Дидактичні основи розроблення комплексної сис­теми ігрових методів поетапного контролю знань

Це розроблення передбачає використання в навчальному про­цесі ігрового методу, який є основним на всіх етапах вхідного, поточного, проміжного, підсумкового та відстроченого контролю знань. Усі форми навчально-творчої діяльності студентів об'єд­нані системою управління, яка забезпечується модульно-рейтинговою програмою.

Реалізація системи передбачає максимальне розширення твор­чих компонентів діяльності майбутніх фахівців за рахунок вико­ристання нетрадиційних ігрових форм контролю (дидактичних ігор), реалізації принципів індивідуалізації, змагання, педагогіки співробітництва.

У відповідності з вищенаведеними дидактичними принципами автор розробив організаційну модель проведення дидактичних ігор для проведення поточного, проміжного та підсумкового кон­тролю за умов модульно-рейтингової технології навчання. Ця ро­бота здійснюється шляхом поєднання поетапної системи контро­лю і модульно-рейтингової технології навчання, що забезпе­чується не тільки спрямуванням студентів на фахову і професійну підготовку, але й принципами розвитку їх творчих здібностей і формування навичок науково-дослідної діяльності. За модульно-рейтинговою технологією рівень засвоєння освітніх продуктів у процесі дидактичних ігор (знання, вміння, навички, досвід творчої діяльності) визначається балами рейтингу.

Організаційна модель системи дидактичних засобів, форм та методів управління НТД базується на використанні нетрадицій­них ігрових методів навчання і контролю за модульно-рейтин­говою технологією (табл. 29).

Таблиця 29

МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ПОЕТАПНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

З ВИКОРИСТАННЯМ НЕТРАДИЦІЙНИХ ІГРОВИХ ФОРМ

НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Форми контролю	Види контролю
вхідний	поточ­ний	проміж­ний	підсум­ковий	відстро­чений
Дидактичні ігри	+	+	+	+	+
Тестування	+	+	+	+	+
Ділові ігри, рольове моделювання вироб­ничих ситуацій	—	+	+	+
Участь у конкурсах, диспутах, вікторинах	-	+	+	+	-
Складання та рішен­ня тематичних крос­вордів	—	+	+	+
Семінарське заняття в активній формі		+	-	-	-

Вибір ігрових форм контролю на кожному з етапів педагогіч­ного контролю залежить від дидактичних цілей, базового рівня підготовленості студентів, характеру пізнавальної діяльності сту­дентів, темпів засвоєння навчального матеріалу тощо.

Реалізація даної системи сприяє більш ефективному налаго­дженню міжтемафтичних та міжпредметних зв'язків у процесі засвоєння матеріалу, дозволяє максимально розширити творчі компоненти діяльності майбутніх фахівців.

Мотивація навчально-творчої діяльності студентів ґрунту­ється на заохоченні балами рейтингу, внутрішньому спонукан­ні майбутніх фахівців до творчої самостійної діяльності, реалі­зації принципів змагання, самовираження, індивідуалізації, можливості самостійно планувати індивідуальну стратегію на­вчання. Слід зазначити, що студенти мають можливість пра­цювати на альтернативній основі: обирати роботу за груповою динамікою, індивідуальне навчання чи комбіновану систему. Високий рівень індивідуалізації навчальної діяльності здійс­нюється завдяки системи управління, яка забезпечується моду­льною програмою.

Підсумкова оцінка є результатом навчально-творчої діяльнос­ті студентів протягом семестру, де вони за ігровим методом на­вчання мають можливість продемонструвати не тільки свої знан­ня, а й досвід творчої діяльності, вміння колективної взаємодії. Тому екзамен може бути відсутнім як традиційна підсумкова ко­нтрольна акція.

7.5. Організація навчально-дослідної роботи студентів

Сучасні тенденції якісного оновлення і підвищення ефективності професійної підготовки висококваліфікованих кад­рів усіх сфер народного господарства спонукають до удоскона­лення системи організації навчально-дослідної роботи студентів (НДРС) у вищих навчальних закладах національного рівня.

