Питання для самоперевірки

План

ТЕМА XІ. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА СФЕРОЮ ВЖИВАННЯ

1. Загальнонародна лексика.

2. Спеціальна лексика:

а) терміни;

б) професіоналізми;

в) жаргонізми, арготизми;

г) використання спеціальної лексики в художніх і публіцистичних текстах.

3. Діалектизми, їх види. Використання діалектної лексики в художніх текстах.

4. Словники лексики обмеженого вживання (термінів, жаргонної лексики, діалектної лексики).

Рекомендована література

а) основна

1. Панько Т.І., Кочан І.М., Мацюк Г.П. Українське термінознавство: Підручник. – Львів: Світ, 1994. – 214 с.

2. Ставицька Л. Арґо, жаргон, сленг: Соціяльна диференціяція української мови. – К.: Критика, 2005. – 464 с.

3. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – Вид. 2-е. – К.: Вища шк., 1977. – С. 203-213.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – С. 158-173, 179-210.

5. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Укр. енцикл., 2000. – С. 31, 135-137, 167-168, 500, 629-631).

б) для самостійного конспектування

1. Жовтобрюх М.А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. – 1973. – № 1. – С. 3-15.

2. Ставицька Л. Про взаємодію жаргону і сленгу // Українська мова та література. – 2000. – № 15. – С.7-8.

в) додаткова

1. Євтушок О.Л. До опрацювання діалектної лексики в школі // Українська мова і література в школі. – 1986. – № 3. – С. 43-47.

2. Карпова В.Л. Термін і художнє слово. – К.: Наук. думка, 1967. – 128 с.

3. Козачук Г.О. Діалектизми в сучасній прозі // Рідне слово. – К.: Наук. думка, 1971. – С. 30-32.

4. Сорока В. Сленг у творах Оксани Забужко і Юрія Андруховича // Українська мова і література. – 1999. – № 4. – С. 5-6.

5. Хом’як І. Взаємодія літературної мови і діалектів // Мовознавство. – 2000. – № 10. – С. 12-13.

Завдання І. У поданих текстах проаналізуйте лексику за сферою вживання. Чи можна вважати, що основою їх є загальнонародна лексика?

І. Тримаючи одне одного за руки, вони зазирають у пробоїни, в моторошну глибінь темних трюмів, де вода блищить маслянисто, почувається, що важка вона там, застояна, з нафтою чи соляркою.

– А рейки для чого тут?

– Мабуть, по них підвозили торпеди на вагонетках. Бачиш, он рами на кормі? Не інакше – торпеди з них запускали… Ну, це ось лебідка… Брандшпіль… А це ось круг для гармати… Гармата, видно, могла повертатись у гнізді на триста шістдесят градусів…(О.Гончар).

ІІ. А на другу неділю гуцулки… принесли своїй їмості в дарунок геть цілий збір гуцульський. Одна дала унучі, друга постоли, треті зложились на кептарик із сернини: давно вже киптарик цей лежить готовий у кушніра, та все не було покупця (Г.Хоткевич).

Завдання ІІ. З якої галузі терміни вживаються у наведених текстах? Підкресліть їх.

І. Найчастіше під наголосом виступає корінь. Факторами, які зумовлюють це явище, є позиція і семантика кореня як центру слова. Наголос, таким чином, розглядається як фонетичний центр і маркер морфологічного центру слова. У процесі розвитку мови проявляється тісний взаєзв’язок між акцентуацією слів різних морфологічних класів. Зміною в наголошуванні часто супроводжується субстантивація, адвербіалізація, ад’єктивація (В.Винницький).

ІІ. Приватизація – складова частина роздержавлення. Вона полягає у переході об’єктів державної власності у приватну і колективну форми власності (“Правові аспекти приватизації в Україні”).

Завдання ІІІ. Випишіть значення наведених нижче лінгвістичних термінів зі “Словника лінгвістичних термінів” Д.І.Ганича і І.С.Олійника. Якого походження вони?

Андронім, антропонім, валентність, діахронія, евфонія, каламбір, конотація, лексема, тавтологія, тезаурус, парцеляція, суплетивізм, топонім, флексія, штамп.

Завдання ІV. Підкресліть професійну лексику. Визначте її функцію.

І. Бетонований бункер займає майже всю площу цього цеху, що нагадує своєю формою ангар. Електромагнітний кран бере із бункера до десяти тонн заліза одразу, підносить до мульд. Шихтовики сортують брухт, укладають у мульди (М.Руденко).

ІІ. А зараз чи не міг би він, Баглай, до мартена стати? Бо саме нові конвектори запускають, декого довелось туди перевести. А там, біля тієї сталеплавильної груші, звісно, ще складніше: там проби не візьмеш, в горловину печі не заглянеш, додавай у плавку руду або лом на свій смак…(О.Гончар).

ІІІ. Я років сім у шахті працював,

Бурив шпури, довбав глибокі лунки,

З кріпильним лісом добиравсь до лав,

І на брезентову спецівку лунко

Не раз холодні капежі лились

І піт гарячий з рук моїх зливали (І. Савич).

Завдання V. Знайдіть у тексті жаргонізми й арготизми. Визначте їхню роль.

Завдання полягало в тім, щоб з грубого цвяха зробити тоненьку голку. А тоді ще просвердлити в ній вушко. І тоді з грубого цвяха вийде граційна і блискуча “господиня”. Йому набивали “біфштекси” на стегнах, що на мові заплічних діл майстрів називали “робити шимпанзе” (З творів І.Багряного). Якраз прислали до нас у Дачний учинку молоду, щоб по-англійському шкетів мучила (А.Крижанівський). На своєму керогазі ледаве доїхали…На цій сесії було два хвости (З усного мовлення). Тобі залишається тільки підкоритися, бо ти тут уперше і взагалі наймолодший, ти поміж ними шмаркач, бахур, пацан…(Ю.Андрухович). Дешевої “туфти” набагато більше, вона-то і становить найбільшу небезпеку (газ. “День”). Книговидавці “тусуються” у Франкфурті (“Львівська газета”). Із точки зору цієї елементарності високі слова про демократію й реформи та великі бабки “Газпрому” легко вміщаються в одному флаконі (“Львівська газета”). Тоже фраєр! – хитав він услід кожному (В.Винниченко).

Завдання VІ. З поданих речень випишіть діалектизми, поясніть їхнє значення, визначте типи і, де можливо, підберіть відповідники з літературної мови.

Він плакав, мов дитина, а я успокоювала його…Бідний вуйко! Гостей у Івана повна хата, ґазди і ґаздині (З творів О.Кобилянської). Довгий такий та широкий дуже, що оком зіздріти не мож… Отой лан. Зісхле бадилля бараболі шелестить на нім (В.Стефаник). Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню (М.Коцюбинський).

Розкрити поняття про загальнонародну, літературну та діалектну мови.

Назвати основні риси професіоналізмів.

Визначити поняття “жаргонізм”, “арготизм”, “сленг”, “суржик”.

Дата добавления: 2017-02-01