Найважливіші події

Персоналії

План

Тема 5 РОЗВИТОК ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

у другій половині 1940-х ‒ на початку 1990-х рр.

1 Відбудова залізничного транспорту у повоєнні роки.

2 Електрифікація та технічне удосконалення залізниць СРСР.

3 Розвиток соціальної сфери на транспорті.

4 Будівництво залізниць в СРСР та світі.

Термінологічний словник

Міністерство шляхів сполучення СРСР – орган керівництва всіх залізниць, реорганізований з Народного комісаріату шляхів сполучення 15 березня 1946 р.

Газотурбовоз – локомотив з газотурбінним двигуном. Такий двигун був збудований в Росії у 1900 р. за проектом інженера П. Д. Кузьминського. Вперше газотурбінна установка була використана для створення тяги на локомотиві американцями у 1948 р., в СРСР – у 1955 р. на Коломенському тепловозобудівному заводі.

Монорельсова дорога – транспортна система, у якій вагони для пасажирів або вантажні вагонетки пересувається по балці – монорейці, встановленому на опорах або естакаді.

Автоблокування – автоматична система регулювання руху поїздів на перегонах і огородження останніх шляховими світлофорами, показники яких змінюються автоматично під впливом потягів, що рухаються.

Автоматизована система оперативного керування перевезенням (АСОУП) – система, що дозволяла проводити аналіз й оперативне планування експлуатаційної роботи залізниць, відділень і станцій.

Байкало-Амурська магістраль – залізнична лінія, що забезпечує транспортно-економічний зв’язок регіонів Далекого Сходу. Ідея будівництва залізниці виникла ще наприкінці ХІХ ст., розпочато будівництво у 1932 р., основна частина була прокладена у 1974 – 1984 рр.

Радіозв’язок – електрозв’язок, який здійснюється за допомогою радіохвиль. На залізницях використовується станційний, поїзний, маневровий радіозв’язок.

Бєщєв Борис Павлович (1903 – 1981) інженер шляхів сполучення (закінчив ЛІІЗТ), міністр шляхів сполучення СРСР (1948 – 1977 рр.), за його керівництва було проведено електрифікацію залізниць, модернізацію рухомого складу, відбувся перехід на тепловозну та електровозну тягу.

Конарєв Микола Семенович (1927 – 2007) академік, віце-президент Академії транспорту РФ, випускник ХІІТу (1949 р.), почесний громадянин Харкова, міністр шляхів сполучення СРСР (1982 – 1990 р.) За його ініціативою в Харкові збудований метрополітен. Іменем міністра «Николай Конарев» названий потяг № 19/20 Харків – Москва.

Цікавий факт:

На початку 1989 р. довжина залізниць СРСР перевищила 146 тис. км, щорічно залізниці перевозили понад 4 млрд. т. вантажів та понад 4 млрд. пасажирів.

1946 р. – в СРСР повністю відновлено залізниці, зруйновані під час війни.

1946 р. – замість Народного комісаріату шляхів сполучення було створено Міністерство шляхів сполучення СРСР.

1946 р. – при Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту організований інститут мостів.

1947 р. – в СРСР розпочато виробництво суцільнометалевих вагонів з довжиною кузова 23,6 м. Конструктори вагону були нагороджені Сталінською премією.

1947 р. – на Харківському заводі транспортного машинобудування почалось виготовлення тепловозу ТЕ-1.

1947 р., 27 вересня – видання наказу МШС «Про організацію відділень залізниць», згідно з яким з 1 жовтня 1947 р. було ліквідовано відділи руху, паровозні відділи, пасажирські відділи і створено комплексні відділення для керівництва усіх господарських підприємств.

1947 р. – прокладена перша в Албанії залізнична лінія Дуррес-Пекіні довжиною 42 км.

1948 р. – в США вперше у світі на локомотиві використана газотурбінна установка (газотурбовоз).

1950 р. – засновано Міжнародне бюро залізничної документації.

1951 р. – на території Ліберії прокладена перша залізниця.

1953 р. – в СРСР почалось оснащення гальмівних систем рухомого складу автоматичними регуляторами.

1953 р. – МШС СРСР провело укрупнення багатьох залізниць.

1953 р. – збудована перша залізниця на території Перу.

1953 р. – на Харківському локомотивно-будівному заводі був створений перший двосекційний тепловоз ТЕ-З, серійний випуск якого розпочався у 1955 р.

1954 р., серпень – з МШС було виділено Міністерство транспортного будівництва СРСР.

1955 р., 28 березня – французький електровоз СС 7107 встановив світовий рекорд швидкості – 331 км/год.

1955 р. – на Коломенському заводі в СРСР була виготовлена газотурбінна установка.

1956 р., лютий – прийняття постанови ЦК КПРС «Про генеральний план електрифікації залізниць», розрахований на 15 років, який передбачав перехід на електричну тягу близько 40 тис. км залізниць.

1956 р., серпень – припинення випуску паровозів в СРСР. На Коломенському заводі був випущений останній паровоз.

1957 р. – в СРСР створена перша автономна система автоведення поїзда – автомашиніст ‒ для приміських поїздів.

1965 р. – в Німеччині збудована високошвидкісна лінія Мюнхен-Аугсбург для обслуговування Міжнародної транспортної виставки.

1968 р. – збудований найдовший у світі залізничний міст – 6770 м (Китай).

1972 р. – запроваджена європейська система «Інтерсіті».

1974 р. – ЦК КПСР та Рада Міністрів СРСР прийняли постанову про будівництво Байкало-Амурської магістралі від м. Усть-Кут до м. Комсомольськ-на-Амурі довжиною 3145 км.

1975 р. – заснована Міжнародна конференція по пасажирським тарифам.

1980 р. ‒ введена в дію залізнична переправа Іллічівськ (Україна) – Варна (Болгарія).

1981 р. – у Японії закінчилось формування загальнонаціональної мережі для високошвидкісного транспорту – «Сінкансен».

1984 р., 1 березня – на Жовтневій магістралі (Ленінград-Москва) почав регулярний рух швидкісний електропоїзд ЕР200, який долав відстань в 650 км за 4 години та 39 хвилин, розвиваючи швидкість 200 км/год.

1984 р., 1 жовтня – введена до експлуатації Байкало-Амурська магістраль.

1986 р. – підписання СРСР у Женеві конвенції про міжнародні магістральні перевезення.

1988 р., січень – запровадження господарчого розрахунку на залізничному транспорті СРСР.

Цікавий факт:

Найдовший пасажирський потяг (24 вагони) проїхав влітку 1984 р. з Москви до Ярославля і Горького (Нижнього Новгорода). У 1985 р. понад 600 таких потягів курсували до Брянська, Вологди, Іваново, Калінінграду, Києва, Смоленська. Додатково було перевезено понад півмільйона пасажирів.

У 1985 р. на Новочеркаському електровагонобудівному заводі сумісно з фінською фірмою «Стромберг» спеціально для БАМу (t до -60ᵒ С) був збудований найпотужніший у світі електровоз ВЛ-86 Ф, 12-ти вісний, двосекційний, потужністю 11400 кіловат, який розвивав швидкість 110 км/год.

Один з найважчих в СРСР потягів на початку 1986 р. провіз вугілля з Екібастуза на Урал: потяг був завдовжки 6500 км, складався з 439 вагонів загальною вагою понад 42 тис. тонн.

Дата добавления: 2017-02-01