Освітній процес, адекватно реагуючи на соціальне замовлення сьогодення, сприяє формуванню творчої особистості фахівця, ак­тивізації його навчально-творчої діяльності (НТД). У нинішніх умовах, коли в Україні взято за взірець європейську освітню мо­дель, що зафіксовано Болонським протоколом, в університетах держави змінюється стиль викладання, стає помітним відхід від авторитарних до демократичних, толерантних методів у спілку­ванні зі студентами, які стають все більш самостійними та заці­кавленими у виборі того блоку знань та інформації, що стане їм корисним у майбутній професійній діяльності. У цих умовах фо­рмування творчих здібностей студентів залишається однією з найважливіших проблем педагогічної теорії і практики, неодмін­ною частиною якої в університетах завжди була і продовжує за­лишатися навчально-дослідна робота. Залучення студентів до неї є одним з найперспективніших спрямувань освітньої діяльності. НДРС слід визначати як здатність студентів пізнати свій внутрі­шній світ, мобілізувати інтелектуальні сили для розуміння і тво­рення нових матеріальних і духовних цінностей, що мають інди­відуальне та суспільне значення. Для удосконалення НДРС необхідно, передусім, розробити пактет документів-регламентів, які сприяли б вирішенню означе­них вище завдань — вони пояснюють функціональні елементи управління НДРС, систематизують організаційно-технічні пи­тання, визначають дослідницький напрям роботи кожного студе­нта, забезпечуючи тим самим цілісність навчальних програм та наукової творчості в університетах. Так, положеннями регламен­тується діяльність структурних підрозділів, органів управління, здійснення окремих процесів проведення навчально-наукових за­ходів, система оцінювання результатів НДРС тощо. Посадові ін­струкції (пам'ятки) чітко визначають статус, обов'язки, права, відповідальність організаторів НДРС, місце студента в організа­ції досліджень, максимально демократизують освітній процес. При цьому викладачі і студенти, залучені до НДРС, отримують можливість у найкоротший термін якісно опанувати сферу своєї майбутньої професійної та суспільної діяльності. В такий спосіб, регламентація НДРС буде сприяти ефективному поділу праці і рівномірному завантаженню всіх студентів, забезпечуючи тим самим раціоналізацію творчого часу.

Зважаючи на те, що палітра тематики університетської навча­льно-дослідної роботи є дуже різнобарвною, окремі кафедри, за­лежно від специфіки своєї навчальної та наукової діяльності, розробляють і затверджують відповідні положення і посадові ін­струкції (пам'ятки), які визначатимуть особливості змісту, на­прямів і форм НДРС на факультеті.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ СТУДЕНТІВ

(розроблене студентським науковим товариством ХНА У ім. В. В. Докучаєва)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Навчально-дослідна робота студентів (НДРС)— це система навчально-творчої діяльності (НТД) студентської молоді, яка включає всі елементи навчальної та наукової творчості відповідно до змісту фахової підготовки висококваліфікованих спеціалістів.

2. Мета НДРС — поглибити та зміцнити знання студентської молоді з теорії, методики та методології наукових досліджень; заглибитися у зміст професійної підготовки спеціалістів; прище­пити їм зацікавленість до творчості; розвинути вміння і навички самостійно вирішувати завдання науково-виробничого характеру; усебічно підготувати майбутніх фахівців аграрної сфери до самостійної науково-дослідної діяльності.

3. НДРС організується відповідно до політики щодо удосконалення змісту і напрямів наукових досліджень студентів шляхом залучення до наукової діяльності талановитої молоді, застосування ефективних методів, форм і прийомів організації при проведенні відповідних навчально-наукових заходів за всіма напрямами наукового пошуку в системі комплексної підготовки фахівців.

4. Функціональне керівництво НДРС забезпечує рада студентського наукового товариства (СНТ), яка узгоджує свою діяльність з науково-дослідною частиною університету і координує відповідні наукові заходи разом із спілкою молоді і студентів та радою молодих вчених.

5. НДРС організовується в університеті, згідно із законами України «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну ді­яльність»; Статутом університету, Положенням про СНТ, пись­мовими і усними розпорядженнями ректора університету, проре­ктора з наукової роботи, голови ради студентського наукового товариства та даним Положенням про НДРС.

ЗАВДАННЯ НДРС

1. Сприяти підвищенню творчої активності студентів, розши­ренню їх знань з теорії, методики та методології наукових дослі­джень, розвитку умінь і навичок у навчально-дослідній діяльності.

2. Залучати студентів до активізації науково-дослідної роботи з проблемних питань вищої аграрної науки за програмою науко­вих досліджень університету.

3. Навчати самостійно організовувати і проводити наукові за­ходи (олімпіади, конкурси, семінари, конференції тощо) на уні­верситетському, міжвузівському та всеукраїнському рівнях.

4. Прищеплювати молоді уміння і навички організації колек­тивної творчості у формі проведення студентських наукових гу­ртків.

5. Формувати у майбутніх спеціалістів у всіх сферах народно­го господарства досвід творчої діяльності відповідно до сучасно­го розуміння змісту вищої освіти.

6. Щорічно організовувати проведення звітної студентської наукової конференції за підсумками наукових досліджень на фа­культетах університету. 7. Вишукувати і запроваджувати нові форми організації НДРС в університеті з метою підвищення її ефективності.

8. Навчити планувати, організовувати і координувати науко­во-дослідну діяльність з іншими дослідниками, науковими шко­лами і науково-дослідними установами: Державний комітет нау­ки, техніки та промислової політики (ДКНТПП), Головне управлін­ня освіти і науки та Комітет у справах сім'ї та молоді при облдержадміністрації, місцева Рада молодих вчених і спеціалістів Рада молодих вчених та Спілка молоді і студентів вищого навча­льного закладу та ін.

9. Допомагати організовувати роботу із впровадження резуль­татів науково-дослідної діяльності у навчальний процес та у ви­робництво.

