Питання для самоперевірки

ІІІ.

План

ТЕМА XІV. ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

1. Лексикографія як наукова дисципліна. Етапи становлення української лексикографії.

2. Українська лексикографія ХVІІ-ХVІІІ століття: загальна характеристика.

3. Українська лексикографія у ХІХ столітті: загальна характеристика.

4. Українська лексикографія першої половини ХХ століття: загальна характеристика.

5. Українська лексикографія другої половини ХХ століття: загальна характеристика.

6. Досягнення української лексикографії за останнє десятиріччя.

Рекомендована література

а) основна

1. Горецький С.Й. Історія української лексикографії. – К.: Акад. Наук УРСР, 1963. – 224 с.

2. Дзера О. Англійська й українська лексикографія (коротка теорія та історія). – Л.: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2004. – 169 с.

3. Паламарчук Л.С. Українська радянська лексикографія. – К.: Наук. думка, 1978. – С. 62 - 146.

4. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К.Білодіда – К.: Наук. думка, 1973. – С. 292 - 326.

5. Тараненко О.О. Новий словник української (концепція і принципи укладання словника). – Київ-Кам’янець-Подільський, 1996. – 171 с.

б) для самостійного конспектування

1. Бурячок А.А. Семимовний словник початку ХVІІ ст. // Мовознавство. – 1969. – № 2. – С. 47 - 54.

2. Галас Б.К. Рукописні українсько-російські словники першої половини ХІХ ст. // Мовознавство. – 1978. – № 5. – С. 69 - 76.

3. Горецький П.Й. Памва Беринда і його “Лексикон словенороський” (1627) // Українська мова в школі. – 1956. – № 2. – С. 22 - 29.

4. Копиленко Н.Б. З історії “Словаря української мови” Бориса Грінченка // Українська мова і література в школі. – 1990. – № 7. – С. 60 - 63.

5. Паламарчук Л.С. Нові горизонти української лексикографії // Українська мова і література в школі. – 1986. – № 2. – С. 42 - 44.

6. Родніна Л. Корифеї повоєнної української лексикорафії (40-50 роки ХХ ст.) // Українська мова. – 2001. – № 1. – С. 91 - 95.

7. Ткаченко О. До концепції нового “Словника української мови” (Перевидання з додатком чи новий словник?) // Українська мова. – 2002. – № 1. – С. 18 - 24.

в) додаткова

1. Галас Я.В. З історії української лексикографії на Закарпатті (ХІХ-ХХ ст. до 1945 р.) // Мовознавство. – 1998. – №6. – С. 37 - 43.

Завдання І. Назвіть словники, з яких виписані ці словникові статті. На підставі чого Ви визначили тип словника?

І. АБОРИГЕ́Н книжн. (представник корінного населення країни, місцевості), АВТОХТО́Н книжн., ТУЗЕ́МЕЦЬ рідко, ТУБІ́ЛЕЦЬ заст. Серед наших пращурів були пришельці й аборигени (І. Цюпа); Слов'яни не тільки були автохтонами на цій території, а й сягають генетичним корінням ще в перше тисячоліття до нашої ери (з журналу); Розповідають, що під час одного із своїх плавань Христофор Колумб був оголошений туземцями мало не богом (з газети); П'ятеро чорношкірих тубільців ретельно працювали (О. Донченко).

ІІ. 1. ЗУ́СТРІЧ, СТРІ́ЧА розм.; ПОБА́ЧЕННЯ, РАНДЕВУ́, СПІТКА́ННЯ, ЗОБА́ЧЕННЯ діал., СХО́ДИНИ діал., БА́ЧЕННЯ рідко, СХО́ДЖЕННЯ рідко (перев. за попередньою домовленістю). Ми не бачились другий рік, і зустріч наша була зворушлива і радісна (С. Голованівський); Їй було жалко, що надовго перервуться їхні стрічі в тихому лісі (М. Коцюбинський); Все розказав Марусі опришок там, на потоці, в солодкі хвилі побачення (Г. Хоткевич); - Коли хочете, тепер пришлю їх [гроші], а ні, то передам при зобаченні (Леся Українка); Вона бачила Ольгу.. на таємних сходинах з улюбленим (І. Франко).

