Соціальний супровід як один із напрямків діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

Обставини які змінюються у суспільному житті є причиною подальшого зростання актуальності й гостроти питань соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, посилення соціально-психологічної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та соціально-педагогічного супроводу цієї категорії дітей [55, с.22].

До проблеми соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зверталися Т. Шанскова, М. Бітянова, Г. Бевз, В. Кузьміновський, О. Нескучаєва, К. Соколова, А. Капська, Н. Комарова, І. Пєша та ін.

Соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу [45, с.67].

Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, потрібно забезпечити максимально можливий рівень фізичного та психічного здоров'я, доступ до отримання якісної освіти, надати можливість повністю реалізувати свій потенціал, розвивати почуття самоідентичності, навички міжособистісного спілкування і впевненості у різних ситуаціях суспільної взаємодії [67, с.199].

Одним із сучасних напрямків соціальної роботи з вище зазначеною категорією дітей є соціальний супровід, який включає наступні компоненти [45, с.67]:

• системний облік та догляд;

• систематичні та комплексні заходи, спрямовані на подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу дітей цієї категорії;

• створення корегуючого і виховуючого середовища;

• врахування і захист інтересів та прав дитини.

Соціальний супровід дітей-сиріт повинен базуватися на таких принципах [57]:

- поваги до людини, визнання її цінності незалежно від реальних

досягнень та поведінки особистості;

- реалізації першочергового права дитини на зростання та виховання у сім'ї;

- індивідуального та диференційованого підходу до кожної дитини,

- толерантності та гуманізму, відповідальності за дотримання

норм професійної етики.

На нашу думку, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, доцільно здійснювати поетапно.

Перший етап – підготовчий - включає:

- визначення характеристики соціальної ситуації, стану здоров'я та психофізіологічних особливостей дитини, а також первинне визначення потенційно можливих рішень проблеми;

- зібрання соціальним педагогом необхідної інформації, матеріалів про шляхи і засоби вирішення проблеми, можливість адаптації даної інформації;

- складання індивідуально орієнтованого плану дій щодо вирішення проблем дитини-сироти та її соціального супроводу.

Другий етап - етап реалізації - охоплює:

- забезпечення ефективного виконання плану вирішення проблеми вихованця, а саме: виведення дитини зі стану кризи, гарантія її повної соціальної захищеності;

- психолого-педагогічне консультування, що включає: 1) емоційно-вольову допомогу (підвищення впевненості дитини у собі, у своїх силах, власної впевненості у можливість подолання труднощів); 2) інформаційну допомогу (забезпечення дитини інформацією щодо вирішення проблемної ситуації - надання відповідних знань із самозахисту, власних прав тощо); 3) інтелектуальної допомоги (усвідомлення дитиною власної проблемної ситуації, у тому ж числі й у самовизначенні дитини відносно варіантів подальшого життя (місця та способу життя), отримання освіти тощо) [61, с.125].

Третій етап - етап рефлексії - полягає у осмисленні результатів соціального супроводу.

При здійсненні соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, пропонуємо за основу використовувати наступну модель соціального супроводу [3, с.204]:

1. Соціальний супровід процесу формування і розвитку особистості дитини (полягає у створенні умов, які сприятимуть розвитку особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; формуванні у дитини самостійності, уміння орієнтуватися у складній соціальній реальності; вирішенні особистої кризової ситуації життя, пошуку особистих інтересів та власного місця у соціумі, відповідної соціальної ролі).

2. Соціальний супровід середовища формування і розвитку дитини (увага соціального педагога повинна бути зосереджена на середовищі, у якому живе дитина, і на тих його елементах, які покращуюють або гальмують процес її формування і розвитку).

3. Захист прав дитини (спрямований на правове забезпечення та регулювання впливу з боку середовища, а також самого процесу формування і розвитку особистості дитини).

4. Цільовий соціальний захист (діяльність соціальних педагогів щодо здійснення спеціальної адресної допомоги дітям, які її потребують, у відповідності з індивідуальною життєвою ситуацією дитини, а також профілактична робота з метою попередження виникнення різних проблем у даної категорії дітей) [9, с.39].

Важливою умовою подолання явища соціального сирітства є його профілактика, яка за моделлю Л. Оліференко [51, с.67] здійснюється на 4-х рівнях:

I рівень - виявлення дітей до того, як вони потраплять в загальноосвітні заклади (чим раніше виявляють неблагополучну сім'ю, тим більше шансів її реабілітувати).

II рівень - робота з сім'ями і дітьми групи ризику безпосередньо в закладах освіти, соціального захисту, охорони здоров'я.

III рівень - створення нових типів закладів для роботи з дітьми та батьками (центри сімейного виховання, центри пості нтернагної адаптації, соціальні вітальні, кризові центри, центри реабілітації різних категорій).

IV рівень - створення системи підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, що працюють на всіх зазначених рівнях.