10. Формувати у молодих дослідників вміння і навички пра­цювати з науковою літературою, підбирати і систематизувати літературні джерела.

11. Прищеплювати вміння і навички студентів виступати пе­ред аудиторією з доповіддю результатів науково-дослідної робо­ти за правилами публічного захисту.

12. Допомагати оформляти і представляти наукову роботу у конкурсах для одержання наукових грантів.

13. Навчити молодих науковців підводити підсумки навчаль­но-дослідної діяльності і обґрунтовувати висновки за результа­тами наукових досліджень.

14. Формувати вміння та навички студентів у сферах:

• видавничої діяльності (публікації у збірниках наукових праць ВНЗ України);

• обробки статистичних даних за високим рівнем їх достовір­ності;

• використання різноманітних методів наукових досліджень, кількісних і якісних моделей оптимізації параметрів продукту наукової творчості;

• організації управлінської діяльності в системі науково-дослідної роботи;

• оформлення наукової інтелектуальної власності у формі па­тенту на винахід за позитивними результатами науково-дослідної діяльності;

• використання сучасних засобів оргтехніки та комп'ютерних програм.

15. Формувати знання про законодавчу базу України, яка рег­ламентує науково-дослідну діяльність (закони України «Про ви­щу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техні­ки» та ін.).

16. Навчити забезпечувати і контролювати правила техніки безпеки, протипожежного і екологічного захисту навколишнього середовища та природоохоронних заходів під час наукових до­сліджень.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФОРМИ НДРС

НДРС включається у загальні плани навчально-виховної і на­укової роботи університету. В організації НДРС беруть участь усі кафедри університету, які функціонально підпорядковуються у цьому раді СНТ).

Загальну схему організації НДРС в університеті представлено ланцюгом: викладач — аспірант — студент, який діє від першо­го до останнього курсів. Навчально-дослідна робота студентів організовується за двома основними напрямами:

• НДРС, що проводиться під час навчання;

• НДРС, що проводиться у позааудиторний час.

НДРС під час навчання, є обов'язковою складовою навчаль­ного процесу, а отже регламентується навчальним планом, охоп­люючи усіх студентів незалежно від їх успішності. Вона має такі форми:

• лекції, практичні заняття, що містять елементи наукового пошуку (оцінка професійних ситуацій в кінці лекції або практич­ного заняття);

• лабораторні роботи;

• навчальна та виробнича практика;

• курсове та дипломне проектування;

• підготовка магістерської роботи (дисертації);

• наукові реферати;

• наукові олімпіади;

• дослідницькі експедиції;

• розробка тематичних кросвордів за дисциплінами;

• ділові (дидактичні, рольові) ігри для відпрацювання вмінь і навичок щодо вирішення науково-виробничих питань.

Залежно від рівня сформованості знань планування НДРС, що проводиться під час навчання, включає три етапи.

Перший етап передбачає залучення студентів першого-другого курсів, яких ознайомлюють з основами наукових досліджень. У результаті студенти набувають навичок самостійної роботи з

поглибленого вивчення фундаментальних (суспільних і загально­теоретичних) наук, отримують конкретну уяву про специфіку об­раної спеціальності. Тематика лабораторно-практичних занять розробляється відповідними загальнотеоретичними кафедрами і затверджується радою факультету. Особливу увагу слід приділи­ти вмінню працювати з науковою літературою. Формами НДРС можуть бути: підготовка студентами наукових рефератів; скла­дання бібліографічних списків за конкретними темами; участь у виготовленні навчально-методичних матеріалів (таблиць, моде­лей, макетів, діафільмів тощо).

Другий етап розпочинається з третього і продовжується на че­твертому курсах, коли студенти беруть безпосередньо участь у науковій роботі кафедр. Ці дослідження проводяться при вико­нанні практичних і лабораторних занять, курсових робіт (проек­тів), проходженні виробничої практики, а також підготовки випу­скної роботи бакалавра. Дієвою формою є підготовка наукових доповідей і рефератів, які заслуховуються і обговорюються на наукових гуртках, семінарах, звітних конференціях тощо. Перед початком виробничої практики студентам видаються індивідуа­льні завдання, які включають елементи наукового дослідження.

Третій етап — це робота студентів п'ятого-шостого курсів, які отримують вищу фахову кваліфікацію спеціаліста та магістра. У цей період вирішального значення набуває практична підгото­вка (навчальна, виробнича та переддипломна практики, стажу­вання), яка завершується дипломним проектуванням. До цього студент упродовж двох-трьох, а то й чотирьох-п'яти років бере участь у кафедральних дослідженнях.

Отже, вкрай важливим є щорічне залучення всіх студентів до дипломного проектування та виконання дипломних робіт, тема­тика яких повинна бути пов'язана з науковими дослідженнями кафедр, а також виконуватися на замовлення виробництва, що координує науково-дослідна частина університету.