ІІ. 2. зу́стріч див. прийняття́.

ЗУСТРІЧ	РОЗЛУКА
Побачення знайомих, близьких людей, наперед домовлене чи несподіване.	Розставання, прощання з ким-н., розлучення.
◘ Зустріч ~ розлука близька, випадкова, довгождана, драматична, єдина, колишня, коротка, небезпечна, незабутня, неминуча, непередбачена, несподівана, остання, сумна, холодна; ветеранів, випускників, ворогів, друзів, товаришів; батька з сином, учителів з випускниками, дочки з матір'ю, делегатів з колгоспниками. Відбулася зустріч ~ розлука. День, місце, час, очікування; дочекатися, уникати, чекати, шукати зустрічі ~ розлуки. Відкласти, перенести зустріч ~ розлуку. Перешкоджати, сприяти зустрічі ~ розлуці. Після зустрічі ~ розлуки бути присутнім де-н., зробити що-н., піти куди-н., повідомити що-н. Про зустріч ~ про розлуку довідатися, згадати, розповідати кому-н. Відмовитися від зустрічі ~ розлуки. Бентежитись, тривожитись перед зустріччю ~ розлукою.
○ Тепер я житиму з вами,- щебетала Зізі,- кінчилися зустрічі і розлуки (П. Загребельний). О друже мій, попереду розлука, А зустрічі - чи трапляться вони? (В. Симоненко).
□ Зустрічатися ~розлучатися; побачення ~прощання, зустрічатися //сходитися ~розходитися

IV. зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм). Дивитися один

одному в очі. Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (П. Панч); Зустрівшись несподівано з настороженим поглядом Федора Івановича, він так знітився, що відразу не догадався і сірник загасити (А. Головко).

V. падать 1) (опускаться)падати, -даю, -даєш; валитися, -люся, -лишся; 2) (в сражении)гинути; полягти, поліг; 3) (ослабевать, уменьшаться)падати, спадати, зменшуватися,-шується; 4) (приходить в упадок,)занепадати, підупадати; 5) (приходиться на долю)припадати, випадати; 6) (выпадать)випадати; 7) (дохнуть – о животных)здихати, гинути; 8) (о дожде, снеге)іти, падати, -дає, випадати,-дає; 9) (быть свергнутым) бути поваленим.

Завдання ІІ. Користуючись Словником української мови, виділіть однозначні слова.

І. ПІСНЯ ПРО РУШНИК

Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А.Малишко).

ІІ. Пірнаю в ночі, наче в сни,
до ранку не прочахну.
А три весни, як три стіни,
пополотніли з жаху.
Ще видиться: тонка сосна
пірнути в небо хоче,
стоїть дружина голосна
і в безвість тупить очі.
Туди провадять тільки сни,
але немає шляху.
А три весни, як три стіни,
пополотніли з жаху (В.Стус).

ІІІ. Флегматично зима тротуаром поскрипує,
Фантастичні плете казки,
Позіхає десь під білою липою,
На шибки покладе мазки.

Вкриє землю габою сріблястою,
І є напруженій тиші нічній
Світ здається чарівною казкою,
Нерозгаданим плетивом мрій (В.Симоненко).

Завдання ІІІ. Випишіть словникові статті з реєстровим словом напрям із словників різних типів (за вибором студента). Проаналізуйте зміст і структуру цих статей.

1. Лексикографія як наукова дисципліна: стан та перспективи розвитку.

2. Етапи становлення української лексикографії.

3. Досягнення української лексикографії у слов’янському контексті.

4. Досягнення діаспорної української лексикографії.

5. Провідні українські лексикографи. Загальна характеристика їх лексикографічних праць.

ТЕМА XV. ТИПОЛОГІЯ СЛОВНИКІВ (І)

Дата добавления: 2017-02-01