Кризові ситуації в розвитку міжнародного бізнесу

Невідповідність інтересів у різних сферах є причиною виникнення криз у міжнародних корпораціях. Кризи мають не тільки негативний і руйнівний характер, але й несуть у собі потенціал змін і є основою для навчання. Зіткнення з проблемами, а також вимірні наслідки кризи змушують керівництво переглядати власне бачення корпорації, що дозволяє мобілізувати зусилля, спрямовані на зміни [ЗО]. Несвоєчасне виявлення кризових явищ обмежує сферу діяльності щодо їх подолання [38].

Типи криз розрізняються за тим, у яких галузях вони небезпечними для корпорації. Виділяють такі типи криз:

? криза ліквідності, що означає повну втрату платоспроможності;

? криза успіху, що характеризується явним негативним відхиленням фактичного стану від запланованого за показниками продажів, грошових надходжень, прибутку, рентабельності;

? криза стратегії, що спостерігається при задовільному стані компанії, але при цьому відзначають зниження по-

Розділ 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

«Міжнародний менеджмент»

тенціалу успіху, збої у розвитку, ослаблення стану в конкурентній боротьбі [23]. Визначають чотири складові «кризового синдрому», що вимагає перебудови, а саме передумови кризи:

? збої в підприємницькому баченні пов'язані з нездатністю керівництва корпорації і її структурних одиниць оцінювати баланс між ринковим середовищем і внутрішніми змінними фірми, змінювати підприємницьку ідею залежно від коливань міжнародної ринкової кон'юнктури, застосовувати специфічну організацію бізнесу, що відповідає вимогам даної галузі, досягнутого ступеня розвитку підприємства, змінювати концепцію продукту відповідно до запитів міжнародного ринку;

? порушення в механізмі прийняття і реалізації рішень, що включає принципи, правила, процедури і стереотипи поведінки, які задіяні у процедурі вибору на всіх рівнях організації. Це виявляється в інерції прийнятих рішень і несвоєчасному коректуванні підприємницького бачення відповідно до змін підприємницького середовища;

? ігнорування сигналів зворотного зв'язку із замовниками, постачальниками, партнерами, що порушує адекватність обраної стратегії. У цьому разі управлінські дії починаються через явне відхилення від цілей;

? розростання захисних механізмів, коли прийняття вірного стратегічного плану ігнорується або порушується в результаті конфлікту старих стереотипів і нової стратегії. Це призводить до захисних реакцій персоналу, пов'язаних з незаперечним авторитетом керівника або ідеалізацією досягнень економічного агента [36] (рис. 5.2).

Можливість виникнення кризових ситуацій визначається самим розвитком - мінливістю як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій спрямований на розробку і здійснення комплексу заходів щодо підтримки конкурентних переваг, забезпечення довгострокового існування. Особливе значення має попередження кризових ситуацій.

Рис. 52. Передумови виникнення кризи в міжнародних корпораціях

ФАКТОРИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

Глибина організаційних перетворень визначається особливостями функціонування міжнародних корпорацій і припускає виділення формальних і неформальних факторів організаційного розвитку (рис. 5.3).

Формальні фактори спостережливі, раціональні та орієнтовані на структурні аспекти функціонування міжнародних корпорацій: види діяльності, організаційну стратегію, склад власників, структуру і систему управління, бізнес-процеси, структуру капіталу.

Вплив на неформальні фактори організаційного розвитку припускає втручання в сприйняття індивідуальних ролей, міжо-собистісні і міжгрупові відносини (норми і санкції, взаємодії та установки).

«Міжнародний менеджмент»

Залежно від обраної стратегії організаційні перетворення передбачають наступ або оборону. Зміни здійснюються поступово або кардинально різко, зважаючи на застосовуваний метод перетворень. Втручанню піддаються як окремі об'єкти -стратегія, активи, структура, бізнес-процеси, так і деякі з них одночасно, що припускає проведення трансформації.

Процес організаційного розвитку міжнародної корпорації згідно з рядом визначальних характеристик повинен:

? плануватися, включаючи такі етапи: визначення цілей, планування заходів, виконання, контроль, внесення поправок за необхідності, що не припускає швидкого результату;

? орієнтуватися на проблеми корпорації із застосуванням різних наукових теорій щодо їх вирішення;

? ґрунтуватися на системному підході через зв'язок трудових ресурсів і потенціалу корпорації з її технологією, структурою і процесами - використовувати послуги консультантів, які надають допомогу корпорації в переорієнтації її функціонування;

? базуватися на використанні вимірних показників, концентруючи увагу на досягненнях і результатах;

? ґрунтуватися на навчанні і перепідготовці персоналу, що є засобами здійснення перетворень.

Організаційна раціоналізація не має характеру впорядкування елементів системи, а передбачає регуляцію системи, спрямовану на підтримання стійкості в межах наявних функцій за рахунок покращення організації процесів управління, що може відбуватися і без зміни їхнього складу і виробничої структури. Ефект організаційного вдосконалення виражається не стільки в покращенні показників ефективності системи, скільки у підвищенні її потенційних можливостей для майбутнього розвитку.

Дата добавления: 2017-02-01