Види організаційних перетворень

Активним вважається такий тип управління, при якому організація не займається вивченням зовнішнього оточення і прогнозуванням, але здатна швидко вчитися на невдачах і застосовувати спеціальні контрзаходи. Як активна, так і реактивна поведінка передбачає відповідь на події: реакція з'являється після того, як загроза завдасть фірмі відчутних збитків.

Управління змінами

Міжнародні корпорації для підтримання і підвищення рівня конкурентоспроможності постійно вносять корективи до своєї господарської діяльності. Деяким корпораціям вдається вловити напрями зовнішніх змін і виживати завдяки або всупереч

Розділ 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

дії нових обставин. Як свідчить статистика, близько 40% американських корпорацій, що склали 20 років тому список Fortune 500, нині припинили своє існування, з 1970 року ліквідовано 60% корпорацій, що входили до цього списку. [1].

Управління змінами - це сукупність методів щодо планування, організації і контролю за змінами у сфері стратегії, виробничих процесів, структури управління і культури корпорації.

Міжнародні корпорації активно змінюють підходи до управління в таких випадках:

? корпорація знаходиться у стані глибокої кризи в результаті високого рівня затрат і зниження купівельного попиту;

? поточний стан корпорації порівняно задовільний, але прогнози діяльності є несприятливими у зв'язку із зниженням конкурентоспроможності, відхиленнями фактичного стану від планованого, оцінюваними показниками продажів, рентабельності, грошових надходжень, але при цьому зміни ще не придбали необоротного характеру;

? корпорація є швидко зростаючою організацією, при цьому для створення унікальних конкурентних переваг з метою досягнення провідної позиції на ринку або зменшення конкурентного відставання використовується більш широкий вибір методів та інструментів організаційного розвитку [16].

Існує ряд моделей, які характеризують поведінку компанії в кризовій ситуації і відповідні варіанти управління нею, які розрізняються за способом і часом реагування на загрозу: реактивне, активне і планове (рис. 5.5) [3].

В основі реактивного управління лежить подолання труднощів за допомогою радикальних, оперативних контрзаходів. У цьому випадку спостерігається запізнення початку реакції щодо початку раціональної дії.

«Міжнародний менеджмент»

Рис. 5.4. Види організаційних перетворень у міжнародних корпораціях

Розділ 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій

Планова поведінка, яка засновується на прогнозуванні, відрізняється від попередніх двох типів тим, що з самого початку розглядається можливість вживання і стратегічних, і оперативних заходів.

При всіх типах поведінки нерідко спостерігається додатковий період запізнення щодо моменту, коли загроза стає безсумнівною.

Організаційні інновації є болісним процесом ламання вже усталених структур і поведінкових стереотипів, що провокує виникнення конфліктів. Позбутися негативних наслідків змін сприяє модель управління організаційним розвитком, визначена як «динамічна стабільність», що єднає організаційні перетворення із стратегічним плануванням з метою безперервної адаптації до змін. За своєю природою динамічна стабільність - це процес тривалих, але відносно значних зусиль щодо впровадження змін, які зводяться скоріше до переформування існуючих методів і моделей ведення бізнесу, ніж до створення радикально нових [28].

У рамках програми INFORM, організованої на базі Уорвіксь-кої школи бізнесу (Великобританія) за участю дослідницьких груп п'яти європейських країн, а також США і Японії, у 2000 році проведено масштабне дослідження сучасної організаційної практики з виявленням джерел і властивостей організаційних інновацій. Дослідження показало, що за період з 1992 по 1996 рік частка європейських і японських корпорацій, які запроваджують організаційні нововведення, збільшилася. При цьому в Японії вона є трохи вищою [37].

Встановлено, що організаційний процес набуває все більшого динамізму і перетворюється в інструмент стратегії. Організаційний і стратегічний процеси розглядаються як близькі і доповнюючі один одного види діяльності. При цьому загальною тенденцією є висування на перший план стратегії, процесів, систем, кордонів і людських ресурсів. Сам характер нововведень полягає не в зміні структур, а в способах динамічної адаптації. У процесі дослідження виявлені численні і різноманітні індикатори організаційних змін, класифіковані як зміни структур, процесів і кордонів.

«Міжнародний менеджмент»

Зміни структур поєднують такі явища, як скорочення ланцюгів управління, децентралізація і застосування проектних форм організації.

Зміни процесів пов'язані із зростанням інтенсивності руху інформації, збільшенням обсягів інвестицій в інформаційні технології та розвитком людських ресурсів.

Рис. 5.5. Моделі управління корпорацією

Зміни кордонів поєднують процеси, пов'язані із спеціалізацією і зовнішньою кооперацією.