НДРС у позааудиторний час організовується у системі СНТ у формах:

• робота у студентських наукових гуртках;

• участь в організації і проведенні наукових олімпіад регіона­льного, всеукраїнського та міжнародного рівнів;

• участь в організації і проведенні наукових семінарів і кон­ференцій;

• участь в організації і проведенні конкурсів наукових робіт на університетському, регіональному, всеукраїнському, міжнаро­дному рівнях;

• участь в організації і проведенні виставок творчих і науко­вих робіт;

• оцінювання професійних ситуацій, які вивчаються на лекці­ях та практичних заняттях;

• лекторська робота з розповсюдження фахових знань серед ліцеїстів та студентів-першокурсників;

• участь у роботі наукових лабораторій (центрів) університету;

• участь у виконанні госпрозрахункової тематики кафедр;

• участь у конкурсі наукових грантів на університетському, регіональному, всеукраїнському, міжнародному рівнях;

• участь у роботі СНТ з розробки програм наукових заходів;

• збирання і аналіз інформаційних даних для дипломного про­ектування і наукових публікацій;

• запровадження творчих наукових проектів (створення сту­дентських наукових відділів, освітньо-наукових шкіл, центрів, рад тощо).

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ НДРС

НДРС включається в усі форми навчальної роботи: лекції, се­мінарські і лабораторні заняття, практики, курсові і дипломні ро­боти, в самостійну роботу.

Лекція є основною формою навчання в агроуніверситеті, при­значеною для засвоєння теоретичного матеріалу. Успіх НДРС за­лежить передусім від активізації інтересу студентів до науки. Тому лекційні курси повинні мати творчу спрямованість і глибо­ко аналізувати та висвітлювати актуальні теоретичні та практичні проблеми сучасної науки. У лекційних курсах «Вступ до спеціа­льності», «Основи наукових досліджень» важливими є такі пи­тання: методика та планування наукових досліджень, проведення експериментів, використання сучасної комп'ютерної та організа­ційної техніки, методи математичного оброблення результатів експериментів, проведення архівних пошуків, організація науко­вих екскурсій та експедицій, впровадження результатів наукових досліджень у виробництво. Студентам старших курсів доручають самостійно готувати окремі фрагменти лекцій.

Семінарські заняття — це форма навчального процесу, де викладач організовує дискусію за тематикою курсу. До семінару студенти готують тези виступів на основі індивідуально викона­них завдань (рефератів), кращі з яких рекомендуються до участі в конкурсах та для доповідей на наукових конференціях, окремих фрагментів академічних лекцій і навчальних посібників. На

ви пускових кафедрах проводяться постійні спеціальні студентські наукові семінари, в ході яких відпрацьовуються вміння та навич­ки полемізувати, захищати свою думку, звітувати про підсумки досліджень, готувати тези доповідей тощо. На семінарах заслу­ховують реферати, огляди літературних джерел, плани й методи­ки досліджень, звіти тощо. Кожен студент повинен не менше од­ного разу за період навчання виступити на випусковій кафедрі.

Лабораторні і практичні заняття — це форма навчального процесу, де викладач організовує детальне закріплення студен­тами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання відповідних завдань науково-практичного характеру. При виконанні лабораторних і практич­них робіт студентам видаються індивідуальні завдання, які міс­тять елементи наукових досліджень і творчості, наприклад: син­тез і аналіз нових речовин, вивчення властивостей нових речовин, конструювання приладів, розроблення проектів облад­нання, складання комп'ютерних програм, побудова організацій­них моделей, розрахунок економічного ефекту тощо. Результати творчих розробок оформляються у вигляді звіту і захищаються на кафедрі. Кращі роботи представляються на наукових конферен­ціях і виставках.

Виробнича практика (грец. praktikos — дієвий, активний) — це процес застосування та закріплення теоретичних знань на ви­робництві, набуття науково-виробничого досвіду, придбання практичних навичок, а також відпрацювання основних питань дипломного проектування. Студентам видаються індивідуальні завдання з відпрацювання навичок творчого наукового характеру в умовах виробництва. Вони впроваджують нові методи дослі­джень, розробляють раціоналізаторські пропозиції, використо­вують методичні розробки окремих процесів за фахом, удоскона­люють організацію і методи управління підприємством та його структурними підрозділами тощо. Виконані індивідуальні за­вдання з НДРС оформляються у вигляді звітів з виробничої прак­тики і захищаються перед комісією або на звітній конференції.

Курсовий і дипломний проект — це самостійно виконана і по­дана в рукописному (комп'ютерному) вигляді практична робота аналітично-розрахункового характеру на певну тему. Метою кур­сового (дипломного) проектування є поглиблення знань з пред­мета, формування умінь та навичок самостійного узагальнення думок вчених, передового досвіду аграрної науки, аналізу систе­ми практичного застосування знань при вирішенні різноманітних виробничих і соціально-економічних питань з урахуванням перс­пектив розвитку аграрних відносин. При організації курсового та дипломного проектування студентам видаються індивідуальні завдання для вирішення реальних наукових і виробничих про­блем, пов'язаних з тематикою кафедр, наукових шкіл та пробле­мних лабораторій. Рекомендується розробка комплексних науко­вих тем окремими бригадами з двох-п'яти студентів за суміж­ними спеціальностями.

