Найважливіші події

Персоналії

План

Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ЗАЛІЗНИЦЬ ЯК НОВОГО

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ВИДУ ТРАНСПОРТУ (перша половина ХІХ ст.)

1 Історичні, економічні та технічні передумови появи залізниць.

2 Будівництво рухомого складу в Європі, США та Росії.

3 Основні тенденції розвитку залізниць у світі.

Термінологічний словник

Лежневі шляхи – дерев’яні попередники рейкової дороги. Вперше прокладались у середні віки на шахтах і копальнях. У 1764 р. лежневу дорогу збудував на Коливаново-Воскресенських заводах (на Алтаї) талановитий російський механік Козьма Дмитрович Фролов (1728 ─ 1800). У 1778 р. механік Ф. С. Ваганов збудував підземну лежневу дорогу на Семенівській копальні (Алтай). В Англії лежнева дорога діяла з 1782 р. в м. Дербі.

Рейка (від лат. regula ─ прямий ціпок, брусок) – спочатку так називали невеликі близько 1 м дерев’яні бруси, що нарощували в довжину за допомогою цвяхів, а пізніше – виготовляли з чавуну.

Парова машина – тепловий двигун зовнішнього згоряння, який перетворює енергію нагрітого пару у механічну роботу.

Паровоз – автономний локомотив з паросиловою установкою, двигуном якого виступає парова машина.

Вокзал – приміщення або комплекс приміщень на залізничній станції для обслуговування обладнання й персоналу, що забезпечує організацію пасажирських перевезень, управління рухом поїздів. Перший у Росії вокзал був збудований на станції Павловськ Царськосільської залізниці. Зразком вокзалу став розважальний центр vauxhall під Лондоном, що належав Джейн Вокс.

Квиток залізничний – основний документ пасажира, що дає право на проїзд. Квитки на Царськосільській залізниці представляли собою жетони виготовлені з латуні, на яких зазначався тип вагону (карета, диліжанс, шарабан) та номер місця.

Сигналізація (СЦБ) – спосіб повідомлення про початок руху на залізниці. Після нещасного випадку при відкритті залізниці Манчестер-Ліверпуль у 1830 р., коли паровоз наїхав на члена парламенту, про початок руху повідомляли звуковим сигналом ріжка, потім парового свистка, гудка, петард, прапорців, ліхтарів, сирен, дзвонів, семафорів, світлофорів тощо.

Ползунов Іван Іванович (1728 – 1766) російський винахідник, створив першу в Росії парову машину (1764 р.) та перший в світі двохциліндровий паровий двигун.

Ватт Джеймс (1736 – 1819) видатний шотландський інженер, винахідник-механік, створив універсальну парову машину подвійної дії (1782 р.), що започаткувало індустріальну революцію.

Тревітік Річард (1771 – 1833) англійський винахідник, інженер. Разом з Дж. Стілом збудував у 1803 – 1804 рр. перший в історії паровоз для заводської Мьортір-Тідвілської чавунної дороги у Південному Уельсі, який виявився занадто важким для чавунних рейок і не використовувався.

Фролов Петро Кузьмич (1775 – 1839) інженер, збудував у 1809 р. Зміїногірську дорогу на Алтаї протяжністю 1867 м, яка замінила гужову повинність понад 500 приписних селян; розробив проект будівництва кінно-чавунної майже 150 кілометрової дороги, який не був реалізований у ті часи.

Стефенсон Джордж (1781 – 1848) англійський винахідник, інженер-механік, один з «батьків» залізничного транспорту, паровозобудівник. Запровадив ширину колії 1435 мм (4 фута 8 ½ дюйма). Заснував в Ньюкастлі паровозобудівний завод (1823 р.)

Черепанови Єфим Олексійович (1774 – 1842)та Мирон Єфимович (1803 ─ 1849) – російські механіки-винахідники, кріпаки. Побудований ними у 1834 р. на Нижньо-Тагільському заводі перший у Росії паровоз возив потяг вагою 3,3 т зі швидкістю від 13 до 16 км/год. Їх другий паровоз (1835 р.) міг перевозити до 16 т вантажу.

