Методика організації курсового й дипломного проектування

Курсовий проект (робота)

Це самостійно виконана і подана в рукописному (комп'ютерному) вигляді навчально-дослідна робота аналітично-розрахункового характеру на певну тему.

Метою курсового проектування є поглиблення знань з навча­льної дисципліни, формування умінь та навичок самостійного узагальнення думок вчених, передового досвіду в певній галузі науки, аналізу системи практичного застосування знань при ви­рішенні різноманітних виробничих питань.

Курсовий проект відрізняється від курсової роботи наявністю конкретного об'єкта наукових досліджень (окремі підприємства, організації або галузі) і розрахунково-проектного розділу, який повинен виконуватися на матеріалах цього об'єкта з метою на­дання науково-обґрунтованих пропозицій виробництву. Загаль­ний обсяг курсового проекта становить 50—60 сторінок рукопи­сного тексту, а курсової роботи 40—50 сторінок.

Курсовий проект є завершальним етапом у вивченні певної навчальної дисципліни. Написання курсового проекту є базою для виконання студентами більш складного завдання — диплом­ного проектування.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати зада­чам навчального курсу і тісно погоджуватися з практичними по­требами конкретної спеціальності. Студенти самостійно вибира­ють тему за розробленою кафедрою тематикою курсового проектування. Студентам, які не обрали тему курсового проекту у встановлений термін, викладач визначає тему самостійно.

Зробити самостійну роботу студентів більш організованою, підвищити ефективність використання часу студента під час кур­сового проектування допомагає викладач. Для цього ведучий ку­рсу розробляє графіки індивідуальних консультацій.

Готуючи студентів до вирішення завдань курсового проекту­вання, викладач розкриває їм технологію ефективної самостійної індивідуальної роботи, звертає увагу на головні моменти, основні та додаткові літературні джерела, які мають пряме або побічне відношення до даного питання. Інакше кажучи, викладач підка­зує, як організувати раціональний режим робочого часу і які ме­тоди, форми та засоби використати для ефективного вирішення завдання у визначений час.

План курсового проекту студент складає самостійно на основі орієнтовних планів, погоджуючи його з викладачем. При скла­данні детального плану студент може дещо інакше формулювати назви розділів, змінювати перелік питань, послідовність їх ви­кладення, якщо це обґрунтовано досягненням мети дослідження.

На основі складеного детального плану студенти приступають до збирання вихідного фактичного матеріалу. Дослідження в ку­рсовому проекті слід проводити за даними об'єкта господарю­вання щонайменше за три роки. Зібрану інформацію піддають статистичному та аналітичному обробленню, складають схеми, аналітичні таблиці, графіки. При написанні курсового проекту (роботи) слід прагнути до стислих і точних формулювань у викладенні кожного питання, уникати дублювання. Курсовий проект повинен бути ретельно відредагованим, в кінці проекту повинен стояти підпис студента і дата завершення його оформлення.

Загальними вимогами до курсового проекту є актуальність обраної теми, науковий підхід до вирішення проблемних питань, практична значимість пропозицій, а також чіткість побудови його структури, логічна послідовність викладу матеріалу, обгрунтова­ність висновків і рекомендацій, гарне оформлення.

Захищається курсовий проект (робота) перед комісією в складі комісії (викладачів кафедри за участю керівника проекту). Ре­зультати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за 4-бальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадові­льно») або за 100-бальною шалою ЕСТS

Робота студента над дипломною роботою (проектом)

Дипломна (випускна) робота є заключним етапом навчання у вищому навчальному закладі і призначена для формування у сту­дентів уміння під керівництвом наукового керівника провести науково-дослідну роботу за визначеною темою. Дипломна робота повинна бути комплексною і обов'язково включати розділ, при­свячений економічному обґрунтуванню прийнятих рішень.

Дипломна (випускна) робота повинна показати уміння і здат­ність майбутнього фахівця самостійно працювати зі спеціальною літературою, використовувати внутрішню і зовнішню інформа­цію, застосовувати різні, економічні методи дослідження, вико­ристовувати комп'ютерні програми, виконувати фінансовий і економічний аналіз, робити розрахунки, вміти узагальнювати і давати рекомендації, використовуючи комплекс методів дослі­дження.