Студентський науковий гурток є осередком НДРС на кафед­рі, де проходить апробація результатів наукових досліджень сту­дентів. Науковий гурток створюється і функціонує на кафедрі з метою розвитку і підвищення ефективності НДРС відповідно до затвердженої тематики наукових досліджень шляхом залучення до самостійної наукової діяльності талановитої студентської мо­лоді. Засідання студентських наукових гуртків на кафедрах доці­льно проводити двічі на місяць. На кожному засіданні рекомен­дується заслуховувати дві-три доповіді студентів і обговорювати результати наукових досліджень.

Наукова олімпіада являє собою форму інтелектуального зма­гання студентів у навчально-творчій і науково-дослідній діяльно­сті, відносно правильності надання відповідей з наукових і виро­бничих проблем науки і практики. Вона проводиться наприкінці вивчення курсів для визначення рівня знань і наукового досвіду майбутніх фахівців. Після проведення олімпіади на університет­ському рівні визначаються кращі студенти, які рекомендуються кафедрами для участі в другому (регіональному) турі, переможці якого стають учасниками всеукраїнської олімпіади.

Науковий конкурс є елементом навчально-творчої і науково-дослідної діяльності студентів, вагомою формою їх мотивації до активного процесу пізнання й набуття навичок наукового дослі­дження виробничих ситуацій. Такі конкурси організовують при підведенні підсумків НДРС, наприклад, конкурси на кращі рефе­рат, наукову роботу, публікацію тощо. Конкурси організовують­ся конкурсною комісією з числа викладачів і студентів. Вона за­здалегідь оголошує умови й критерії конкурсу, а при підведенні підсумків визначає переможців. Рішення конкурсної комісії офо­рмляються протоколом.

Науковий семінар — це форма колективного обговорення од­нієї важливої наукової проблеми з прийняттям відповідних реко­мендацій щодо її вирішення. На семінарах студенти поглиблю­ють і збагачують свої знання у певній науковій галузі, ознайомлю­ються з альтернативними методами досліджень, відпрацьовують вміння і навички науково аргументувати свої думки, приймати обгрунтовані рішення. Науковий семінар організовується за тема­тикою наукових досліджень відповідної кафедри. Його проводить викладач-куратор за певним напрямом дослідження, максимально залучаючи до організації студентську молодь.

Студентська наукова конференція є вищою формою колекти­вного обговорення і прийняття рекомендацій з вирішення науко­вих проблем у відповідних галузях з широким залученням студе­нтської молоді. Вона здійснює свою роботу під керівництвом організаційного комітету, до складу якого входять члени ради СНТ. Загальна проблематика конференції будується на проблем­них питаннях, винесених на розгляд відповідних секцій. Най­більш цікаві наукові доповіді виносять на пленарне засідання. Організаційний комітет заздалегідь складає програму конферен­ції, з якою повинні ознайомитися всі студенти. Публікації студе­нтів видаються в збірнику матеріалів конференції. Наукові кон­ференції проводять щорічно при підведенні підсумків НДРС, вирішенні проблем, що потребують поглибленого вивчення, а та­кож присвячують видатним подіям та ювілеям у науковому і гро­мадському житті університету, міста, області, держави, світу тощо.

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ НДРС

1. При проведенні екзаменів і заліків за всіма предметами і практиками обов'язково враховується якість виконання НДРС. На випусковій кафедрі НДРС завершується заліком з переддип­ломною практикою.

2. Студентам, які успішно працюють у наукових гуртках, ви­конують науково-дослідну роботу за тематикою кафедри, систе­матично беруть участь у наукових семінарах, конференціях та інших наукових заходах, підготовлені наукові роботи зарахову­ють як окремі практичні (лабораторні) заняття, підвищуючи їх загальний рейтинг і підсумкову оцінку.

3. Для активізації студентської науково-дослідної діяльності по університету підводять загальні підсумки НДРС з викорис­танням методики рейтингової оцінки, яка передбачає вимірюван­ня в балах результатів НДРС, досягнутих на факультеті (кафедрі) при підготовці фахівців. Підсумовують усі набрані бали і скла­дають загальний рейтинг факультету (кафедри). Рейтингова оці­нка НДРС проводиться радою СНТ щорічно при підведенні під­сумків НДРС по університету і становить основу змагання між факультетами (кафедрами). 4. Результати НДРС рекомендуються кафедрами до публікацій у збірниках наукових студентських праць, для виступів на кон­ференціях, участі у наукових конкурсах, запровадженню у виро­бництво тощо.

КЕРІВНИЦТВО НДРС

1. Функціональне керівництво НДРС здійснює рада студент­ського наукового товариства (СНТ), яка є керівним органом управління за всіма напрямами наукового пошуку студентів у си­стемі комплексної підготовки висококваліфікованих фахівців.