фон Герстнер Франц Антон (1796 – 1840) австрійський і чеський інженер, будівник перших залізниць в Чехії, Австрії та Росії (Царськосільська).

Мельников Павло Петрович (1804 – 1880) російський інженер, один з авторів проекту залізниці Санкт-Петербург – Царське Село, автор першого в Росії навчального посібника по залізничному транспорту «О железных дорогах» (1835 р.), перший міністр шляхів сполучення Російської імперії (1865 – 1869 рр.)

XVI – XVIIІ ст. – застосування лежневих шляхів, попередників залізниць.

1765 р. – англієць Дж. Ватт запатентував першу парову машину.

1767 р. – Ричард Рейнольдс виготовив чавунні накладки на дерев’яні основи рейок для продовження терміну їх служби.

1788 р. – на Олександрівському заводі в Петрозаводську відлито перші чавунні рейки й прокладено шлях для перевезення вантажів у вагонетках з кінною тягою.

1798 р. – створення в Росії Департаменту водних комунікацій.

1803 р. – поблизу Лондона у графстві Суррей відкрита перша пасажирська залізниця громадського користування з кінною тягою.

1806 – 1809 рр. – в Росії інженер П. К. Фролов збудував чавунні шляхи з кінною тягою між Зміїногірською копальнею та сріблоплавильним заводом.

1809 р. ─ відкритий перший в Росії транспортний вищий навчальний заклад – Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення у м. Санкт-Петербург (зараз – Петербурзький університет шляхів сполучення).

1813 р. – в Росії в Петербурзькому інституті корпусу інженерів шляхів сполучень заснований Музей (зараз – Центральний музей залізничного транспорту).

1825, 27 вересня – відкриття першої залізниці загального користування з паровою тягою Стоктон-Дарлінгтон (Англія) – день народження залізничного транспорту в світі.

1826 р. в Росії вийшов перший номер «Журнала путей сообщения» ─ щомісячного техніко-економічного видання.

1829 р. – створено Головне управління шляхів сполучення Російської імперії.

1830 р., 24 травня – введена в експлуатацію перша дільниця залізничної лінії Балтимор-Огайо (США).

1830 р., 15 вересня – відкрита залізниця між Манчестером і Ліверпулем довжиною 56,3 км, що фактично означало перемогу парової тяги на англійському рейковому транспорті й остаточний перехід до залізних рейок.

1834 р. – на Нижньо-Тагільській залізниці почали використовувати парову тягу – вагонетки переміщував паровоз, збудований Є. та М. Черепановими.

1837, 30 жовтня – відкрита перша в Росії залізниця між Петербургом і Царським Селом.

1838 р., січень – з Лондона виїхав перший спеціальний поштовий вагон. Цього ж року в Росії були організовані рухомі поштові відділення на залізниці Петербург ─ Павловськ. З 1843 р. введений тариф на поштові перевезення – 10 коп. за одне відправлення.

1842 р. – в Шотландії на залізниці Глазго - Единбург випробувано локомотив з автономними батареями (прототип електровоза).

1846 р. – на Олександрівському заводі в Петербурзі почався випуск перших у Росії серійних паровозів. Нові машини позначали літерами Д, Т та Ч (відповідно кількості осей – дві, три, чотири).

1850 р. – в Шотландії збудований перший у світі залізничний паром.

1851 р., 1 листопада – введена в дію перша в Росії магістральна залізниця довжиною 644,4 км між Петербургом та Москвою (Миколаївська, зараз – Жовтнева залізниця).

Цікавий факт:

Перший поїзд відійшов від перону Московського вокзалу в Петербурзі об 11 годині 15 хвилин ранку 1 листопада 1851 р. Через 21 годину 45 хвилин «Всенародний поїзд», як називала його столична газета «Северная пчела», прибув до Москви. Ця магістраль довжиною 644,6 км була збудована за 8,5 років. На залізниці було зведено 184 мости. Рейкова колія становила 5 футів (1524 мм).

Н. А. Некрасов присвятив будівникам магістралі вірш «Железная дорога».

Дата добавления: 2017-02-01