Зміни структур і процесів супроводжуються зменшенням видів операцій і концентрацією на основних напрямах, що пов'язані з ключовими компетенціями. Нові умови змушують компанії переглядати свої межі і будувати їх на основі конкурентних переваг, що сприяє тим самим їх посиленню. Конкретним вираженням цих тенденцій є створення дрібних децентралізованих підрозділів, відмова від конгломератних стратегій, розвиток практики аутсортинга і субконтрактних відносин, створення стратегічних союзів, у тому числі в сфері досліджень і розробок.

Розділ 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій _______

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ

Для оцінки ефективності організаційного розвитку корпорацій виділяють індикатори ефективності із введенням параметра часу: короткострокові, середньострокові і довгострокові (рис. 5.6) [29].

Рис. 5.6. Критерії оцінки ефективності організаційного розвитку міжнародних корпорацій

Критеріями короткострокової ефективності є продуктивність (прибуток, обсяг продажів, ринкова частка, кількість клієнтів, які обслуговуються), якість (задоволеність споживачів, спектр послуг), ефективність (вартість одиниці продукції, збитки, час простою, співвідношення прибутку і затрат, обсягу виробництва, часу, рентабельність продажів, прибутковість акціонерного капіталу), гнучкість (використання гнучких виробничих технологій, комп'ютерної техніки, роботів) і задоволеність (плинність кадрів, запізнення, скарги, ставлення працівників до дорученої справи).

■«Міжнародний менеджмент»

Середньострокові показники відображають більш тривалий часовий горизонт. Вони представлені такими складовими: конкурентоспроможність і розвиток. Конкурентоспроможність характеризує стан організації в галузі і здатність вести успішну конкурентну боротьбу. Розвиток означає стратегії, які випереджають, що дозволяє реагувати на зміни у разі їх виникнення. До цього ж критерію відносять складові соціальної відповідальності, у тому числі програми навчання для персоналу.

У довгостроковому плані корпорації прагнуть до лідерства на ринку або до скорочення відставання від конкурентів. Єдиного індикатора довгострокової ефективності не існує. Тому кожна корпорація розробляє свої варіанти набору показників, що відображають особливості її структурних одиниць і особливості програми розвитку. При цьому особлива увага приділяється аналізу їхньої динаміки в часі.

НАПРЯМИ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ

У МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЯХ І ЇХНІХ

СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ

Виділяють кілька типів організаційних перетворень: реорганізацію, реструктуризацію, переорієнтацію, реінжиніринг, трансформацію (рис. 5.7) [1, 10, 12, 20, 21].

Переорієнтація корпорації відбувається завдяки зміні пріоритетів, політики та організаційної стратегії.

Реорганізація здійснюється в результаті злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення економічних агентів та інших організаційних форм. Вона передбачає зміну організаційно-правової форми одного з економічних суб'єктів, структури акціонерного капіталу, майнового комплексу.

Реструктуризація передбачає радикальну зміну організаційної структури корпорації шляхом скорочення числа ієрархічних рівнів управління, зміни в напрямі підпорядкованості, розширення зовнішніх організаційних зв'язків.

Реінжиніринг являє собою оптимізацію процесів за допомогою їх «фундаментального переосмислення і радикального пе-254

Розділ 5. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій ________

репроектування, для різкого, стрибкоподібного покращення вирішальних показників діяльності компанії, таких як вартість, якість, обслуговування і темпи» [26]. Реінжиніринг бізнесу передбачає повне руйнування традиційних організаційних кордонів і заміну процесів.

Рис. 5-7. Типи організаційній: перетворень у міжнародних корпораціях

Нові процеси звичайно мають відмітні властивості. До них відносять горизонтальний (кілька операцій поєднують в одну) і вертикальне стискання процесу (виконавці, яким делегована частина владних повноважень, приймають самостійні рішення), поєднання або розпаралелювання частини раніше послідовних робіт, зменшення перевірок і управлінського впливу, мінімізація погоджень, перевага змішаного, централізованого, децентралізованого підходу. Реінжиніринг завжди ініціюється зверху вниз.

«Міжнародний менеджмент»

Трансформація - комбінована (повна або часткова) перебудова міжнародної корпорації, що охоплює всі або кілька напрямів перетворень, включаючи і неформальні аспекти.

Кожний із типів організаційних перетворень має свої слабкі і сильні сторони, а вибір здійснюється на основі аналізу факторів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Усі види організаційних перетворень різною мірою охоплюють проблеми обох рівнів і відповідно здійснюються як на рівні корпорації, так і на рівні структурних одиниць.

Дата добавления: 2017-02-01