі та пасиві
відповідно.

Дата добавления: 2015-08-31