2. Адміністративне керівництво НДРС здійснюється ректором, проректорами з навчальної та наукової роботи, деканами факуль­тетів, завідувачами кафедр.

3. Деканати планують НДРС окремим розділом у навчальних планах за відповідними спеціальностями.

4. Методичними центрами з організації НДРС є випускові ка­федри. Кожна кафедра складає програму НДРС, яка передбачає залучення студентів до НДРС на весь період навчання; робочі плани дисциплін з елементами науково-дослідної діяльності (ла­бораторні роботи, реферати та ін.); плани проведення наукових гуртків наукових конференцій, семінарів, олімпіад та інших нау­кових заходів. На кафедрі ведеться картотека завершених науко­вих робіт студентів.

5. З метою активізації НДРС в університеті, розширення на­прямів науково-дослідної діяльності студентські колективи мо­жуть реалізовувати свої творчі починання, створюючи на основі самоуправління ініціативні наукові колективи у вигляді наукових центрів, освітніх студій, відділів науки, проектних бюро тощо для вирішення проблемних питань, що стоять перед сучасною наукою.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК

(розроблене студентським науковим товариством ХНАУ ім. В. В. Докучаєва)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Студентський науковий гурток (СНГ) вищого навчального закладу є осередком науково-дослідної роботи студентів (НДРС) за всіма напрямами наукового пошуку в системі комплексної під­готовки висококваліфікованих фахівців. 2. Студентський науковий гурток створюється на кожній ка­федрі з метою розвитку і підвищення ефективності НДРС відпо­відно до затвердженої керівництвом університету політики орга­нізації НДРС у вищому навчальному закладі аграрної освіти національного рівня шляхом залучення до самостійної наукової діяльності талановитої молоді, застосування ефективних методів, форм і прийомів організації проведення відповідних наукових за­ходів.

3. СНГ створюється за ініціативою відповідної кафедри за те­матикою її наукових досліджень. Кількість студентських науко­вих гуртків не обмежується.

3. СНГ діє на постійній основі у формі засідань, на яких сту­денти готують і доповідають результати своїх наукових дослі­джень, обговорюють доповіді і розглядають актуальні проблеми розвитку науки у відповідній галузі.

4. Керує студентським науковим гуртком його керівник із складу досвідчених викладачів кафедри. Керівник студентського наукового гуртка обирається засіданням кафедри терміном на З роки.

5. Засідання СНГ проходять згідно з планом, складеним його керівником і затвердженим завідувачем кафедри на початку кож­ного навчального року з періодичністю один-два рази на місяць.

6. Засідання СНГ носять дискусійний, полемічний характер при активній управлінській участі керівника наукового гуртка.

7. Підсумки роботи СНГ оформляються протоколом, в якому зазначаються: порядок денний, прізвища доповідачів і студентів, які брали участь в обговоренні наукових питань, кращі доповіді, висновки (пропозиції з представлення наукової роботи на конкурс-огляд наукових робіт тощо).

8. СНГ на кафедрі діє згідно з Законом України «Про вищу освіту», Статутом університету, Положенням про НДРС універ­ситету, посадовою інструкцією керівника наукового гуртка та цим Положенням.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Відповідно до мети НДРС студентський науковий гурток ви­конує такі функції:

1. Сприяє підвищенню творчої активності студентів, розвитку їх умінь і навичок у творчій науково-дослідній діяльності.

2. Залучає студентів до активної НДР з проблемних питань за програмою наукових досліджень кафедри. 3. Веде пошук і впроваджує у навчальний процес нові форми організації НДРС з метою підвищення її ефективності.

4. Допомагає студентам у реалізації їх внутрішніх потреб у самовираженні, повазі, розвитку творчих здібностей.

5. Розвиває вміння студентів організовувати і проводити науко­ві заходи із залученням широкого кола фахівців у певній галузі.

6. Допомагає студентам проводити науково-дослідну роботу і впроваджує її результати в навчальний процес та виробництво.

7. Підводить підсумки НДРС (визначає кращі наукові роботи студентів, обґрунтовує напрями удосконалення організації гурт­кової роботи тощо).

8. Організовує обговорення кандидатур студентів для участі їх у факультетських, міжвузівських, всеукраїнських та міжнародних наукових конкурсах, конференціях та інших заходах за різними номінаціями.

9. Надає студентам новітню інформацію з сучасних проблем аграрної науки (здійснювати обмін інформацією між студентами за темами наукових досліджень).

10. Контролює дотримання правил техніки безпеки і протипо­жежного захисту в аудиторіях під час засідання наукових гуртків.

КЕРІВНИК СНГ КАФЕДРИ МАЄ ПРАВО:

1. Подавати пропозиції завідувачу кафедри, відповідальному за НДРС по факультету, голові ради СНТ з питань розвитку і удосконалення НДРС на рівні кафедри, факультету, університету.

2. Вносити на розгляд відповідального за НДРС по факультету пропозиції щодо порядку денного засідань ради СНТ і удоскона­лення організації НДРС.