Отже, можемо відмітити, що соціальний супровід є одним їз найефективніших напрямків діяльності соціального працівника у роботі з діть-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

2.3. Вплив діяльності громадських організацій на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування (на прикладі ГО «Самопоміч»)

Інституційне виховання не в силі вирішити ряд питань у вихованні та соціалізації дітей. Вихованці дитячих будинків у переважній більшості виявляються не готовими до самостійного життя, стикаються з проблемами професійної орієнтації, створення власної повноцінної сім'ї, визначення свого місця в суспільстві [54, с.207]. Значний відсоток колишніх вихованців дитячих будинків схильні до прояву соціально-психологічної дезадаптації, причина якої полягає у відсутності своєчасно набутих навичок соціалізації. Їм властиві утриманські позиції, що сформовані в умовах дитячого закладу [25, с.244].

Громадські організації, в свою чергу, своєю діяльністю намагаються скорегувати сірі буденні дні проведені дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування в установах інтернатного типу. Оскільки в дитячих будинках, школах-інтернат перебуває чимало дітей, а вихователів, вчителів є недостатня кількість, вони не можуть кожній дитині приділити достатньо уваги, проводити з кожним однакову кількість часу, і забезпечувати дітей відповідними ресурсами в залежності від особистих потреб. Свою роль відіграє недостатнє фінансування установ інтернатного типу з боку органів місцевого самоврядування та державних установ, які б мали виділяти більше коштів на функціонування будинків дитини. Громадські організації та благодійні фонди яскраво демонструють свою зацікавленість в здоровому, щасливому, самостійному майбутньому дітей, які опинились в важких життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування [8, с.35]. Вони в свою чергу намагаються своєю діяльністю посприяти успішному процесу соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та їх інтеграції в суспільство [53, с.104].

Так, ГО «Самопоміч» в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” надають перелік наступних послуг:

● психологічні послуги – надання фахівцями консультацій з питань поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, з проблем психічного здоров’я, спрямованих на більш детальне вивчення соціально-психологічних характеристик людиниі, з метою її психологічної реабілітації, психологічної корекції або надання методичних порад [10].

● соціально-педагогічні послуги – виявлення основних потреб дітей та сприяння розвитку різнобічних потреб та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, організація індивідуального, виховного, навчального та корекційного процесів, спортивно-оздоровчої діяльності, дозвілля, художньої та технічної діяльності тощо, а також залучення до співпраці різного спрямування громадських організацій, закладів, та зацікавлених осіб [10].

● соціально-економічні послуги – задоволення матеріальних потреб та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги закладам в яких перебуває вищеназвана категорія дітей [10].

● юридичні послуги – надання фахівцями консультацій з питань здійснення захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, питань, які стосуються чинного законодавства, також питань стосовно сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування(адвокатська допомога, оформлення правових документів,, захист прав та інтересів дітей-сиріт тощо) [10].

ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як:

Школа розвитку для молоді – єдина у Львові школа, яка безкоштовно пропонує корисний курс розвиткових тренінгів для практичного використання. На таких школах діти соціально незахищених категорій мають можливість всебічно розвиватись, пізнавати для себе щось нове, відкривати невідомі раніше індивідуальні таланти та здібності, а також поспілкуватись з іншими дітьми, що сприяє процесам соціалізації особистості.

Ярмарок професій – єдиний у Львові ярмарок, який допомагає старшокласникам зробити власний вибір професії, взявши участь у майстер-класах, обговореннях та можливості відчути себе в ролі обраної професії після ярмарку. В такий спосіб діти-старшокласники, які випускаються з шкіл-інтернат мають змогу визначитись із вибором майбутньої професії, випробувати себе в тій, чи іншій сфері зайнятості, отримати нові вміння та навички, що безпосередньо впливає на процес соціалізації людини, сприяє вибору її життєвого шляху

Ярмарок літніх можливостей – це єдиний у Львові ярмарок дитячого дозвілля, який показує усю різноманітність для дітей у літній період ці ярмарки включають: мовні школи, корисні гуртки, спортивні секції і т.д., до яких можуть долучатись діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ці ярмарки сприяють розвитку особистості, її самовдосконаленню, самореалізації, самоствердженню і безпосередньо несуть свій внесок у процес соціалізації дітей соціально незахищених категорій.

Враховуючи те, що послуги, які надає ГО «Самопоміч» м. Львова для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає різні вікові категорії - від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д. Для успішної соціалізації дитини є вкрай важливим те, щоб з самого народження вона мала з кого переймати модель поведінки притаманну суспільству в якому дитина виростає [14]. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування більшість часу проводять в інтернатних установах, в малих групах під наглядом педагогів, вони не отримують ту кількість уваги необхідної для нормального процесу соціалізації.

Натомість заходи які проводить ГО «Самопоміч» скеровані на те, щоб приділити кожній дитині частинку любові, уваги, відчуття солідарності та приналежності до громади.

Дата добавления: 2015-07-13