Концептуальні основи управління навча­льно-творчою діяльністю

Дидактичні ігри в системі управління навчально-творчоюдіяльністю

студентів.

7.5. Організація навчально-дослідної роботи студентів.

Навчально-творча діяльність. Об'єкт і предмет досліджен­ня НТД. Управління навчанням. Методи управління НТД. Теорія поетапного формування творчого досвіду В. П. Беспалька. Етапи прийняття науково обґрунтованого рішення творчої проблеми. Модель системи управління НТД. Прое­ктування системи управління НТД. Процес управління НТД. Навчально-дослідна робота студентів. Організація роботи студентських наукових гуртків.

Проблема формування творчих здібностей фахівців завжди була й залишатиметься однією з найактуальніших про­блем теорії і практики педагогічної науки. Сучасний етап ринко­вих перетворень в Україні в усіх галузях народного господарства зумовлює зміну парадигми взаємовідносин держави і людини, де центральним елементом цієї системи стає особистість. Людина в сучасному світі відіграє не акумулюючі і трансформативні функ ції, а виступає суб'єктом управлінського процесу соціально-економічних систем. В основі її діяльності лежать функції плану­вання, організації, мотивації, аналізу, контролю, координації то­що. Саме ці обставини визначають актуальність проблеми фор­мування творчих здібностей особистості і відповідно зацікав­леність з боку вчених і практиків у різних наукових галузях: філософії, педагогіки, психології, менеджменті, соціології, кібер­нетики тощо.

Український педагогічний словник визначає творчість як про­дуктивну людську діяльність, що здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення. Підкрес­люється, що творчість — свідома, цілеспрямована, активна дія­льність людини, спрямована на пізнання та перетворення дійсно­сті, створення нових, оригінальних, яку раніше ніколи не існу­вали, предметів, витворів тощо з метою вдосконалення матеріального та духовного життя суспільства.

Отже у творчості людина виходить за межі даного природою, використовуючи систему знань, вмінь та навичок, створює нове, відповідно своїм цілям. Тому творчість можна розглядати як вищу форму діяльності людини, яка грунтується на накопиченому суспі­льством досвіді, та на індивідуальній компетенції особистості.

Творча діяльність людини виступає як передумова зміни умов її життєдіяльності, розвитку її внутрішніх особистіших зусиль. Необхідно визначати творчість як суспільно-корисну, прогресив­но-спрямовану перетворюючу діяльність, у процесі якої створю­ються не тільки матеріальні і духовні цінності, а й здійснюється саморозвиток і самореалізація самого суб'єкта творчості.

В. О. Сухомлинський зазначав, що в основі творчої особисто­сті лежить активізація розуму. «Мисліть, мисліть і ще раз мис­літь», — наголошував педагог, звертаючись до студентської мо­лоді. При цьому він підкреслював, що студент повинен сту­діювати — глибоко осмислювати інформацію, інтерпретувати її у своїй свідомості і тільки після цього занотовувати в робочий зошит.

На основі вищезазначеного, можна зробити висновок про те, що творчість — це свідома, цілеспрямована, активна самостій­но-індивідуальна діяльність людини, спрямована на пізнання та перетворення дійсності, створення нових, оригінальних, які ніко­ли раніше не існували, предметів, витворів тощо з метою вдос­коналення матеріального та духовного життя суспільства.

Основними ознаками творчої особистості є: інтелект, знання та досвід; широта кругозору; самостійність і сміливість мислення; здатність до критичного оцінювання попереднього досвіду і навколишньої дійсності; діалектичний світогляд; індивідуаль­ність, оригінальність і незалежність у прийнятті рішень; альтер­нативність; здатність фантазувати; широке використання науко­вого підходу в практичній діяльності.

Якщо розглянути структуру творчої особистості менеджера як суб'єкта управлінського процесу, в ній можна визначити додат­ково такі якості: проблемне бачення предмета; вміння висувати гіпотези оригінальні ідеї; здатність до дослідницької діяльності; здатність до виявлення протиріч; уміння аналізувати, інтерпрету­вати та синтезувати інформацію; вміння планувати і організову­вати особисту працю і раціонально використовувати робочий час; здатність до аутодидактичних функцій (самоконтроль, само­оцінка, самоаналіз); знання та досвід ефективних технологій між особистісного спілкування; пошуково-креативний стиль мислен­ня тощо.

Дата добавления: 2017-02-01