Теорія поетапного формування творчого досвіду

Проблема формування творчих здібностей фахівців у більшо­сті випадків стикається з іншою проблемою — технологізацією досягнення відповідного результату. Розглядаючи процес на­вчання як діяльність, психологи виділяють три її види: репродук­тивну, продуктивну і творчу. При цьому репродуктивна діяль­ність є процесом повторення попереднього досвіду і не несе нового інформаційного навантаження. Продуктивна діяльність навпаки виконується на основі аналогії з використанням засвоє­них раніше методів діяльності у нових умовах. Основною відмін­ністю продуктивної діяльності від репродуктивної є те, що в про­цесі першої створюється (отримується) нова інформація. Творча діяльність базується на двох попередніх, але відрізняється якісно новим продуктом, який створюється в умовах невизначеності (ризику) у відповідних сферах діяльності.

Спираючись на вищенаведені положення, В. П. Беспалько за­пропонував теорію поетапного формування творчого досвіду (рис. 11). Вчений виділив такі рівні засвоєння (а) навчальної ін­формації: 0) розуміння, 1) впізнавання, 2) відтворення, 3) застосу­вання, 4) творчість [6, с. 69—70].

Розуміння (а = 0) — найнижчий рівень засвоєння, який під­тверджує спроможність студента усвідомлювати новий навчаль­ний матеріал за своїм базовим рівнем знань. Досягнення цілей навчання, безумовно, залежить від базової підготовленості сту­дентів, адже навіть найменший обсяг інформації не може бути засвоєний без наявності попередніх відомостей, які підготовлюють її сприйняття.

Впізнавання (а = 1) — повторне сприйняття, пов'язане з при­дбанням досвіду використання накопиченої інформації.

Відтворення (а - 2) — репродуктивний рівень, коли людина в типових ситуаціях на підставі накопиченого досвіду самостійно відтворює інформацію і діє аналогічно.

Застосування (а - 3) — продуктивна дія, яка полягає в здат­ності людини накласти наявні знання і досвід на нетипові ситуа­ції і прийняти відповідне рішення в нових умовах.

Творчість (а = 4) — продуктивна діяльність людини в непе­редбачених ситуаціях. Така діяльність повинна грунтуватися на сукупності вмінь: інтелектуально-логічних, інтелектуально-евристичних, методологічних, світоглядних, комунікативних, аутоди-дактичних, здатності до самоуправління. При цьому людина ство­рює нові алгоритми дій, отримує якісно нову інформацію, на основі якої приймає творчі рішення.

У межах реалізації своєї теорії В. П. Беспалько зазначає про ієрархічність і послідовність засвоєння творчого досвіду людини за всіма рівнями. Це положення потребує відповідної структури щодо формування цілей навчання і відповідно змісту освіти ви­ходячи з базової підготовленості студента. Після того як сформу­льовані відповідні цілі навчання за кожним рівнем засвоєння знань, можна приступати до формування змісту навчання.

Проектування системи управління навчально-твор­чою діяльністю (НТД)

Це проектування повинно вестись з урахуванням системного підходу, що охоплює всі елементи педагогічної системи:

1) колектив викладачів (повинні бути готові до організації НТД);

2) колектив студентів (повинні мати базову підготовку до творчої діяльності);

3) цілі (повинні бути задані у вигляді моделей результа­тів НТД);

4) зміст освіти (орієнтація на розвиток творчої спрямованос­ті, ініціативи і дієвого підходу студентів);

5) принципи навчання (зазнають розвитку від перших курсів до старших у зв'язку з ускладненням об'єкта управління);

6) форми, методи і засоби навчання (повинні бути адекватни­ми рівням засвоєння навчальної діяльності і сприяти «роботі» всіх дидактичних принципів);

7) дидактичні процеси (повинні органічно зв'язувати всі ви­щеназвані елементи з метою формування творчих здібностей студентів).

Система управління НТД містить її модель у вигляді сукуп­ності системно-структурного і факторного аналізів. Системно-структурний аналіз дає можливість розглянути основні сторони НТД (об'єкт, предмет, метод вивчення) на кожному етапі розвит­ку особистості, а факторний аналіз розглядає залежності та про­тиріччя при дії кожного елемента педагогічної системи. При цьому головне протиріччя полягає в необхідності формування творчих здібностей випускників навчальних закладів і недостат­ньою розробленістю теорії управління НТД і, зокрема, її дидак­тичних основ. Тому предметом дослідження даної системи є ди­дактичні основи управління навчально-творчою діяльністю, які можуть бути представлені у вигляді моделей компонентів педа­гогічної системи (моделі цілей, принципів, змісту, форм і методів впливу).

Основним методом дослідження цієї проблеми є моделювання та прогнозування дидактичних ситуацій на кожному етапі НТД, що враховують результати системно-структурного і факторного аналізів. Останніми десятиріччями постало питання про створен­ня особливої науки, яка досліджувала б творчу діяльність люди­ни — евристики. Коло її проблем дуже широке: тут і питання про специфічні риси творчої діяльності, і про її структуру, етапи творчого процесу, типи творчої діяльності, про співвідношення чут­тєвого і раціонального, про талант і геніальність, стимулюючі фактори творчого процесу, про роль мотиваційних і особистісних факторів у творчій діяльності, вплив соціальних засад на прояв творчих здібностей і роль наукових методів у продуктивному ми­сленні та інші важливі проблемні питання.

Важливе значення у проблемі управління творчою діяльністю відіграють питання, що стосуються визначення структури управ­лінських рішень у непередбачуваних ситуаціях, які потребують творчого підходу. Виділяється п'ять основних етапів прийняття науковообґрунтованого рішення творчої проблеми:

1) відкриття наукової проблеми, вибір предмета дослідження, формулювання цілей і завдань дослідження;

2) збирання інформації та вибір методології дослідження;

3) пошук шляхів вирішення наукової проблеми, «виношуван­ня» наукової ідеї;

4) наукове відкриття («народження») наукової ідеї, створення ідеальної моделі проблемної ситуації;

5) реалізація рішення (оформлення одержаних даних у логічно струнку систему).

Отже, творча діяльність і можливість управління нею є най­важливішою проблемою освітньої сфери, що потребує до себе адекватного виваженого відношення з боку науки і суспільства за системним підходом.

Дата добавления: 2017-02-01