3. Брати участь у роботі ради СНТ університету під час обго­ворення питань організації НДРС та розроблення пропозицій з цих питань.

4. За дорученням завідувача кафедри представляти інтереси кафедри з питань НДРС, брати участь у наукових заходах на фа­культетському рівні.

5. Перевіряти дотримання викладачами кафедри графіка засі­дань СНГ та інших наукових заходів.

6. Вимагати для перевірки і аналізу від викладачів кафедри необхідну оперативно-звітну інформацію з НДРС.

7. Мати доступ до базової інформації (в т. ч. в Інтернеті) для забезпечення відповідного рівня НДРС та організації наукових заходів і впровадження їх результатів у виробництво.

КЕРІВНИК СНГ НЕСЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА:

1) своєчасність складання та виконання програми НДРС ка­федри;

2) якість виконання функціональних доручень відповідально­го за НДРС по факультету та завідувача кафедри;

3) своєчасність підведення підсумків НДРС по кафедрі;

4) якість оформлення і зберігання розпорядчої, планової, облі­ково-звітної та стендової наочної інформації про НДРС кафедри;

5) збереженість кафедральних матеріальних цінностей і обла­днання для проведення науково-дослідних заходів;

6) дотримання студентами та їх науковими керівниками пра­вил техніки безпеки, протипожежного захисту під час проведен­ня науково-дослідних заходів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Творчість і творча особистість.

2. Педагогічний вплив на розвиток творчої особистості.

3. Зміст навчально-творчої діяльності (НТД).

4. Об'єкт і предмет дослідження НТД.

5. Зміст управління навчально-творчою діяльністю.

6. Методи управління НТД.

7. Теорія поетапного формування творчого досвіду особис­тості В. П. Беспалька.

8. Етапи прийняття науковообґрунтованого рішення твор­чої проблеми.

9. Модель системи управління НТД.

10. Проектування системи управління НТД.

11. Процес управління НТД.

12. Процес самоуправління НТД студентів.

13. Зміст технології управління НТД студентів.

14. Дидактичні ігри в системі управління НТД.

,15. Особливості організації і проведення дидактичних ігор.

16. Тематичний кросворд як форма активізації НТД студента.

17. Система поетапного контролю знань за ігровим мето­дом.

18. Навчально-дослідна робота студентів (НДРС) та її за­вдання.

19. Форми навчально-дослідної роботи студентів.

20. Організація НДРС у вищому навчальному закладі.

21. Організація роботи студентських наукових гуртків.

22. Функції керівника студентського наукового гуртка.

ЛІТЕРАТУРА

1. Про вищу освіту: Закон України // Урядовий кур'єр. — 15 трав­ня. — 2002. — № 86.

2. Про освіту: Закон України// Урядовий кур'єр. — 25 червня. — № 113. З.Про національну доктрину розвитку освіти: Указ Президента

України // Урядовий кур'єр. — 2002. — № 74. — 17 квітня.

4. Україна XXI століття. Державна національна програма «Осві­та». — К.: Райдуга, 1994. — 61с.

5. Про організацію навчального процесу в кредитно-модульній сис­темі підготовки фахівців: Тимчасове положення // Наказ МОН України від 23.01.2004. — №48.

6. Беспалько В. П. Основні теории педагогических систем. — Воро­неж: изд-во Воронеж, ун-та, 1977. — 204 с.

7. Георгиева Т. С. Высшая школа США на современном этапе. — М.: Высш. шк., 1989. — 164 с.

8. Євтушенко М. Д. Місце і роль Харківського національного аграр­ного університету у підготовці молодих науковців і фахівців для агро­промислового комплексу України // Вісник ХНАУ. — № 8. — 2002. — С. 3—6.

9. Загальноєвропейський простір вищої освіти — досягнення цілей: Комюніке конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти, м. Берген, 19—20 травня 2005 р. // Освіта України.— № 50. — 2005. — С. 5. — 2 лип. 2005.

10. Згуровський М. Основні завдання вищої освіти України щодо реалі­зації принципів Болонського процесу та забезпечення вимог сфери праці // Вища школа: наук.-практ. вид. — 2004. — № 5—6. — С. 54—61.

11. Колош А. М. Реалізація основних принципів Болонської деклара­ції при підготовці фахівців економічного профілю. Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. — 2004. — Вип. № 37. — С. 3—21.

12. Кремінь В. Філософія освіти XXI століття // Урядовий кур'єр. — 2003. — № 23. — С. 6—7. — 6 лют.

13. Левківський К. М.) Сухарніков Ю. В. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища школа. — № 5—6, 2004, С. 89.

14. Лозова В. І. Цілісний підхід до формування пізнавальної актив­ності школярів / Харк. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. — 2-е вид., доп. — X.: «ОВС», 2000. — 164 с.

15. Лущіков Ю. А., Мамалига С. В, Досвід функціонування кредит­но-модульної системи організації навчального процесу в університетах США // Наука і методика: 36. наук.-метод. праць НМЦАО. — 2004. — №2,- С. І 47—151.