До завдань дипломної (випускної) роботи відносяться:

• систематизація, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з обраної спеціальності;

• поглиблення навичок самостійної роботи зі спеціальною лі­тературою, нормативними документами, фактичними статистич­ними, бухгалтерськими й економічними даними;

• удосконалення навичок щодо розроблення техніко-економічних показників, пов'язаних з аналізом і обґрунтуванням раціона­льної роботи підприємства (організації) у нових умовах господа­рювання; • придбання майбутніми фахівцями навичок прийняття госпо­дарських рішень на насиченому конкурентами ринку;

• формування у студентів стійких навичок самостійно форму­лювати цілі, завдання і принципи управління соціально-економіч­ними системами;

• закріплення навичок з розроблення обґрунтованих рекомен­дацій і пропозицій, ясного й чіткого викладу теоретичного і практичного матеріалу з досліджуваної проблеми.

Якість дипломної роботи багато в чому залежить від обраної теми та її плану.

Тема дипломної роботи має відображати виробничі функції та типові завдання діяльності, які надані в Державному стандарті вищої освіти Міністерства освіти і науки України (ДСВО МОНУ) «Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста (магістра)» за відповідною спеціальністю. Тематика кваліфікаційних проек­тів (робіт) визначається у варіативній компоненті ДСВО відпові­дно до спеціалізації або програми підготовки спеціалістів (магіс­трів) вищих навчальних закладів. Тематику дипломних (випуск­них) робіт розробляє випускова кафедра. Студент самостійно обирає тему роботи із запропонованого списку, що є на кафедрі, керуючись схильністю до визначеного виду діяльності, відповід­ності науковим інтересам, базою практики і місцем майбутньої роботи. Студент може самостійно запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, що відповідає спеціальності, науко­вим інтересам і сучасним умовам розвитку наукових досліджень, визначених для обраної проблеми, а також, якщо тема представ­ляє наукову і практичну цінність.

У більшості випадків дипломна робота є продовженням кур­сової роботи (проекту). Студент може виконувати роботу за те­матикою, яка пов'язана із замовленням реально діючого підпри­ємства.

Дипломна (випускна) робота має свою специфіку і її деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником. Керівник закріплюється рішенням завідувача кафедри за погодженням зі студентом після подачі останнім на кафедру заяви про закріплен­ня теми дипломної роботи. Студент повинен разом зі своїм кері­вником розробити календарний план-графік з підготовки дипло­мної роботи.

Дипломна робота може бути реферативною, і дослідницькою. У першому випадку робота має теоретичний характер і пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: мо­нографій, брошур, статей та ін. Студент повинен на основі аналізу теоретичного матеріалу дати оцінку вивченим роботам, викла­сти власну точку зору з досліджуваної проблеми, запропонувати науково-обґрунтовані пропозиції і зробити висновок. Якщо робо­та має дослідницький характер, то студент використовує як нау­ково-методичну літературу, так і власні спостереження, результа­ти експериментів, які він проводив, може висунути власні гіпотези тощо.

Випускна робота повинна містити: вступ, теоретичну частину, аналіз і узагальнення науково-практичних даних, проектний роз­діл, висновки. Комплексне використання наукових методів (мо­нографічного, розрахунково-конструктивного, порівнянь, економіко-математичних, експертних, графічних тощо) дозволить зробити правильні висновки й узагальнення.

Об'єктом дослідження дипломної (випускної) роботи може бу­ти: підприємство, організація або інша установа будь-якої форми власності; галузь виробництва на рівні району, області, держави.

У вступі дається обгрунтування актуальності обраної теми роботи. Наводяться не вирішені іншими авторами завдання, що формують у підсумку визначений напрям досліджень. Виходячи з цього, формується мета роботи. Для досягнення поставленої мети формується коло завдань, формулювання яких відповідає змісту роботи. Кожне завдання це сукупність окремих елементів, що складають за змістом окремі підрозділи глав роботи. У вступі також вказуються використані аналітичні матеріали і методи до­слідження.

У теоретичному розділі розкривається стан проблеми, аналі­зуються найважливіші напрями дослідження, розглядаються ос­новні складові теми, аргументується власна точка зору із спірних та невирішених питань. Наводиться система обраних економіч­них показників і способи їх обчислення. При цьому обов'язково необхідно посилатися на літературні джерела, де наводяться ті чи інші положення авторів.

У другому розділі дається організаційно-економічна характе­ристика умов виробництва. Тут треба вказати місце розташуван­ня господарства, розміри виробництва, організаційну структуру і структуру управління, основні техніко-економічні показники, що відповідають специфіці обраної теми; показники спеціалізації, інтенсивності, ефективності і фінансового стану.

