Найважливіші події

Персоналії

План

Тема 2. РОЗВИТОК ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

у другій половині ХІХ ─ на початку ХХ ст.

1 Основні тенденції залізничного будівництва в світі.

2 Розвиток капіталізму і залізничний транспорт Російської імперії.

3 Будівництво українських ліній залізниць.

4 Участь залізничників у революційних подіях на початку ХХ ст.

Термінологічний словник

Капіталізм – економічна система виробництва й розподілу, яка ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва, загальній юридичній рівності й свободі підприємництва.

Концесія (від лат. concessio – дозвіл, уступка) – договір на тимчасове передання державою права на будівництво та експлуатацію залізниць приватним особам і товариствам; форма державно-приватного партнерства, залучення приватного сектора в управління державною власністю.

Віадук (від лат. vio - дорога, duco - веду) – міст для проїзду над глибоким оврагом, ущельем, дорогою або залізничними шляхами. Зазвичай віадук – це красива, витончена споруда з металу або залізобетону.

Метро – столична залізниця, назва походить від назви компанії «Metropolitan Railway», яка будувала першу лінію метрополітену в Лондоні (3,6 км), запущену 10 січня 1863 р. Лінія на парові тязі у 1890 р. була замінена на електричну.

Міністерство шляхів сполучення Російської імперії (16.05.1865 р. – 28.02.1917 р.) – орган державного управління, який забезпечував проведення єдиної політики в сфері водного, сухопутного та залізничного транспорту.

Тарифна реформа – була проведена за ініціативою С. Ю. Вітте і закріплена законом від 8 березня 1889 р., який діяв до 1917 р., наслідком реформи стало затвердження державної монополії на залізничні тарифи. Керівництво тарифною справою зосереджувалось у Міністерстві фінансів, де були створені спеціальні установи: Рада по тарифним справам, тарифний комітет і Департамент залізничних справ.

Вузькоколійка – залізниця, рейкова колія якої має меншу ширину (від 600 мм до 1067 мм), аніж нормальна (в СРСР – 1520 мм). Уперше такі «економічні дороги» будувались в Шотландії, потім з’явились у Франції, Німеччині, Швеції, Норвегії, Росії (1871 р.)

Залізничний зв’язок – допомагає швидко й правильно організувати роботу усіх підрозділі залізниці. Одними з перших залізничних службовців були телеграфісти. Використовувалась система телефонування й телеграфування Г. Г. Ігнатьєва (1880 р.), телефонна система Є. І. Гвоздьова (1888 р.) Вперше радіостанція для залізниць була використана у 1914 р.

Транссибірська магістраль (Великий Сибірський шлях) – найдовша в світі залізниця (9298 км) проходить через Євразію, об’єднує Москву і Далекий Схід. Будувалась з 19 травня 1891 р. по 5 жовтня 1916 р.

Бронепоїзд – броньований рухомий склад з кулеметним та гарматним озброєнням, призначений для проведення воєнних дій у смузі залізниці – «фортеця на колесах». Проект бронепоїзда з’явився у 1826 р., використовувався з 1848 р. в австрійській армії, в громадянській війні в США (1861 – 1865 рр.), франко-прусській (1870 р.), англо-бурській (1900 – 1902 рр.), Першій світовій та громадянській війні в Росії.

ВІКЖель – Всеросійський виконавчий комітет залізничної профспілки створений у серпні 1917 р., до його складу входили переважно меншовики та есери. Виступав за створення однорідного соціалістичного уряду. Був скасований у січні 1918 р., його функції перейшли до Вікжедору.

Цікавий факт: майже всім бронепоїздам привласнювали імена, наприклад, «Товариш Ленін» або «Брянський».

Поет Євгеній Долматовський присвятив бронепоїзду вірші, у яких були такі рядки:

Пусть когда-нибудь в славную повесть

Про геройский советский век,

Громыхая войдет бронепоезд,

Называвшийся как человек.

Цікавий факт:

По Транссибу донедавна курсував найдальший в світі поїзд №53/54 Харків – Владивосток, який долав відстань 9714 км шляху за 174 год. 10 хв. Найдальшим у світі вагоном без пересадного сполучення є Київ – Владивосток, відстань 10259 км, час проїзду 187 год. 50 хв.

Вітте Сергій Юлійович (1849 ─ 1915) граф, російській державний діяч, голова Товариства Південно-Західних залізниць (1886 р.), начальник Департаменту залізничних справ при Міністерстві фінансів (1889 р.), міністр шляхів сполучення (1892 р.), міністр фінансів Росії (1892 р.), голова Ради міністрів Російської імперії (1905 р.), провів тарифну реформу на залізницях (1889 р) та грошову реформу (1897 р.), сприяв будівництву Транссибірської магістралі та Китайсько-Східної залізниці.