16. Мазнєв Г. Є. Деякі аспекти проблеми підготовки менеджерів // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. Монографія: У 4-х ч. / За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. — Ч. 1 Соціально-економічні проблеми розвитку села. — К.: ІАЕ, 2002. — С. 52—55.

17. Методичні рекомендації по впровадженню модульно-рейтингової технології навчально-творчої діяльності студентів (із дисциплін управ­лінського циклу) для викладачів вищих аграрних навчальних закладів / Укл. В. М. Нагаєв / Харк. нац. аграр. ун-т. — X., 2002. — 76 с.

18. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Укл. М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, К. М. Левківський, Ю. ВГСухарніков. — К.: Вид-во НМЦВО МОНУ, 2004. — 24 с.

19. Морзе Н. В. Дистанційна технологія як основа сучасних інфор­маційних технологій у навчанні // Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. — К: Наук.-метод. центр, 2001. — Вип. 30. — С. 32—43.

20. Нагаєв В. М. Ефективність підготовки кадрів за модульно-рейтинговою технологією // Проблеми розробки та впровадження мо­дульної системи професійного навчання «Модуль-2001»: 36. наук. Праць: Проблеми сучасного мистецтва і культури. — К.: Наук, світ, 2001. —С. 255—261.

21. Нагаєв В. М. Оцінювання навчальної діяльності студентів за мо-дульно-рейтинговою технологією навчання // Педагогіка і психологія АГШ України. — 2000. — № 3. — С. 84—88.

22. Нагаєв В. М. Адаптація традиційної рейтингової оцінки до євро­пейської кредитно-трансферної системи // Новий колегіум. — 2005. — №3. —С. 39—44.

23. Нагаєв В. М. Система управління навчально-творчою діяльністю менеджерів за кредитно-модульною технологією навчання // Теорія і практика управління соціальними системами. — 2005. — № 2. — С. 33—43.

24. Нагаєв В. М. Удосконалення процесу підготовки кадрів АПК в системі управління навчально-творчою діяльністю // Педагогічні науки: 36. наук, праць СДПУ ім. А.С.Макаренка— Суми, 2003.— С. 233—243.

25. Нагаєв В. М. Проектування структури рейтингової оцінки на­вчально-творчої діяльності студентів при використанні модульно-рейтингової технології навчання // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: 36. наук, праць — № 3. — Харків, 2002. —- С. 103—107.

26. Нагаєв В. М. Управління навчально-творчою діяльністю студен­тів: модульно-рейтинговий підхід // Наукові записки Кіровоградського ДПУ ім. В.Винниченка: 36. наук. пр. — Вип. 46. — Кіровоград: КДПУ, 2002. — С. 35—40.

27. Нагаєв В. М. Ефективність підготовки кадрів за модульно-рейтинговою технологією. Проблеми розробки та впровадження моду­льної системи професійного навчання «Модуль-2001» // Проблеми су­часного мистецтва і культури»: 36. наук. пр. — К.: Науковий світ, 2001.-—С. 255—-261.

28. Ніколаєнко С. Вища освіта і наука— найважливіші сфери від­повідальності громадського суспільства та основа інноваційного розви­тку // Освіта України. — 2005. — № 24. — С. 4—8. — 29 бер.

29. ОдерійЛ.П. Оцінка в міжнародній системі освіти: Моногра­фія.—К.: ІСДО, 1995.—166 с.

30. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Бо­лонського процесу / За ред В. Г. Кременя. — Київ-Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. — 147 с.

31. Полонский В. М. Оценка качества научно-педагогических иссле-дований. — М.: Педагогика, 1987. — 144 с.

32. Поташник М. М. Педагогическое творчество: проблеми разви-тия и опнт: Пособие для учителя. — К.: Рад. шк., 1988. — 187 с.

33. Романовський О. Г. Підготовка майбутніх інженерів до управ­лінської діяльності: Монографія. — Харків: Основа, 2001. — 312 с.

34. Сисоєва С. О. Педагогічна творчість: Монографія. — X.: «Кара­вела», 1998.— 150 с.

35. Сікорський П. І. Кредитно-модульна технологія навчання: Навч. посібник. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. — 127 с.

36. Сухомлинский В. А. Письма к сину: Кн. для учащихся. — 2-е изд. — М.: Просвещение, 1987. — 128 с.

37. Товажнянський Л. Л., СоколЄ.І. Болонський процес: цикли, ступені, кредити: Навч. посіб. — К.: МОН, 2004.

38. Шинкаренко И., Гасанова И. Наш Болонський процесе // Зкс-перт. — № 32. — 2005. — С. 14—24.

39. Юцявичене П. Теория и практика модульного обучения. — Кау­нас: Швиеса, 1989. — 272 с.

40. Russel І. D. Modular instruction // А. Guidee to the Design Selection. Utilization and Avaluation of Modular Materials/ Minneapolis Minnesota׃ Burgess Publishing Company. – 1974. – 164p.

Дата добавления: 2017-02-01