Особливості сприйняття нової професії Україною

Україна, як відомо, входила до складу Російської імперії та частково до складу деяких центральноєвропейських країн. А відтак була залучена, до усіх процесів, що відбувалися там. Та все ж певні особливості щодо сприйняття нею тенденцій світового дизайну мали місце.

Дизайн в Україні започаткований не з ідей пролетарської революції, як у Москві й Петро­граді, адже в Україні ідеї подібної революції не були популярними. Революції та громадянської війни, як таких, тут взагалі не було. Війна на ту пору була між українським військом і російсько-більшовицькими арміями, що сунули з Північ­ного Сходу.

Виник дизайн в Україні й не з руху худож­нього, авангарду та бажання індустріалізувати побутову культуру, захоплюючи промисловців новими технічними, формами, як це було у Німеччині.

Виник він і не у відповідь на розвиток ко­мерції, бізнесу, промисловості й економіки в ці­лому, як то відбулося у США.

Яким же чином Україна сприйняла тенденції дизайну, що перетворювався тоді у багатьох країнах світу на самостійну професію?

Якоюсь мірою тут сприймалися вітри худож­нього авангарду, що віяли із Західної Європи та Москви. Це виявилося у творчості художників театру — О. Хвостенка-Хвостова, А. Петрицького, Б. Косарєва, а також у художника-виробничника В. Єрмилова та деяких інших.

Певною мірою архітектура конструктивізму давала імпульси до формування нового про­фесійного світогляду у середовищі художників, що займалися предметною творчістю. Давався взнаки також загальний художньо-промисловий потенціал краю, який живився джерелами народ­них промислів.

Однак домінуюча лінія формування дизай­нерської активності в Україні пролягла через інженерно-технічне середовище. З числа худож­ників України кінця XIX — початку XX ст., а також пізніше, у 20-30-ті роки, можна назвати два чи три десятки людей, творчість яких певною мірою торкалася дизайнерської галузі. Тим ча­сом серед інженерів-конструкторів кількість фахівців, які мали художню підготовку та у своїй проектній роботі осмислювали естетичні пробле­ми техніки, налічувалися сотні.

Розглянемо деякі матеріали щодо цього.

По-перше, вищі технічні школи в Україні ма­ли у розкладі занять предмети художнього цик­лу. Наприклад, у Харківському технологічному інституті на І курсі малюванню відводилося чотири години на тиждень. На І і II курсах викла­далися також архітектура, лінійна перспектива, теорія тіней, архітектурне й технічне креслення. На III курсі була дисципліна «Архітектурне про­ектування». Усе це для студентів машинобу­дівних спеціальностей, тобто майбутні інженери отримували освіту, яка мала елементи дизайнер­ської підготовки. Вони йшли згодом працювати у конструкторські бюро на промислові підприєм­ства краю.

По-друге, представниками інженерних кіл Харкова було висунуто наукові ідеї, пов'язані з естетичним осмисленням проблем техніки, котрі визначали вектор розвитку дизайну у промисло­вості регіону. Так, ще наприкінці XIX ст. В. Кирпичов звертався до проблеми краси у техніці. На початку XX ст. свої трактування краси у техніці висловив Я.Столяров. Протягом 20-х років вий­шло з друку 15 робіт з історії техніки В. Данилевського — інженера та письменника. Він від­стоював інтегративний погляд на світ техніки, орієнтуючи читачів на розглядання техніки з широких загальнокультурних позицій.

Відтак злет теоретичної думки в інженерному середовищі Харкова, її налаштованість на вирі­шення не лише суто технічних, а й гуманітарних проблем, дали відчутні результати у галузі про­ектної практики. Впродовж першої третини XX ст. харківськими заводами було випущено низку першокласних для свого часу виробів у та­ких галузях промисловості, як паротягобудування, літакобудування, сільськогосподарське маши­нобудування, електромашинобудування, гірничо­шахтне обладнання, верстатобудування, вело- та мотоциклобудування і деяких інших галузях.

Процеси, подібні до того, що відбувалося у Харківському регіоні, проходили й в інших про­мислових районах України.

Таким чином, певні особливості сприйняття Україною тенденцій формування дизайнерської професії мали місце. Вони визначалися зде­більшого тим, що зародки становлення нової про­фесії відчувалися у середовищі всебічно освіченої інженерно-технічної еліти.

Дата добавления: 2017-02-01