У третьому розділі дипломної роботи на прикладі конкретно­го підприємства розробляються науково-обгрунтовані пропозиції (проект) по обраній тематиці дослідження і дається економічне обґрунтування пропонованих заходів. У висновках перелічуються результати, отримані при рішенні поставлених завдань; описується теоретичне, методичне і прак­тичне значення отриманих результатів; пропонуються рекомен­дації з їх застосуванням у навчальному процесі і виробництві.

Список використаних джерел слід розміщувати в порядку згаду­вання джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією або за абеткою. У другому випадку список використаної літератури слід складати за такою схемою: 1) закони України і підзаконні акти; 2) нормативні акти та інструкції; 3) навчальна, монографічна і періодична літера­тура; 4) практичний матеріал. При посиланнях на літературне дже­рело слід вказувати його порядковий номер у списку літератури із зазначенням відповідних сторінок, наприклад: [11, с. 23].

Виконання дипломної (магістерської) роботи потребує глибо­ких теоретичних знань, уміння їх використовувати на практиці. Матеріали про результати діяльності підприємств (організацій), на базі яких виконується дипломна (випускна) робота, збирають­ся під час проходження практики. При обробленні зібраного ма­теріалу особлива увага повинна приділятися наочності і змісту таблиць, рисунків, схем, графіків. Вибір виду ілюстрацій зале­жить від змісту матеріалу і поставленої мети. Таблиці повинні бути уніфіковані, а цифрова інформація достовірною.

У першій редакції робота повинна бути представлена науко­вому керівникові за 30 днів до захисту. У закінченому вигляді робота представляється науковому керівникові за 15 днів до по­чатку захисту, а за 10 днів — завідувачу кафедри. Студент допу­скається до захисту дипломної роботи за наявності: завдання на дипломну роботу; оформленої і підписаної студентом і науковим керівником дипломної роботи; відгуку наукового керівника; ре­цензії на роботу провідного фахівця з даної проблеми (викладача іншої кафедри або іншого ВНЗ); оформленого ілюстративного матеріалу по захисту; тез доповіді.

Завдання на дипломну роботу (виробничий запит) — доку­мент, у якому визначається об'єкт дипломного проектування та організаційно-інформаційні умови, які надаються студенту для його науково-дослідної діяльності.

У відгуку науковий керівник визначає теоретичний рівень ро­боти, глибину дослідження, обгрунтованість рекомендацій, еле­менти новизни, підготовленість студента до самостійної роботі за відповідною спеціальністю.

Рецензія повинна містити оцінку дипломної роботи (проекту) за п'ятибальною шкалою. Негативна рецензія не може бути під­ставою для відхилення роботи від захисту. Виробничий відгук — документ, який підтверджує актуаль­ність та значущість дипломної роботи для даного об'єкта дослі­дження (підприємства або організації), визначає рівень розкриття теми дослідження.

Доповідь по захисту дипломної роботи повинна бути змістов­ною, у межах 10—12 хв. Спочатку необхідно охарактеризувати об'єкт дослідження, проаналізувати його організаційно-еконо­мічні складові і зробити висновки. Це займає не більше ніж.30 % часу, відведеного для доповіді. Друга частина присвячується ви­кладу суті запропонованих заходів і обґрунтуванню їх ефектив­ності. Під час доповіді необхідно звертати увагу членів ДЕК на демонстраційний матеріал, коротко пояснюючи його зміст. Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЄК.

За результатами захисту магістерської роботи державна екза­менаційна комісія приймає рішення про присвоєння спеціалісту відповідної кваліфікації і про видачу йому диплома державного зразка.

4.5. Організація практичної підготовки майбутніх спеціалістів

Статистика зазначає, що більшість фахівців неефекти­вно ведуть управлінську діяльність, якщо в процесі навчання во­ни не сформували практичні навички в умовах виробництва. На­вчальний процес обов'язково повинен здійснюватися у поєднанні теоретичної підготовки фахівців з практичною формою навчання. Тільки у.цьому випадку одержані знання набуватимуть дійсної цінності, а придбанні вміння переростуть у навички професійної управлінської праці. Тому першим етапом на шляху до самостій­ної, творчої діяльності майбутніх керівників та спеціалістів є ви­робнича практика. Вона допомагає студентам ознайомитися з іс­нуючими організаційно-правовими формами і умовами господарювання підприємств і організацій; набути практичного досвіду з питань управління організаційними, економічними та соціальними процесами у всіх сферах виробництва.

Дата добавления: 2017-02-01