Поступ дизайну в США

Американці люблять і романтизують свою історію. Пишаються прагматизмом мислення й діяльністю переселенців з Англії, Франції, Гол­ландії та їх нащадків, що переселилися на тери­торії, які були заселені до них трьома мільйона­ми індійців. Згодом тут з'являються силоміць за­везені з Африки негри, а ще пізніше до цього конгломерату приєднуються емігранти з Німеч­чини, Італії, країн Східної та Північної Європи, а також Далекого Сходу. Усе це призвело до складних нашарувань у культурі.

Історія культури США поділяється на два періоди. Перший, коли відбувався головним чи­ном односторонній рух культури зі Старого до Нового світу, аби тут трансформуватися й ство­рити нове явище. Другий, коли з-за Атлантич­ного океану пішли зустрічні струмені, уже типо­во американські.

Цей зворотний вплив американської культури виявився найперше у літературі, а слідом за цим європейців вразила американська техніка, систе­ма промисловості з велетенськими зв'язками між ринками сировини й збуту. На зламі XIX—XX ст. помітним явищем стала промислова архітектура США, екзотичні для Європи конторські будинки-хмарочоси та окремі для однієї родини котеджі, що були обладнані найновішими на той час засо­бами.

Показовим явищем в американській архітек­турі «машинної доби» була творчість архітектора та публіциста Луїса Саллівена. Він почав проек­тувати будівлі з металевими каркасами у вигля­ді обличкованих кубів і т. п. Полемізуючи з архітекторами, які не могли «відірватися» від старих стилів і методів при вирішенні нових зав­дань, Саллівен вважав, що критерієм істинності творчості є співвідношення форми і функції. На доказ цього він сформулював такий закон приро­ди: «Кожна річ у природі має форму, інакше ка­жучи, свою зовнішню особливість, що вказує нам, чим саме вона є, у чому її відмінність від нас та інших речей... Всюди і завжди форма іде за функцією — це є закон». Чимало істориків ди­зайну вважають, що ця формула — «форма іде за функцією», — стала згодом лозунгом фун­кціоналістів усього світу.

Щодо поняття «промисловий дизайн», яке нині побутує в усіх країнах, то воно з'явилося саме в американській пресі у 1919p., коли ху­дожник Джозеф Сайнел назвав так зображення промислових виробів на рекламі. За іншими відомостями це словосполучення зустрічалося у 1913 р. як синонім поняття «мистецтво у промис­ловості». Але більш-менш адекватним сучасному трактуванню воно стало з 1927 p., коли ним ши­роко почав користуватися один з найвидатніших американських художників, які прийшли працю­вати безпосередньо у сферу промисловості,— Норман Бел Геддес. Щоправда воно мало й бага­то «двійників». Ті, що писали про дизайн, легко переходили до таких словосполучень, як «інже­нерне проектування», «проектування виробів», «консультування з питань реклами» тощо.

Після першої світової війни й до кінця 20-х років у США спостерігається бурхливе промис­лове піднесення. У той час тут вироблялося про­дукції більше, ніж у Великобританії, Франції, Німеччині, Італії та Японії разом. Швидко зро­стали нові галузі техніки, які увібрали у себе до­сягнення новітньої науки й технології — авто­мобільна, електротехнічна, хімічна, авіаційна, радіо- та кінопромисловість. Експлуатувалося 26,5 млн. автомобілів (більше ніж в усьому світі). Автомобіль став символом американського роз­квіту. Електрифікація житлових будинків охопи­ла усю країну. У населення з'явилися численні електроприлади, що змінювали уявлення про зручності побутового життя. Пилосмоки, пральні машини, електрохолодильники ставали повсяк­денними речами.

Отже, промисловий дизайн у США виник як відповідь на розвиток промисловості та економіки в цілому. Щоправда дизайнерам відводилася спершу роль більшою мірою фахівців з реклами уже готових форм, віртуозів стилізації за умов го­строї виробничої конкуренції. Водночас на арену Дизайну вийшли Реймонд Лоуі, Генрі Дрейфує, Норман Бел Геддес, Уолтер Дорвін Тіг, які згодом стали всесвітньовідомими дизайнерами.

Американський дизайн того часу був строка­тою картиною і відтворював розмаїття культур країни, яка складалася тоді поряд із «стопроцен­тними американцями» з емігрантів нових хвиль XX ст., негрів, індійців, вихідців з Південної Америки. Після першої світової війни строкатість світу американських дизайнерів посилилася но­вими хвилями емігрантів з Франції, Австрії, Угорщини, майже всіма видатними діячами Баугауза з Німеччини, представниками Нової Зе­ландії, Греції. Усі разом вони утворювали сплав культур, що були об'єднані спільними проблема­ми; сучасної техніки, - економіки, естетики, підготувавши грунт для інтернаціонального ха­рактеру дизайну середини й кінця XX ст.

Дата добавления: 2017-02-01