Найважливіші події

Персоналії

План

Тема 3. ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ

У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1918 ‒ 1939 рр.)

1 Наслідки Першої світової та громадянської війн для залізничного транспорту.

2 Роль залізниць у соціально-економічному розвитку СРСР.

3 Залізничний транспорт світу.

Термінологічний словник

Агітпоїзди – функціонували з часів громадянської війни, створювались з метою проведення агітаційної роботи серед населення і пропаганди ідей соціалізму. Представляли яскраве видовище – були розмальовані, прикрашені прапорами й гаслами, платформи перетворювались на сцени, з яких виступали революційні діячі, лектори та артисти.

Народний комісаріат шляхів сполучення – державний орган, який у 1917 – 1946 рр. управляв діяльністю залізниць РРФСР, потім СРСР.

Туркестано-Сибірська магістраль – залізниця, що забезпечує зв’язок Сибір – Середня Азія. 3 грудня 1926 р. було прийнято рішення про її будівлю. З 1927 р. прокладалась у важких кліматичних умовах і проходила через середньоазіатські республіки та Казахстан.

День залізничника – професійне свято, в СРСР було відновлене за ініціативою передовиків-залізничників, відзначалось з 1936 р. в першу неділю серпня. Початок історії дня залізничника відноситься до 1896 р., коли в Російській імперії святкували 100-річчя з дня народження імператора Миколи І, в роки правління якого було збудовано перші залізниці.

Електрифікація – широке впровадження в народне господарство електричної енергії; перехід залізниць на електричну тягу. В СРСР розгорнулась відповідно до плану ГОЕЛРО (Державна електрифікація Росії).

Тепловоз – різновид локомотиву з автономним агрегатом – дизелем, що виробляє енергію. Перший магістральний тепловоз був створений в СРСР за проектом Я. М. Гаккеля у 1924 р.

Електровоз – різновид локомотиву з електричним приводом коліс, що здійснюється двигунами постійного струму, які отримують енергію через контактну мережу та ходові рейки від тягової підстанції або акумуляторної батареї.

Стахановський рух – масовий рух послідовників О. Г. Стаханова, новаторів соціалістичного змагання, який виник у 1935 р. Новатори виробництва у декілька разів перевищували встановлені норми. На залізничному транспорті ініціатором стахановського руху був П. Ф. Кривонос.

Ломоносов Юрій Володимирович (1876 − 1952) російський інженер-залізничник, професор Київського політехнічного інституту (1902 р.). Очолював місію по виконанню замовлень у Швеції та Німеччині на паровози для радянської Росії (1921 р.), керував створенням перших магістральних тепловозів.

Гаккель Яків Модестович (1874 − 1945) вчений і конструктор у галузі літакобудування й тепловозобудування. Спроектував і збудував один з перших у світі працездатних тепловозів (1924 р.), автор винаходів у галузі тяги тепловозу та електроосвітлення.

Патон Євгеній Оскарович (1870 − 1953) радянський учений, фахівець у галузі зварювання й мостобудування, організатор зварювальної лабораторії, перетвореної на Науково-дослідний інститут електрозварювання (Київ, 1932 р.)

Передерій Григорій Петрович (1871 − 1953) російський радянський учений, інженер-мостобудівник. Автор ідеї створення залізобетонних мостів і застосування зварювання в мостобудуванні. Ініціатор видання журналу «Инженерное дело» (1900 р.)

Образцов Володимир Миколайович (1874 − 1949) російський радянський учений, інженер-залізничник, основоположник науки про проектування станцій і вузлів.

Кривонос Петро Федорович ( 1910 − 1980) діяч радянського залізничного транспорту, один з ініціаторів стахановського руху на залізничному транспорті, герой Соціалістичної праці (1943 р.), з 1953 р. – начальник Південно-Західної залізниці.

Дзержинський Фелікс Едмундович (1877 – 1926) радянський державний діяч, голова Народного комісаріату шляхів сполучення (1921 – 1924 рр.). Його ім’я названа серія радянських паровозів ФД.

1918 р., 28 червня - підписано Декрет про націоналізацію залізниць.

1920 р. – на території РСФСР введений єдиний «Статут залізниць».

1921 р. - заснований Міжнародний союз по вантажним вагонам (RIV).

1923 р. – у Парижі заснований Міжнародний союз залізниць (UIC).

1926 р., 6 липня – на дільниці Баку-Сабунчі запроваджена електрична тяга – початок електрифікації радянських залізниць.

1927 р. – затверджено «Статут залізниць СРСР».

1927 – 1930 рр. – будівництво Туркестано-Сибірської магістралі.

1930 р. – відкриття Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту.

1930 р. – відкриття Харківського експлуатаційно-тягового інституту залізничного транспорту (з 1934 р. – ХІІТ).

1930 р. – заснована Міжнародна асоціація по залізничному рухомому складу (AICMR).

1931 р. – запровадження селекторного зв’язку на залізницях СРСР.

1931 р. – створення в СРСР потужного паровозу серії ФД.

1932 р. – створення в СРСР пасажирського паровозу серії ІС.

1932 р. – в СРСР випущений перший вітчизняний електровоз ВЛ19.

1933 р., 13 травня – запровадження Знаку «Почесному залізничнику» (найвища нагорода в системі залізничного транспорту СРСР).

1933 р. ‒У Москві створено перше науково-дослідне бюро вагонобудування.

1933 р. ‒ в СРСР розпочато поточне виробництво 4-вісних вагонів вантажообсягом 60 т.

1934 р. ‒ на залізницях СРСР запроваджена диспетчерська централізація.

1934 р. ‒ на Московсько-Курській залізниці організована перша в країні машинна станція для обслуговування залізничних шляхів.

1934 р. ‒ збудована перша залізниця на території Заїру довжиною 510 км.

1935 р., 15 травня – відкриття першого в СРСР метрополітену в Москві.

1936 р. – вперше в СРСР на залізницях введено загально мережевий розклад руху.

1936 р. ‒ в СРСР організовано Всесоюзне добровільне спортивне залізничне товариство «Локомотив».

1938 р. ‒ розпочалось залізничне будівництво на території Монголії.

Дата добавления: 2017-02-01