Дельвіг Андрій Іванович (1813 ─ 1887) барон, російський інженер, голова Ради Міністерства шляхів сполучення, запровадив на залізниці поділ на «служби», ініціатор створення технічних залізних училищ, організатор і голова Російського технічного товариства (1866 р.)

Бородін Олександр Парфенійович (1848 ─ 1898) російський інженер-залізничник, один з основоположників паровозобудування в Росії. Створив першу в світі стаціонарну лабораторію по випробуванню паровозів (1880 – 1882 рр.), голова з’їздів інженерів служби тяги залізниць Росії. Один із засновників журналу «Інженер» (Київ, 1882 р.)

Бліох Іван Станіславович (1836 ─ 1901) російський банкір, концесіонер залізниць в Російській імперії, меценат, вчений-економіст, один з організаторів Товариства Південно-Західних залізниць, започаткував розвиток залізничної статистики.

Дизель Рудольф (1858 ─ 1913) німецький інженер, творець двигуна внутрішнього згоряння (1897 р), відкрив власний завод по виробництву дизельних двигунів (1898 р.)

Петров Микола Павлович (1836 ─ 1920) російський учений, інженер-залізничник, голова Управління казенних залізниць Росії (1888 – 1892 рр.) Ініціатор створення Московського інженерного училища (зараз – Московський державний університет шляхів сполучення).

Белелюбський Микола Аполлонович (1845 ─ 1922) відомий російський інженер і учений у галузі будівельної механіки й мостобудування. Заснував лабораторію по випробуванню матеріалів у Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення. Під його керівництвом розроблено й збудовано понад 100 мостів у Росії та Україні.

Кербедз Станіслав Валеріанович (1810 ─ 1899) російський інженер-мостобудівник, автор проекту і директор робіт по будівництву першого постійного мосту через Неву в Петербурзі (1842 – 1850 рр.). Автор фундаментальних досліджень в галузі будівельної механіки.

Журавський Дмитро Іванович (1821 ─ 1891) видатний учений і інженер, засновник російської школи мостобудування, фахівець в галузі будівельної механіки. Спроектував і збудував мости на магістралі Петербург – Москва, директор Департаменту залізниць (1877 р.)

1853 р. – відкрита перша залізниця в Індії від Бомбею до Тани.

1854 р. – у Росії на Петербурзько-Московський залізниці введений перший графік руху поїздів.

1857 р. – відкрита перша залізниця в Африці між Каїром та Олександрією.

1857 р., 28 січня – засновано Головне товариство російських залізниць.

1858 р. – збудована перша в світі сортувальна гірка (Лейпциг, Німеччина).

1861 р., 4 листопада – на Львівський вокзал прибув поїзд «Ярослав» - перший на українських землях. День залізничника України.

1863 р., 10 січня – відкриття першого в світі метрополітену з паровою тягою довжиною 3,6 км в Лондоні.

1869 р. – на залізницях Росії вперше в світі введено безперевантажне сполучення, уніфіковано парк вагонних вантажів.

1869 р. – відкрилось перше технічне залізничне училище в Росії – в Єльце.

1879 р., 31 січня -запроваджена єдина залізнична форма. У Москві відбувся перший дорадчий з’їзд інженерів служби тяги та шляхів сполучення, з’їзди проводились до 1917 р.

1880 р. – відкрита перша залізниця в Китаї.

1885 р. 12 червня – прийнято «Загальний статут Російських залізниць».

1885 р. – заснована Міжнародна асоціація залізничних конгресів.

1889 р. – проведення тарифної реформи, створення Департаменту залізничних справ при Міністерстві фінансів Російської імперії.

1889 р. – заснований Міжнародний союз по пасажирським і багажним вагонам (RIC).

1891 р. – розпочалось будівництво Транссибірської магістралі.

1893 р. – засновано Центральне бюро міжнародних залізничних перевезень (OTIF).

1895 р. – уперше в світі на лінії Балтимор-Огайо (США) на залізничному рухомому складі застосована електрична тяга.

1896 р. – відкрилось Московське інженерне училище шляхів сполучення (з 1913 р. – Московський інститут шляхів сполучення).

1905 р. – зародження профспілкового руху залізничників.

1913 – 1914 рр. – у майстернях Південно-Західної залізниці технік С. С. Жидковський розробив схеми й збудував радіостанції для потреб залізниці.

Дата добавления: 2017-02-01