Міжнародні змішані перевезення

Положення щодо змішаних (або комбінованих) перевезень, як уже зазначалося, містяться в окремих розділах конвенцій, присвячених перевезенню з допомогою того чи іншого виду транспорту. Разом з тим, слід обов’язково згадати про конвенції та угоди, які повністю присвячені саме такому виду перевезень.

1. Конвенція ООН про міжнародні змішані перевезення вантажу, 24 травня 1980 р., є чинною для України (див. WWW. NAU. KIEV. UA). Відповідно до її положень, «міжнародним змішаним перевезенням» є перевезення вантажів двома різними видами транспорту на підставі договору змішаного перевезення з місця в одній країні, в якій вантажі поступають у ведення оператора змішаного перевезення, до обумовленого місця доставки в іншій країні. Оператором змішаного перевезення є особа, яка від власного імені або діючих від її імені осіб укладає договір змішаного перевезення, виступає як сторона договору та бере на себе відповідальність за виконання договору. При прийнятті вантажів оператор змішаного перевезення, відповідно до положень Конвенції, повинен видати документ змішаного перевезення, який за вибором відправника вантажу може бути як оборотним, так і необоротним. Конвенція містить низку положень щодо форми та змісту, а також можливих застережень у зазначеному документі (двох вищевказаних його різновидів), відповідальності за вмисне внесення неправильних відомостей чи за приховування необхідних відомостей тощо. У Конвенції врегульовані питання, пов’язані з відповідальністю (як договірною, так і позадоговірною) оператора змішаного перевезення, агентів та інших осіб, а також підстави їх відповідальності та її межі; передбачено як право оператора на обмеження відповідальності, так і підстави втрати такого права. Частину IV Конвенції присвячено питанням, пов’язаним з відповідальністю відправника вантажу, вона містить як загальні правила, так і спеціальні правила щодо небезпечних вантажів (зокрема, йдеться про неналежне позначення вантажу як небезпечного). Окрему частину (V) присвячено положенням щодо вимог і позовів, насамперед, питанням вирішення юрисдикції, позивної давності, арбітражного розгляду. У даному акті врегульовано митні й деякі інші питання, що можуть виникнути при здійсненні міжнародних змішаних перевезень.

2. Угода про міжнародне пряме змішане залізнично-водне вантажне сполучення, 14 грудня 1959 р., для СРСР вступила у силу 2 серпня 1960 р., є чинною для України як правонаступниці СРСР. Даною Угодою встановлюється міжнародне пряме змішане залізнично-водне вантажне сполучення по залізницях країн-Договірних Сторін та по річці Дунаю в межах цих країн. Відповідно до неї, умови перевезення вантажів у міжнародному прямому змішаному залізнично-водному сповіщенні та права, які випливають з них, відповідальність, взаємовідносини між залізницями, дунайськими портами та судноплавними підприємствами, з одного боку, та відправниками й одержувачами вантажів, з іншого боку, а також тарифні та інші питання, передбачені в Угоді, повинні регулюватися правилами та інструкціями, які узгоджуються між транспортними міністерствами і міністерствами зовнішньої торгівлі Договірних Сторін.

3. Європейська угода про найважливіші лінії міжнародних комбінованих перевезень та відповідні об’єкти, 1 лютого 1991 р., є чинною для України (див. WWW. NAU. KIEV. UA). Відповідно до неї, термін «комбіноване перевезення» означає перевезення вантажів на одній і тій же транспортній одиниці з використанням кількох видів транспорту. Краї-ни-Договірні Сторони приймають положення даної Угоди як узгодженого міжнародного плану розвитку та функціонування мережі найважливіших ліній міжнародних комбінованих перевезень, який вони мають намір здійснювати у межах національних програм. Мережа міжнародних комбінованих перевезень включає залізничні лінії, що зазначені у Додатках I, ІІ до названої Угоди, залізнично-паромні переплави (порти, що мають важливе значення для міжнародних комбінованих перевезень) тощо. З метою полегшення міжнародних комбінованих перевезень, що здійснюються з допомогою мережі міжнародних комбінованих перевезень, країни-учасниці Угоди домовилися про вжиття необхідних заходів для досягнення необхідних стандартів у зазначеній сфері.

ГЛАВА 10 Деліктні зобов’язання у міжнародному приватному праві

Дата добавления: 2017-02-01